Постанова № 27968197, 07.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2012 р. 09:15 Справа № 2а-5020/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОВ "Єдине Транспортне Агенство", вул. Кірова, 238, оф.404, м. Миколаїв, 54031

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

проскасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2012р. № 0001952301,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 26.09.12 №0001952301.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми від здійснення угод з контрагентом.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що угода позивача з контрагентом є нікчемною, тому позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суми від здійснення цієї операції. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В судове засідання представники сторін не з'явились, в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Єдине Транспортне Агенство" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

12-13.09.12 відповідачем була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з метою перевірки правомірності формування податкового кредиту за травень 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ "Кристал Стар"

13.09.12 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №2464/22-200/33798119, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість за травень 2012р. в сумі 168 910грн.

26.09.12 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001952301, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 168 910грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 84 455грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав ТОВ "Кристал Стар" договір поставки №07-05/12Н від 10.05.12 за умовами якого придбав дизельне паливо на загальну суму 1 013 760,88грн. в т.ч. ПДВ 168 910грн. Придбання товару підтверджується видатковими накладними, оплата здійснена готівкою та підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів. На вартість придбаного товару ТОВ "Кристал Стар" надало позивачу в травні 2012р. податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 168 910грн. Позивачем, у якості доказу реальності здійснення господарських операцій, надано суду копії зазначених вище перевитих документів. Вказані документи описані в акті перевірки (а.с.18-20), позивач не заперечив проти правильності вказаних в акті перевитих документів, кількості та вартості товару.

Підпунктом 198.1 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Позивач вважає, що ним у відповідності з приписами вказаної норми сформований податковий кредит від угоди з контрагентом.

Відповідач вважає, що по вказаним угодам не було реальної поставки товару та надання послуг, оскільки:

ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано пояснення керівника ТОВ "Кристал Стар" гр. ОСОБА_1, про те, що ніякого відношення до діяльності підприємства вона не має. Ніякої фінансово-господарської діяльності та адміністративно-розпорядчих функцій на підприємстві з моменту його відкриття вона не здійснювала, ніякі первинні документи не підписувала.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й їх оформлення відповідно до вимог ст.9 Закону №996, зокрема зазначення особи та її особистий підпис.

Приймаючи до уваги данні ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, наданні гр. ОСОБА_1 пояснення, суд вважає, що оскільки фінансово-господарська діяльність ТОВ "Кристал Стар" фактично не велась, угоди не укладались та не підписувались, то це підприємство не могло поставляти позивачу товар. Тому враховуючи, що позивач не отримував товару від угоди з контрагентом, він не мав права відносити до податкового кредиту суми ПДВ від вказаної угоди.

Таким чином суд вважає що відповідач правомірно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар