Рішення № 27983612, 24.10.2012, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 1317/1147/2012

Провадження № 2/1317/316/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2012 м. Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О. В.

з секретарем судового засідання Леуш Х. І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із просьбою стягнути із відповідача на його користь 3420грн. матеріальної шкоди та 1000грн. заподіяних моральних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що весною 2012 року на земельній ділянці площею 0,0288га, яка знаходиться в с.Бишів Радехівського району Львівської області та на праві користування належить матері позивача ОСОБА_4, він посадив насіння картоплі. Однак, з невідомих для позивача причин та без його відома відповідач на початку травня цього ж року самовільно переорав їх земельну ділянку і посіяв на ній насіння кукурудзи. Звернувшись до ОСОБА_3 для з'ясування ситуації, він почув лише образи та погрози в свою сторону. З метою офіційного врегулювання конфлікту ОСОБА_2 звернувся до Бишівської сільської ради та Радехівського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Сільською радою в особі депутатів та землевпорядника 14.05.2012р. проведено обстеження земельної ділянки та підтверджено факт її самозахоплення відповідачем. Окрім того, внаслідок знищення його майна та понесених затрат праці позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних переживаннях, хвилюваннях, приниженні його честі і гідності, потрачених зусиллях на захист своїх порушених прав у різних інстанціях. Відповідач в свою чергу відверто хизується перед односельчанами, що це саме він знищив насадження картоплі позивача, поводиться грубо, при розмові в образливій формі погрожує йому та членам його сім'ї. У ході розгляду справи збільшив розмір позовних вимог на суму сплаченого судового збору.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги, із врахуванням їх уточнень, підтримав в повні мірі та дав аналогічні покази, зазначені в заяві. Крім цього пояснив, що межі його земельної ділянки чітко прослідковуються і такою він користується уже значний період часу. Позов просить задоволити.

Повноважний представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги також підтримав у повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_3 не мав жодної правової підстави для порушення меж суміжної земельної ділянки.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повній мірі, пояснивши у судовому засіданні, що земельна ділянка,яку він обробляє належить його мамі. Ця ділянка з обох сторін межує із сусідніми земельними ділянками, до власників яких у нього не має претензій та з однієї сторони - із ділянкою ОСОБА_2. Минулого року у відповідь на його звернення до сільської ради, йому пояснили, що довжина його земельної ділянки повинна бути 156 метрів. Перемірявши на місці, він виявив меншу відстань на 9 метрів і вирішив, що це ОСОБА_2 самовільно захопив частину його земельної ділянки, хоча до 2011 року спорів за земельну ділянку між ним та позивачем не було і він не зауважував, щоб той переміщав суміжну із його земельною ділянкою межу. Навесні цього року він достовірно знаючи, що на сусідній земельній ділянці ОСОБА_2 посадив картоплю, заскородив частину площі та посіяв на ній кукурудзу. Вказані дії вчиняв будучи впевненим, що ця земля належить йому. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у нього відсутні та чи відведена така в натурі, йому не відомо, оскільки межові знаки за спливом значного часу не збереглися. Окрім цього пояснив, що у 2011 році землевпорядник Бишівської сільської ради разом із сільським головою вийшовши на місце за його просьбою, обміряли земельну ділянку мами та встановили відповідні знаки, за межі яких він не вийшов. У задоволенні позову просить відмовити.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що на даний час він є сільським головою Бишівської сільської ради. Так, у травні 2012 року він разом землевпорядником цієї сільської ради за заявою ОСОБА_2 вийшли на місце та обміряли земельну ділянку останнього. Під час цього було встановлено, що площа такої ділянки відповідає обліковим даним. Також було обміряно земельну ділянку, що обробляє ОСОБА_3, при цьому виявили, що довжина такої не відповідає обліковим записам у сторону зменшення, однак за рахунок більшої ширини, фактична площа не порушена. Категорично заперечив, що під час обмірів земельних ділянок встановлювалися будь які межові знаки.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що займаючи посаду землевпорядника Бишівської сільської ради у травні 2012 року він за заявою ОСОБА_2, разом із іншими членами комісії, вийшли на місце та зафіксували факт самовільного захоплення ОСОБА_3 частини земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2. При цьому було виявлено, що ОСОБА_3 знищив посів картоплі ОСОБА_2, посіявши на відповідній площі кукурудзу. Крім цього, показав, що земельними ділянками позивач та відповідач користуються більше двадцяти років і жодних суперечок між ними щодо меж до цього не було. Висловив припущення, що довжина земельної ділянки, яку обробляє ОСОБА_3, в облікових документах сільської ради зазначена помилково, оскільки її загальна фактична площа відповідає цим даним. Категорично заперечив, що під час обмірів земельних ділянок встановлювалися будь які межові знаки.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що попередньо обіймаючи посаду сільського голови Бишівської сільської ради йому відомо про відсутність як таких розбіжностей в межах між земельними ділянками позивача та відповідача до 2010 року. Також, йому відомо, що у травні 2012 року мав місце самовільний захват із сторони ОСОБА_3 частини земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача та покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до положень ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 від 14.05.2012р., ОСОБА_3 шляхом посіву на земельній ділянці площею 0,0288га насіння кукурудзи знищив на вищевказаній площі посів картоплі ОСОБА_2, завдавши при цьому збитки, враховуючи середню урожайність картоплі 15т/га, 420кг картоплі(а.с.4).

Із довідки №300 управління агропромислового розвитку Радехівської райдержадміністрації від 26.06.2012р. вбачається, що ціна на картоплю врожаю 2012 року в першій половині червня складає 4,00-6,00 грн./кг (а.с.5).

Пояснення відповідача в частині, що у 2011 році землевпорядником Бишівської сільської ради та сільським головою було обмірено його земельну ділянку і встановлено межові знаки, як заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки в повній мірі спростовуються показами у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, недовіряти показам яких у суду підстав не має.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поряд з цим, на думку суду, не можна погодитися із вимогами позивача в частині стягнення в його користь майнової шкоди у визначеному ним розмірі, оскільки залишилися не доведеними суду понесені ним витрати щодо кількості насіневого матеріалу та вартості витрат, понесених на підготовку ґрунту.

Таким чином, виходячи з наведеного та рекомендацій, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами та доповненнями) у користь позивача слід стягнути 2100грн. майнової шкоди, тобто вартість середньої урожайності картоплі, з розрахунку середньо зваженої ціни цієї продукції станом на червень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано докази про надання йому правової допомоги (а.с.8,21) і з таких визначається сума понесених витрат, які з врахуванням ч.2 ст.84 ЦПК України та ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VI від 20.12.2011р., підлягають стягненню з відповідача, виходячи з затраченого адвокатом часу на участь у судових засіданнях (а.с.34-48,60-62).

Тобто, з ОСОБА_3 слід стягнути 500грн. понесених ОСОБА_2 витрат на правову допомогу.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак, із врахуванням рекомендацій, викладених у Постанові ПлВС України №6 від 27.03.1992р. суд не погоджується із вимогою ОСОБА_2 щодо спричинення йому моральної шкоди саме в розмірі 1000грн., виходячи з наступного.

Не можна не погодитися із обґрунтуванням наявності моральної шкоди, що спричинили позивачу протиправні дії ОСОБА_3, оскільки той самовільно захопивши частину земельної ділянки, знищив посів картоплі ОСОБА_2. Доходи останнього, як у більшості жителів сільської місцевості ґрунтуються на вирощуванні сільськогосподарської продукції та у подальшому її реалізації. Таким чином, втрата частини продукції, а від так і доходів, позбавили позивача та членів його сім'ї належного рівня матеріального забезпечення. Відповідно, оскільки знищення майна послужило підставою для появи у позивача душевних страждань та хвилювань, на думку суду розмір моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_2 буде адекватним 200грн..

Щодо обґрунтувань позивачем наявності моральної шкоди в наслідок потрачених ним зусиль на захист своїх порушених прав у різних інстанціях, такі на увагу не заслуговують, оскільки в даному випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід присудити позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України та ст.ст. 1166,1167,1192 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Радехівським РВ УМВСУ у Львівській області 22.11.2002р. на користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_2 майнову шкоду в сумі 2100грн., моральну шкоду в сумі 200грн., 500грн. понесених витрат на правову допомогу і 440,80грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Мулявка