Рішення № 27985958, 10.12.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/6555/12

Провадження № 2/2033/2126/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2012 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Сілантьєвої Е.Є.

при секретарі судових засідань -Курбатової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном, вселенні

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди щодо права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1, вселити позивача у зазначену квартиру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що згідно договору дарування від 17.06.2011 р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 6120 їй належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1. Інша 1\2 частина квартири належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, р№8-94-16581, 18.02.1994, ХМЦП ДЖФ; р.№5781, договору про уточнення ідеальних часток від 08.06.2011, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом ХМНО. Відповідачка ОСОБА_3 у серпні 2011 року запропонувала ОСОБА_2 у добровільному порядку сплатити вартість 1\2 частини квартири, але обіцянки своєї не дотрималась, грошей позивачка не отримала і в квартиру відповідачка не пустила, пояснив, що грошей немає, мешкати разом у квартирі вона не бажає. З грудня 2011 р. позивачка не має можливості вільно користуватися спірною квартирою, приходити до квартири, тому що відповідачка перешкоджає вселитися до спірної квартири. Також, позивачка зазначила, що це не перший випадок такої поведінки відповідачки, минула власниця 1/2 частини квартири - ОСОБА_6 також зверталася до суду з позовом до відповідачки про вселення її у спірну квартиру - рішення Фрунзенського райсуду м. Харкова від 11 жовтня 2006 року. Відповідачка замінила замки у вхідній двері, вона категорично відмовляється від передачі позивачу ключів від квартири.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, пояснила про обставини, викладені вище та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. В якості обґрунтування своїх заперечень відповідачка посилалась на той факт, що сумісне проживання сторін по справі у двокімнатної квартирі неможливе, ключей від квартири у відповідачки не має.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору дарування від 17.06.2011 р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 6120 ОСОБА_2 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, р№8-94-16581, 18.02.1994, ХМЦП ДЖФ та договору про уточнення ідеальних часток від 08.06.2011, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом ХМНО належить 1\2 частина квартири АДРЕСА_1.

Право власності на зазначене майно зареєстровано за позивачем та відповідачкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(витяг про державну реєстрацію прав № 30293370 від 15.06.2011 року).

Судом встановлено, що зазначена квартира належать відповідачу та позивачу на праві власності у розмірі по Ѕ частині.

Таким чином, відповідно до положень ст. 356 ЦК України, квартира за вищезазначеною адресою належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей.

Ті обставини, що у сторін склалися неприязні стосунки, не можуть бути підставою для обмеження права користування позивача своїм майном та відмови у задоволенні позовних вимог та вселення позивача у квартиру, що належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що позивач не проживає у спільній квартирі та даний факт не заперечувала відповідачка у судовому засіданні, право позивача на користування належної їй частини квартири порушено відповідачкою, яка змінила замки від вхідних дверях та не пускає позивача до квартири.

Таким чином, суд вважає наявними перешкоди у користуванні позивачем належної їй на праві власності часткою квартири, в зв'язку з чим позовні вимоги про вселення позивача у житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 356, 358 ЦК України, ст.ст. 150, 156, 157 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити.

Поновити порушене право ОСОБА_2 шляхом її вселення до квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: