Ухвала суду № 27974863, 07.12.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ справа№403/12993//12р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012р. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до КП Дніпропетровської міськради «Жилсервіс-3», третя особа: Дніпропетровська міськрада «Про визнання звільнення незаконним, стягнення компенсації за незаконне звільнення, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом у якому вказує, що вона працювала у відповідача на посаді головного економіста з 19.03.2007р., з 29.10.2010р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, перервати яку вирішила з 03.09.2012р., а наказом відповідача за №72-к від 20.07.2012р. вона була звільнена з роботи за ст.40п.1 КЗпП України, тобто в зв'язку з ліквідацією підприємства. Вважає своє звільнення незаконним, про що й просить постановити рішення, оскільки наказ видано не уповноваженою на те особою, її звільнення не було погоджено з профспілковим комітетом, про наступне звільнення вчасно не попередили, не було запропоновано іншої роботи, вона також має переважне право на залишення на роботі як особа, на утриманні якої троє неповнолітніх дітей. Також просить стягнути з відповідача компенсацію, передбачену ст.44 КЗпП України, у розмірі тримісячного середнього заробітку, оскільки відповідач порушив трудове законодавство, середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20000грн.

В судове засідання сторони не з?явились, в поданій до суду заяві позивачка позов підтримала та просила розглянути справу без її участі, причина неявки представника відповідача суду не відома, про дату засідання повідомлялися належним чином, в зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи відповідно до ст.224 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з посади головного економіста КП Дніпропетровської міськради «Жилсервіс-3»була звільнена наказом директора підприємства від 20 липня 2012р. №72-к у зв'язку з припиненням підприємства, тобто по ст.40 п.1 КЗпП України (а.с.6-7). Припинення відповідача, як юридичної особи, шляхом його ліквідації, було здійснено на підставі рішення Дніпропетровської міськради №35/24 від 30.05.2012р. (а.с.5), яким серед іншого попереджено було керівника підприємства про припинення його повноважень з моменту створення комісії з питань припинення відповідача. Остання була створена за розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 02.07.2012р. №386-р, а отже на час видання наказу про звільнення позивачки директор підприємства, котрий підписав цей наказ, не мав на таке повноважень, а отже сам наказ є неправомірним.

Крім того, у відповідності до ст.ст.43,494 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених в тому числі і п.1 ст.40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу профспілкової організації.

Однак, як вбачається із наказу про звільнення позивачка, відповідачем не було погоджено звільнення працівників із профспілковим комітетом.

Таким чином вказані дії відповідача при звільненні позивачки не відповідають вимогам трудового законодавства.

Згідно зі ст.492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, при вивільненні враховується переважне право на залишення на роботі, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як вбачається із наказу про звільнення позивачки з ним вона була ознайомлена лише 10.08.2012р., тобто фактично вже після звільнення, а не за два місяці до звільнення, як передбачено законодавством.

Також звільнення позивачки відбулось без її наступного працевлаштування, чим порушено вимоги ст.184 КЗпП України, оскільки вона є одинокою матір??ю -виховує трьох неповнолітніх дітей.

Таким чином суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, в зв'язку з чим, у відповідності до ст.2401 КЗпП України, з відповідача, ліквідація котрого на даний час не закінчена, на користь позивачки необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3122грн.94коп., оскільки вимушений прогул у неї склав 23 робочих днів, а середньоденний заробіток становить 135грн.78коп. (а.с.11).

Необхідно також погодитись, що незаконним звільненням позивачці заподіяна моральна шкода, котра у відповідності до ст.237-1 КЗпП України підлягає відшкодуванню в сумі 2000грн., а в іншій частині цієї вимоги необхідно відмовити з міркувань розумності та ступеню моральних страждань.

Також не підлягає задоволенню вимога позивачки про стягнення компенсації у розмірі тримісячного середнього заробітку, виплата якої передбачена ст.44 КЗпП України у разі звільнення працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, оскільки позивачка звільнена не із вказаних підстав, а у зв'язку з ліквідацією підприємства, при якому виплачується компенсація у розмірі одного середнього заробітку, про що й зазначено у п.3.1 наказу про звільнення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Звільнення ОСОБА_1 з посади головного економіста КП Дніпропетровської міськради «Жилсервіс-3»за наказом №72-к від 20 липня 2012р. в зв'язку з ліквідацією підприємства, тобто за п.1 ст.40 КЗпП України -визнати незаконним.

Стягнути з КП Дніпропетровської міськради «Жилсервіс-3»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3122грн.94коп., на відшкодування моральної шкоди -2000грн., а всього 5122грн.94коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з КП Дніпропетровської міськради «Жилсервіс-3»судовий збір у сумі 214грн.60коп. на розрахунковий рахунок Управління Державного Казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №31210206700004, код платежу 22030001, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ суду 02891368, МФО банку 805012.

Строк апеляційного оскарження рішення -10 днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя