Справа № 1813/3719/2012
2/1813/771/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" листопада 2012 р. Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:
головуючого судді - Кудіна А.М.,
при секретарі - Якубович В.В.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр»
про захист прав споживача,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр»про захист прав споживача, в якому просить визнати недійсним з моменту його укладення та вчинення правочину у вигляді договору про надання послуг, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр», з одного боку, та фізичною особою -споживачем ОСОБА_2, з іншого боку, в наслідку вчинення правочину юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії) та введення споживача в оману щодо свого права на вчинення такого роду правочину, стягнути з ТОВ «Кредо-Центр»на користь позивача суму реєстраційного внеску в розмірі 5000,00грн., розірвати додатки №1 та №2 до зазначеного договору про надання послуг. Свої вимоги мотивує тим, що з засобів масової інформації дізнався про можливість отримати кредит у ТОВ «Кредо-Центр»на придбання транспортного засобу на вигідних для клієнта умовах. У м. Суми в офісному приміщенні ТОВ «Кредо-Центр», після роз'яснень, позивач, вважаючи, що уклав договір № 002037 від 07.06.2012р. на отримання кредиту в сумі 50000,00грн., вніс обов'язковий первинний реєстраційний внесок в розмірі 10% від розміру кредиту, що складало 5000,00грн., сума щомісячного погашення кредитної суми становила 595,24грн. Видати суму кредиту позивачу пообіцяли протягом 10 днів з моменту внесення першого реєстраційного внеску. В той же час позивачу представники ТОВ «Кредо-Центр»пояснили, що у м. Сумии є регіональний підрозділ, а всі документи проходять через центральний офіс в м. Києві, і після перевірки документів повертаються з видачею їх клієнтам та проведенням кредитної виплати грошових сум. Після консультування з незалежними спеціалістами виявилося, що предметом договору можливо є надання компанією системи послуг по накопичувальній системі, але така діяльність не є кредитуванням. Таким чином, позивач вважає, що був введений в оману, не отримав належної, доступної та правдивої інформації про послуги ТОВ «Кредо-Центр», уклав договір з відповідачем по справі, істотних умов договору йому не довели, копію договору не видали, на руки отримав лише додаток №1, роздруківку по «Чистий платіж»та банківські реквізити для оплати першого кредитного внеску. Так як не згоден з такими умовами надання послуг, склав претензію та направив поштовим зв'язком на адресу центрального офісу ТОВ «Кредит-Центр», відповіді та поштового повідомлення про отримання претензій не отримав до даного часу. Вважає, що з боку відповідача допущена нечесна підприємницька діяльність. В зв'язку з наведеним звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Крім того вважав, що укладений договір є недійсним, так як фактично є договором по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах через та надання послуг у невідповідності вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», чим позивач введений в оману в наслідку того, що його втягнули в систему накопичування коштів, так звану «фінансову піраміду», яку здійснює відповідач без відповідної ліцензії.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі його представника. Крім того надав суду заперечення проти позову, де вважав позов ОСОБА_2 надуманим, безпідставним, необґрунтованим, таким, що не узгоджується з діючим законодавством України, наведені в позовній заяві обставини такими, що не відповідають дійсності. Зазначив, що діяльність ТОВ «Кредо-Центр»є офіційною та законно дою з надання юридичним та фізичним особам послуг у придбанні товарів. Така діяльність визначається як посередництво в торгівлі і класифікується в залежності від предмету надання послуг, саме за такою класифікацією видів діяльності відповідач надає послуги та здійснює господарську діяльність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що сторони уклали договір про надання послуг № 002037 від 07.06.2012р., що підтверджується копією договору та додатками до договору №1, 2 (а.с. 33-38)
Судом встановлено, що 07 червня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредо-Центр»укладено договір № 002037, предметом якого є надання виконавцем системи послуг, спрямованих на придбання замовником товару, зазначеного в Додатку № 1 до даного договору на умовах формування об'єднання клієнтів Загальних умов програми «Кредо-Центр», метою яких є придбання товару, зазначеного в Додатку №1 до договору, в тому числі: адмініструвати об'єднання клієнтів; зареєструвати договір клієнта; організувати своєчасну оплату товару; організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання клієнтом товару; здійснити оплату Товару та передати його клієнту; інші правочини в порядку та в строки, передбачені даним Договором, Умовами Програми (Додаток № 2 до Договору) та іншими Додатками, які є невід»ємною його частиною з дотриманням вимог чинного законодавства України. Порядок, термін розрахунків, розмір платежів, вартість товару, товар, строк виконання зобов'язань сторони визначили і погодили в даному договорі та додатках №1,№2, які є невід'ємною його частиною (а.с.33-38).
У відповідності до умов даного договору замовник зобов'язався своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця виконувати обов'язок по сплаті загального платежу, який включає чистий платіж, адміністративні витрати та одноразово здійснити сплату комісійного платежу виконавцю за витрати, що зазнає товариство у зв'язку з передачею товару клієнту, що зазначається як комісійний платіж. Всі розрахунки за даним договором здійснювати через банківські установи на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. даного договору адміністратор бере на себе зобов'язання адмініструвати об'єднання клієнтів; зареєструвати договір клієнта; організувати своєчасну оплату товару; організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання клієнтом товару; здійснити оплату Товару та передати його клієнту; інші послуги, зазначені в умовах; суворо дотримуватись умов договору, діяти виключно в інтересах клієнта і надавати послуги на вигідних для клієнта умовах, не розповсюджувати нформацію щодо наданих товариству конфіденційних відомостей клієнтом, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.
За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано в односторонньому порядку на умовах, викладених в ст. 10 додатку №2 до договору (п.8.2 договору).
07.06.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредо-Центр»укладено додаток № 1 до договору № 002037, умовами якого визначено найменування товару та його вартість, визначено розмір чистого платежу, який складає 595,24 гривень, загальний платіж 595,24 гривень, реєстраційний платіж 10%, комісійний платіж 5% (а.с.35).
Згідно додатку № 1 до вказаної Угоди ОСОБА_2 отримав право на придбання транспортного засобу за ціною 50000 грн.(а.с. 35).
07.06.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредо-Центр»укладено додаток № 2 до договору № 002037 Умови програми «Кредо-Центр», умови якої регулюють порядок та строки виконання зобов'язань сторонами по договору, порядок розрахунків, процедуру отримання товару, інші істотні умови договору (а.с.36-38).
Із ст. 2 договору вбачається, що зобов'язання відповідача зводяться до організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур.
Разом з тим, згідно ст. 3 цього договору учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені договором, в порядку та строки, визначені договором; статтею 9 визначено, що договір діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених договором.
Позивач, відповідно до умов угоди, сплатив перший внесок в розмірі 5000,00 грн.
Суд приходить до висновку, що умови укладеної Угоди порушують права позивача, як споживача.
Здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. Останній покладає на учасників системи придбання автомобілів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, включено в умови самої угоди.
Частинами 1, 2, 3, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.
Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Як вбачається із статті 4 додатку № 2 до угоди № 002037від 07 червня 2012 року ТОВ "Кредо-Центр" щомісячно самостійно організовує та проводить видачу коштів, а право на отримання позивачем автомобіля залежить від розміру чистого фонду групи і внесення коштів іншими учасниками системи.
При цьому, відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: сплати повних внесків, чистих платежів, накопичення внесків, пропозиції авансових внесків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначена підприємницька практика є такою, що вводить в оману, оскільки під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Згідно вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Крім того, згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансовими вважаються такі послуги: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.
З умов спірного договору вбачається, що його предметом є не передача та придбання майна, а лише надання послуг, спрямованих на його придбання. Тобто в даному випадку ТОВ «Кредо-Центр»не є продавцем. При цьому останній організувавши групи учасників системи, отримував від її учасників грошові платежі, акумулював їх на своїх рахунках і отримував прибуток від цих акумульованих коштів.
Отже, діяльність ТОВ «Кредо-Центр»щодо надання послуг по придбанню товару на підставі спірного договору є діяльністю, пов'язаною з наданням фінансових послуг, і не маючи відповідної ліцензії, підприємство не могло укладати спірний договір. Доказів про наявність ліцензії ТОВ «Кредо-Центр»щодо надання зазначених послуг відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що маються підстави для визнання договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, недійсними (а.с.33-38).
Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 суми реєстраційного внеску в розмірі 5000грн. 00 коп.
Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з того, що позивач відповідно до ст. 5 п.7 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору по захисту прав споживача та при подачі позову до суду судовий збір ним не сплачувався.
А тому суд вважає, що в даному випадку з відповідача ТОВ «Кредо-Центр»необхідно стягнути в доход держави судовий збір в розмірі 321,90 гривень за задоволені позовні вимоги.
Крім того, по справі маються витрати понесені позивачем на правову допомогу за підготовку позову до суду та участь у судовому засіданні, що становить згідно квитанції 1500 гривень (а.с. 72).
З урахуванням положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», з урахуванням часу витраченого представником позивача на підготовку позову до суду, заяви про забезпечення позову, з урахуванням складності справи, часу витраченого на участь у судовому засіданні, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути компенсацію витрат на правову допомогу в повному обсязі, які необхідно стягнути з ТОВ «Кредо-Центр»на користь ОСОБА_2
На підставі викладеного, ст. ст. 216, 227, 236 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсними з моменту їх укладення та вчинення договір № 002037 від 07.06.2012р. про надання послуг та додатки до нього №1, №2, укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр»(код ЄДРПОУ 38213245, МФО 300937), з одного боку, та фізичною особою -споживачем ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з іншого боку, в наслідку вчинення правочину юридичною особою без відповідного дозволу та введення споживача в оману щодо свого права на вчинення такого роду правочину.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр»(код ЄДРПОУ 38213245, МФО 300937, розрахунковий рахунок 26001016411401 в Філії «Центральне РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит») на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суму реєстраційного внеску № 002037 від 07.06.2012р. в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр»(код ЄДРПОУ 38213245, МФО 300937, розрахунковий рахунок 26001016411401 в Філії «Центральне РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит») в прибуток держави судовий збір в розмірі 321 (триста двадцять одна) гривна 90 копійок.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
СуддяА. М. Кудін
Судове рішення № 27986627, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 23.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1813/3719/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: