Ухвала суду № 27979209, 04.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12648/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Вівдиченко Т.Р. та Федорової Г.Г,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Представництва "Промакс АГ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082203 від 13.04.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Представництво "Промакс АГ" (далі - позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082203 від 13.04.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.06.2001р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2001р. по 30.09.2009р., якою встановлено порушення п. 13.8 с. 13 Закону України №334 та п. 4.2, п. 4.3, п. 4.4 розділу 4 Наказу №274 в результаті чого було заниження податку на прибуток на загальну суму 457115 грн.

За результатами перевірки було складено акт від 31.03.2011р. №52/1-22-30-21693964 на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року №0000082203. Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 360775,00 грн. (в тому числі: за основним платежем 288620,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 72155 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане порушення виникло в результаті того, що позивачем у період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. було задекларовано податок на прибуток в розмірі 0,00 грн., у зв'язку з застосуванням пільги при оподаткуванні податком на прибуток, на підставі міжнародних договорів України.

В матеріалах справи міститься копія Положення про Представництво «Промакс АГ»від 01.03.2011 р.

У відповідності до п.3.1 Положення, Представництво виконує підготовчі та допоміжні функції по просуванню продукції наданою «Промакс АГ»(Швейцарія); представництво не веде комерційну діяльність, а діє від імені та за дорученням фірми виключно в цілях просування продукції підприємства «Промакс АГ»(Швейцарія) на ринку в Україні.

Згідно п.4.1 Положення, «Промакс АГ»(Швейцарія) забезпечує цільове фінансування Представництва шляхом перерахування фінансових коштів на рахунковий рахунок Представництва в Україні.

Відповідно до п.4.2 Положення, Представництво в Україні не має право отримувати власний прибуток.

Відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

Колегія суддів зазначає, що викладені в Акті перевірки твердження щодо порушення позивачем п. 13.8 ст. 13 Закону України, є неправомірними, оскільки відповідачем не було враховано вимоги цієї статті в частині посилання на норми міжнародних угод, які набрали чинності.

Виходячи з приписів Положення п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які передбачають, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст. 1 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал" від 10.01.2002 року, ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Порядок застосування Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал регламентується положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування".

Відповідно до п. 1 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування цей порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.

Судом першої інстанції встановлено, що Представництво в Україні компанії нерезидента «Промакс АГ»підтверджено довідками про реєстрацію компанії «Промакс АГ»в кантоні Цуг, Швейцарія, видані податковою адміністрацією кантону Цуг, які засвідчують, що материнська компанія зареєстрована в Швейцарії і відповідно сплачує податки за місцем реєстрації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи дана вірна правова оцінка обставин по справі.

Щодо тверджень відповідача стосовного того, що Материнська компанія AG»(Швейцарія) не є виробником та не має права власності на рекламовані методичні препарати, тобто Представництво "Промакс АГ" представляє на території України інтереси не Материнської компанії romax AG»(Швейцарія), а фірми «Хомвіора Арцнайміттель Др. Хагедорн ГмбХ і Ко»(Німеччина).

Суд зазначає наступне, Указом Президента України "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" від 31.05.2011 р. затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та установлено, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Згідно п.4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані, такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно до ч. 2 ст. 37 вищевказаного Закону України санкції, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитися з твердженням відповідача, що характер діяльності Представництва компанії AG»в Україні є звичайною діяльністю іноземної компанії, не стосується предмету спору розгляду в даній справі.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Представництво, у відповідності до Положення, не займається діяльністю, якою займається Материнської компанії AG»(Швейцарія), а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.