Ухвала суду № 27970733, 05.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року справа №2а/0570/11706/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.,

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/11706/2012 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року відмовлено у задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що відповідач не вжив усіх передбачених законодавством заходів задля працевлаштування необхідної кількості інвалідів. Невиконання передбаченого законодавством нормативу працевлаштування інвалідів тягне за собою адміністративно-господарські санкції та нарахування пені.

Представники відповідача і позивача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь суддів-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - роботодавці), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону. У відповідності до покладених на Фонд завдань, останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізують владні управлінські функції.

Право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Відповідно до ст.ст.3,17 Кодексу адміністративного судочинства України справи за позовами суб'єктів владних повноважень - відділень Фонду до роботодавців про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є адміністративними.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII).

Відповідач, Комунальне комерційне підприємство «Донецькміськтепломережа», є юридичною особою, та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців за номером 33257089.

Згідно Статуту, затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 17.09.2008 р. № 1216, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» є комунальним унітарним підприємством, створеним на підставі рішення 13 сесії Донецької міської ради XXIV скликання від 27.09.2004 року № 13/25 згідно з відокремленої частини комунальної власності міської громади. У своїй діяльності підприємство підпорядковано Донецькій міській раді, її виконкому і входить до сфери головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ АБ № 205518 основними видами діяльності ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» за КВЕД є: постачання пари та гарячої води, ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань, монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, діяльність у сфері інжинірингу.

Відповідачем було надано до Донецького міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН за звітний період, а саме: звіт про наявність вакансій станом на 30.01.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 30.01.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 29.02.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 28.03.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 30.04.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 06.05.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 30.05.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 04.06.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 30.06.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 31.07.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 29.08.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 02.09.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 30.09.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 30.09.2008р.; звіт про наявність вакансій станом на 31.10.2008р., отриманий Донецьким МЦЗ 04.11.2008р.

Разом з цим, відповідно до листа вих. № 4418 від 21.11.2008р. Комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа», спрямованого на адресу Донецького міського центру зайнятості, відповідачем було повідомлено, що у зв`язку з погіршенням фінансово-економічного стану на підприємстві тимчасово припинено набір співробітників на запропоновані вакансії по формі 3-ПН від 31.10.2008р., який отримано позивачем 28.11.2008р.

У судовому засіданні при розгляді справи у суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що у листопаді 2008 року взагалі не здійснювався набір співробітників, у тому числі інвалідів, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві, а тому звіт за формою 3-ПН до Донецького міського центру зайнятості за листопад 2008 року не надавався.

При цьому, відповідачем надано суду звіт про фінансові результати за формою № 2 код за ДКУД 1801003, з якого вбачається, що ККП «Донецькміськтепломережа» є збитковим відповідно до балансу станом на 31.12.08р., кредиторська заборгованість складає 111078 тис. грн.

Також, відповідачем надано до суду довідку, згідно якої заборгованість станом на 01.12.2008р. складала 92278 тис. грн, у тому числі дебіторська заборгованість населення складала 91904,88 тис. грн у зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою за отримані послуги населення м. Донецька та іншими споживачами.

Згідно з відповіддю Донецького міського центру зайнятості, наданої на запит Донецького окружного адміністративного суду, до матеріалів справи долучено акт №1-02/12 від 23.01.2012р. «Про виділення до знищення документів», а саме за 2008 рік знищено 02-37 Журнал реєстрації вхідної кореспонденції (звітів роботодавців по Ф №3-ПН, №5-ПН). При цьому, Донецький міський центр зайнятості повідомив суд, що копії звітів по формі 3-ПН про наявність вакансій за 2008 рік ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» надати неможливо, оскільки термін зберігання звітів 3 роки.

Також, у своєму листі від 05.10.2012р. № 02/3088 центр зайнятості повідомив суд про те, що копії витягів з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за період з січня по грудень 2008 року, в якому зазначені надані відповідачем звіти по формі 3-ПН про наявність вакансій надати неможливо, через те, що термін зберігання журналу вхідної кореспонденції 3 роки.

Відповідно до Звіту праці за січень - грудень 2008 року за формою 1-ПВ ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», фонд оплати праці штатних працівників складав 76630535,41 грн, а середньооблікова кількість штатних працівників (за період початку року) складала 3257 осіб.

У зв'язку з невиконанням відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2008 році кількості визначеної законодавством, Донецьким обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було нараховане адміністративно - господарські санкції та пеню в розмірі 47808, 68 грн.

Сума адміністративно - господарських санкцій за два нестворені робочі місця для інвалідів у 2008 році становить 47055,88 грн, яка розрахована із середньорічної заробітної плати штатного працівника 23527,94 грн (фонд оплати праці штатних працівників 76630535,41 грн, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 3257 осіб), перераховано коштів адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів 0,00 грн, суми адміністративно - господарських санкцій: 25527,94 х 2 (47055,88 грн).

Приймаючи до уваги, що відповідачем не сплачено зазначені адміністративно - господарські санкції, то розмір пені розраховується з урахуваннями встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 12% за формулою: 12,0 х 120/100/365 = 0,04% (одноденний розмір пені). Таким чином, пеня за період з 16.04.09р. по 25.05.09р. (40 днів прострочення сплати адміністративно - господарських санкцій) складає 752,80 грн (47055,86 х 0,04) /100) х 40).

Доказів відмови підприємства у працевлаштуванні інвалідів за 2008 рік суду не надано.

Таким чином, відповідач вжив передбачених законом заходів щодо працевлаштування інвалідів, інформував центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

На відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

У постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 21-2151во09 викладено висновок про те, що нарахування адміністративно господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто, коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Аналогічні обставини викладені в Постанові Верховного Суду України від 08 червня 2010 року за винятковими обставинами за скаргою Відкритого акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Згідно зі ст. 2442 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного - господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 47055,88 грн за невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 752,80 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/11706/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/11706/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Бишов М.В.

Судді: Шальєва В.А.

Компанієць І.Д.