Постанова № 27989348, 11.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 5015/856/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ТОВ Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх"на постановувід 15.08.2012 Львівського апеляційного господарського суду у справі№5015/856/12 господарського суду Львівської областіза позовомТОВ "Крамсервіс"доТОВ Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівська міська радаза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Управління Держкомзему у м. Львові; 2. Державна архітектурно-будівельна інспекція у Львівській областіпро-визнання протиправним дій щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці; - зобов'язання звільнити земельну ділянкуза участю представників:

позивача: Янковського В.Ю., дов. №15-02/12-1 від 15.02.12;

відповідача: Стецюка Ю. О, дов. б/н від 10.12.12;

третіх осіб: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.05.2012 (суддя І. Козак), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 (судді Т. Бонк, С. Бойко, Р. Марко) позов задоволено, визнано протиправними дії товариства з обмеженою відповідальністю «Організація торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх»щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс»; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" звільнити земельну ділянку площею 0,00142 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4 шляхом демонтажу самовільно збудованого сходового майданчика.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс» на користь Державного бюджету України 1 073 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Організація торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс»2 146 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" -відповідач у справі -звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.05.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що судами не застосовано приписи ст.ст. 123,124,198 ЗК України. Не дотримано вимог ст. 43 ГПК України. Зазначає, що оскаржувана постанова прийнята не тими суддями, що входили до складу колегії, що розглядала справу.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

03.08.2005 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Крамсервіс»(орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005 №2532 «Про затвердження ТОВ «Крамсервіс»проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка, 2 у м. Львові» передав, а орендар отримав в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим №4610136800:03:007:0033 площею 0, 1041 га (під забудовою - 0, 0637 га, під твердим покриттям - 0, 0320 га, озеленення - 0, 0084 га) для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе-бару строком на 10 років, до 26.05.2015.

Договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам ст. 207 ЦК України та відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Відповідно до п. 26 договору, на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб згідно висновку Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради від 18.10.2004 № 2-7902/20, обмеження Львівського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України від 26.10.2004 № 40/3007 01-15.

Додатком до договору оренди є план земельної ділянки, яка передається в оренду по вул. Довженка, 2, згідно якого по межі від А до Б суміжним землекористувачем є ТОВ «Ярмарх».

Актом про передачу і показ меж земельної ділянки від 17.08.2005 закріплено в натурі межі земельної ділянки, яка передана позивачу в строкове платне користування за договором оренди землі від 03.08.2005.

Актом приймання передачі об'єкта оренди від 10.10.2007 Львівська міська рада передала, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 1041 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2.

28.12.2011 позивач, у зв'язку із виявленням факту використання невідомими особами частини орендованої ТОВ «Крамсервіс»земельної ділянки, звернувся із скаргою № 28-12/11-2 до прокурора Сихівського району м. Львова та скаргою № 28-12/11-3 до Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області про вжиття заходів щодо припинення розгортання будівельного майданчика на земельній ділянці, яка орендована позивачем.

Листом від 08.02.2012 № 7/13-6-772 Інспекція ДАБК у Львівській області повідомила позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ТОВ ОТВП «Ярмарх»здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину по вул. Довженка, 4 у м. Львові із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу. Також вказаною перевіркою встановлено, що влаштовані ТОВ ОТВП «Ярмарх»сходи частково знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТОВ «Крамсервіс»згідно договору оренди від 03.08.2005. Проектна документація розроблена ПП ПБФ «Івер»з порушенням п. 2.2 Додатку Г ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Листом від 17.02.2012 № 40/7/65 Управління Держкомзему у м. Львові повідомило позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ОТВП «Ярмарх»самовільно захопив земельну ділянку орієнтованою площею 0, 00142 га за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4, що частково перебуває в користуванні ТОВ «Крамсервіс»та частково на землях міста, не переданих у власність чи користування, шляхом реконструкції існуючого приміщення магазину та прибудовою сходового майданчика.

Про вищевказаний факт складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 та видано директору ТОВ ОТВП «Ярмарх»припис від 17.02.2012 №25 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства в 30-денний термін та складено протокол про адміністративне правопорушення № 000023.

Актом відділу житлового господарства ЛКП «Хуторівка»від 16.02.2012 №8 «Про встановлення факту відсутності віконного прорізу в стіні до реконструкції магазину по вул. Довженка, 4»встановлено, що до реконструкції існуючого магазину за даною адресою в стіні віконного прорізу не було, а існуюча стіна була суцільною. Станом на час складення акту здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу.

Ухвала Львівської міської ради від 26.05.2005 № 2532, якою затверджено проект відведення земельної ділянки позивачу, приймалась на підставі проекту землеустрою. Вказаний проект землеустрою розроблявся ліцензованою землевпорядною організацією та погоджувався відповідно до наказу Львівського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 02.04.2004 №43 «Про порядок проходження державної землевпорядної документації із землеустрою та видачі висновків про погодження проектів відведення земельних ділянок при їх наданні фізичним та юридичним особам». Додатком № 3 вказаного наказу передбачено зміст проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому відсутня вимога про погодження меж земельної ділянки із сусідами.

Факт здійснення відповідачем самочинного будівництва підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012, складеним Головним управлінням Держкомзему у м. Львові, приписом Головного управління Держкомзему у м. Львові від 17.02.2012 №25 та протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2012 №000023, складеним Головним управлінням Держкомзему у м. Львові, які відповідачем не оскаржувались.

Застосовуючи до встановлених обставин справи та спірних правовідносин приписи ст.ст. 93,125,152 ЗК України, ст. 376 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використання та охороною земель», ст.ст. 5,27 ЗУ "Про оренду землі" суди дійшли висновку про те, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку орієнтованою площею 0, 00142 га за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4, що частково перебуває в користуванні ТОВ «Крамсервіс»шляхом реконструкції існуючого приміщення магазину та прибудовою сходового майданчика, чим порушив право позивача користуватися орендованою ним земельною ділянкою. Зазначене є підставою для задоволення позову.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1).

Судами встановлено, що ТОВ ОТВП «Ярмарх»здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину по вул. Довженка, 4 у м. Львові із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу. При цьому, влаштовані ТОВ ОТВП «Ярмарх»сходи частково знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТОВ «Крамсервіс»згідно договору оренди від 03.08.2005.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення прав позивача.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок зроблений без дослідження всіх обставин справи.

Для вирішення спору по суті суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини, що мають суттєве значення.

Суди не надали правової оцінки договору купівлі-продажу державного майна-магазину №22 від 15 грудня 1993 р, укладеного Фондом комунального майна Львівської облради та ОПТ "Ярмарх" (т.1, арк.81). Не з'ясовано, яке майно по акту передано відповідачу по цьому договору та чи передавалася разом з магазином земельна ділянка? Яка земельна ділянка була виділена в той час для обслуговування цього магазину та кому вона належала? Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 р. при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам та організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

З виникненням права власності на будівлю у юридичної особи виникає право на одержання земельної ділянки в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний уповноважений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки (п.2.10; 2.11; 2.12; 2.13; 3.4 Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З наведеного вбачається, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання якою земельною ділянкою користується відповідач для обслуговування проданого йому магазина. На яких правах користувався землею попередній власник магазину №22, чи були встановлені йому в натурі межі земельної ділянки. Діючим законодавством не встановлено будь-яких строків для оформлення фактично набутого права на земельну ділянку для обслуговування придбаної нерухомості (ст.377 ЦК України).

Судами не встановлено чи приймав відповідач заходи для оформлення землі для обслуговування придбаного магазину. Чи розглянута його заява міською радою. Якщо рада ухиляється від виконання вимог ст.377 ЦК України, то власник магазину має право оскаржити її дії у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування або оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок або за договорами оренди. Приступати до використання земельних ділянок до встановлення її меж в натурі, одержання документу, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Разом з тим судами встановлено, що міська рада не заперечувала, а навпаки, Управління архітектури та Департамент містобудування міської ради, розглянувши ескізний проект, розроблений ПП "ПБФ"Івер" (ліцензія АВ №441802 від 11.11.2008 р.) дозволити відповідачу реконструкцію приміщень по вул. Довженко, 4 з влаштуванням віконного прорізу та окремого виходу на місці існуючого віконного прорізу (т.1, арк. 71, 73).

Суди також не звернули уваги на те, що Управління Держкомзему у м. Львові пояснило прокуратурі що ТОВ ОТВП "Ярмарх" самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,00142 га за адресою м. Львів, вул. Довженко,4. Тобто, земельна ділянка відноситься до магазину №22 яким володіє відповідач? (т.1, арк.107). Позивач знаходиться за адресою вул. Довженко, 2. А у позивача в оренді частка земельної ділянки за адресою вул. Довженко, 4 (?) Зазначене свідчить про недослідження судами змісту договору оренди землі, укладеного з позивачем 05.08.2005 р. (т.1, арк.15) та змісту ухвали Львівської міської ради №2532 від 26.05.2005 р. (т.1, арк.27).

Необхідно залучити до розгляду справи Фонд комунального майна міста, Управління Держкомзему у м. Львові, Міській відділ Львівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру та об'єктивно з'ясувати яка земельна ділянка за адресою вул. Довженко, 4 належала попередньому власнику магазина №22, на підставі якого документу. Яке майно, земельну ділянку передавав Фонд комунального майна міста покупцю (відповідачу) магазину №22 по акту передачі до договору купівлі-продажу від 15.12.1993 р. Якою земельною ділянкою відповідач користується зараз для обслуговування магазину №22 (ст.377 ЦК України). З'ясувати кадастрові номери та площі земельних ділянок по вул. Довженко, 2 та 4 в Центрі ДЗК у 1993 році та зараз (тобто попереднього власника магазину №22 по вул. Довженко, 4).

В судових рішеннях зазначено, що проектант розробив проектну документацію з порушенням вимог п.п.2.2 додатку Г ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження, та затвердження проектної документації для будівництва". Але судами не вказано які будівельні норми порушив саме відповідач. За позовом органу місцевого самоврядування суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про порушення судами вимог ст.43 ГПК України щодо повного і об'єктивного розгляду в суді всіх обставин справи і дійшла висновку про скасування оскаржуваних у справі рішень.

Водночас, колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про порушення судами:

ст.ст. 123,124 ЗК України, оскільки вказаними нормами врегульовано порядок надання земельної ділянки в оренду, що не є предметом розгляду у даній справі;

ст. 198 ЗК України, оскільки цієї статтею визначено поняття кадастрових зйомок, що не має жодного відношення до предмету спору.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова прийнята не тими суддями, що входили до складу колегії, що розглядала справу, з огляду на те, що зазначене є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення лише у випадку безпідставної зміни складу колегії суддів. В матеріалах справи наявне розпорядження від 03.07.2012, яким на підставі п.6 рішення зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 та п.3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010, введено в склад колегії замість судді Желіка М.Б. суддю Марка Р.І. (т. 2, а.с. 32). Колегія суддів у складі: головуючий - Т. Бонк, судді - С. Бойко, Р. Марко у судових засіданнях 03.07.2012, 24.07.2012, 15.08.2012 розглянула справу та винесла постанову.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, ретельно дослідити всі обставини справи на підставі належних доказів, правильно застосувати норми матеріального, процесуального права і винести обґрунтоване, законне рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 08.05.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі №5015/856/12 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун