Ухвала суду № 27984168, 13.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11916/12 Справа № 403/12435/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.,

Суддів: Волошина М.П., Слоквенка Г.П.

При секретарі: Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову -відмовлено (а.с. 34).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та винесення нової про забезпечення позову (а.с. 38-40).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу судді -залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів у сумі 6500 грн. Ухвалою від 09 жовтня 2012 року відкрито провадження у справі (32а).

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у сумі 6500 грн., що знаходяться на його рахунках в установах банків, інших фінансових установах, посилаючись, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду (а.с. 31-32).

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд посилався на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надано доказів наявності у відповідача будь-яких рахунків в установах банків, інших фінансових установах, не надано доказів, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення.

Висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають вимогам закону і підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Збезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що позивачем в заяві про забезпечення позову не вказано та не надано доказів того, що невжиття судом заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що у відповідача наявні будь-які рахунки в установах банків, інших фінансових установах і які саме, не надано доказів, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви.

За таких обставин, ухвала суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, і її слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

СУДДІ: