Рішення № 27988075, 12.12.2012, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/3488/12

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю.В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

за участю представника позивача Таборовця А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз" в особі Сарненського управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз" в особі Сарненського управління по експлуатації газового господарства звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 572 грн. 63 коп., посилаючись на обставини укладення між сторонами договору № 16984 від 19 листопада 2008 року та невиконання відповідачкою умов цього договору, що привело до утворення заборгованості на вказану суму.

В судовому засіданні представник позивача Таборовець А. П. позовні вимоги збільшив до суми 637 грн. 15 коп., яку просив стягнути з відповідачки, пояснивши, що заборгованість останньої за спожитий газ виникла, починаючи з першого півріччя 2009 року через неузгодженість ціни за кубометр газу, яка розраховувалась на підставі прогнозованого споживання газу за 2008 рік та була встановлена у підвищеному тарифі як для споживачів, що використовують 6000 і більше кубометрів на рік у відповідності до постанови НКРЕ України № 1239 від 25 жовтня 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на розрахунок суми боргу, згідно якого ОСОБА_2 з січня 2009 року проводила неповну оплату нарахованих сум.

Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала, пояснивши, що регулярно сплачувала надані позивачем послуги за тарифами, встановленими для споживачів, що використовують кількість газу менше ніж 6000 кубометрів на рік (за листопад 2008 року -0,3582 грн., з грудня 2008 року -0,4836 грн., з серпня 2010 року -0,7254 грн. за кубометр). Вважає ціну за газ у першому півріччі 2009 року завищеною, оскільки не використовувала газу більше встановленого ліміту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Як вказує диспозиція ст. 526 ЦК України, на яку як на підставу позову посилається позивач, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно умов письмового договору № 16984 про надання послуг з газопостачання, укладеного між сторонами 19 листопада 2008 року, виконавець зобов'язується безперервно надавати споживачеві послуги з постачання природного газу, а споживач -своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у визначені строки; згідно п.п. 19, 22 договору справляння плати відповідно до норм споживання за наявності у споживача лічильника газу не допускається; за наявності лічильника газу розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника; п. 13 договору передбачено, що роздрібна ціна на газ зазначається виконавцем у розрахунковій книжці споживача, у разі зміни ціни на газ у розрахунковій книжці споживача виконавцем зазначаються нові ціни. Виконавець зобов'язується проводити не рідше ніж один раз на шість місяців контрольне зняття показань лічильників газу, дотримуватись Правил газопостачання.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів", який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту.

Вказаний закон підлягає застосуванню до правовідносин, що є предметом спору, у редакції, яка діяла на період їх виникнення та існування.

Згідно ст.ст. 6, 10 Закону № 1023-XII продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Законом № 1023-XII в статті 20 визначено, що правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.

Пунктом 2 Постанови КМ України № 2246 від 9 грудня 1999 року "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" визначений термін оплати наданих послуг з газопостачання в неповному обсязі -це сплата коштів у розмірі, меншому ніж сума, що підлягає сплаті за весь обсяг використаного споживачем природного газу.

Згідно п. 32 Правил газопостачальне підприємство зокрема зобов'язане:

· визначати на основі фактичних обсягів використання природного газу споживачем у попередньому році та першому півріччі поточного року величину роздрібної ціни на природний газ для споживача на поточний рік та відповідно друге півріччя поточного року відповідно до пункту 10 цих Правил;

· проводити за підсумками року станом на 1 січня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попередньому році природного газу залежно від обсягу його фактичного використання в попередньому році за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році;

· проводити за підсумками першого півріччя поточного року станом на 1 липня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в першому півріччі поточного року природного газу залежно від обсягу його фактичного використання в першому півріччі поточного року за роздрібними цінами, що діяли в першому півріччі поточного року.

Представник позивача посилався в обґрунтування позову на визначений п. 10 вищевказаних Правил порядок розрахунку оплати послуг, за яким диференційовані роздрібні ціни на газ визначаються в залежності від обсягів споживання газу у попередньому році. Так як відповідачка не користувалась послугами з газопостачання до листопада 2008 року, а з часу підключення був обладнаний лічильник, чого не заперечувала відповідачка, застосованим був порядок, за яким такий обсяг споживання визначався шляхом додавання визначеного за нормами споживання обсягу природного газу з початку попереднього року до моменту підключення та обсягів фактично використаного природного газу з моменту підключення до кінця попереднього року.

Відповідачка ОСОБА_2, заперечуючи позов, зазначила про безпідставне встановлення позивачем ціни на газ в розмірі 1,4988 грн. за кубометр у першому півріччі 2009 року, надала суду квитанції про оплату за спожитий газ за період з листопада 2008 року по жовтень 2012 року включно із зазначенням показників лічильника, кількості використаного обсягу газу та щомісячно сплачених сум; крім цього представила суду розрахункові таблиці із відомостями, які відповідають даним квитанцій, з яких слідує, що у 2008 році нею спожито газу у кількості 600 кубометрів, у 2009 -819 кубометрів, у 2010 -1943 кубометрів, у 2011 -1537 кубометрів, у 2012 році по жовтень включно -1992 кубометрів, за які сплачені належні платежі.

Оглянувши представлений позивачем розрахунок суми боргу, суд встановив, що розрахунок оплати послуг у першому півріччі 2009 року не збігається із представленими позивачкою показниками лічильника в частині кількості спожитого газу.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, вимог закону та п.п 10, 32 Правил позивач повинен був своєчасно виявити зменшення обсягу використаного природного газу відповідачкою порівняно з встановленим у попередньому році, різницю у вартості газу залишити на її особовому рахунку і зарахувати її в рахунок майбутніх платежів.

Однак допустимих доказів про виконання свого договірного зобов'язання проводити не рідше ніж один раз на шість місяців контрольне зняття показань лічильників газу у відповідачки, про організацію підсумкових піврічних та річних перерахунків оплати, виявлення різниці обсягу газу та зарахування на майбутнє різниці вартості газу представник позивача не навів, доводів ОСОБА_2 та представлених нею доказів не спростував.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз" в особі Сарненського управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: