Постанова № 27968099, 03.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15516/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - Грищенко А.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 29 812,73 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25 587,19 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податкових зобов'язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн.

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 08 квітня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 та довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 5, 10), перебуває на податковому обліку в Микитівському відділенні Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції з 08 квітня 2004 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 4640/К/29-014-12 від 10 жовтня 2012 року (арк. справи 6).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В період з 10 липня 2009 року по 23 липня 2009 року на підставі направлення від 08 липня 2009 року № 001665 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, на підставі якої складено акт перевірки № 2146/17-2/НОМЕР_1 від 28 липня 2009 року (арк. справи 14-15).

Не погодившись із висновками акту перевірки № 2146/17-2/НОМЕР_1 від 28 липня 2009 року відповідач звернувся до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції із запереченнями.

У висновку від 11 серпня 2009 року № 21/2146/17-2/НОМЕР_1 щодо результатів розгляду заперечень до акту № 2146/17-2/НОМЕР_1 від 28 липня 2009 року, позивач зазначив, що висновки, зазначені в акті перевірки є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства (арк. справи 16-17).

В період з 22 жовтня 2009 року по 26 жовтня 2009 року на підставі пункту 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до рішення Державної податкової адміністрації України у Донецькій області № 18572/10/25 від 20 жовтня 2009 року, доповідної записки № 4417-213-6 від 23 жовтня 2009 року Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26 жовтня 2009 року № 3003/17-2/НОМЕР_1 (арк. справи 18-19).

16 грудня 2009 року згідно із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, на підставі акту перевірки № 2146/17-2/НОМЕР_1 від 28 липня 2009 року, висновку від 11 серпня 2009 року № 21/2146/17-2/НОМЕР_1 за результатами розгляду заперечення до акту від 28 липня 2009 року № 2146/17-2/НОМЕР_1, акта перевірки № 3003/17-2/НОМЕР_1 від 26 жовтня 2009 року податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000541730/3, яким відповідачу на порушення статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий прибуток з громадян» № 13-92 від 26 грудня 1992 року, абзацу а пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22 травня 2003 року збільшено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 25 855,59 грн. (арк. справи 20).

16 грудня 2009 року відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17. 1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, на підставі акту перевірки № 2146/17-2/НОМЕР_1 від 28 липня 2009 року, висновку від 11 серпня 2009 року № 21/2146/17-2/НОМЕР_1 за результатами розгляду заперечень до акту від 28 липня 2009 року № 2146/17-2/НОМЕР_1, акта перевірки № 3003/17-2/НОМЕР_1 від 26 жовтня 2009 року податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000551730/3, яким відповідачу на порушення підпункту 3.1.1, пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168-97-ВР збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 372,50 гривень, з яких за основним платежем у сумі 1 160,00 грн., фінансові санкції у сумі 3 212,50 гривень (арк. справи 21).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000541730/3, № 0000551730/3 від 16 грудня 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а-531/10/0570 (арк. справи 40-53), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року (арк. справи 22-23), позов відповідача до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області задоволено частково: визнано, серед іншого, недійсним податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2009 року №0000541730/3 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 268,40 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (пункт 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з огляду на положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а-531/10/0570 набрала законної сили, у зв'язку із чим наведені вище податкові повідомлення рішення вважаються узгодженими.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід зазначити, що у частинах 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки платника податку, позивачем в рахунок погашення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість зарахована наявну у нього переплата у розмірі 146,96 грн. (арк. справи 37-38), у зв'язку із чим у відповідача на день судового розгляду справи обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4 225, 54 грн. (4 372, 50 грн. - 146,96 грн.).

Також згідно зворотнього боку облікової картки платника податку, що міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 37-38), за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн. (25 855,59 грн. (визначено податковим повідомленням-рішенням № 0000541730/3 від 16 грудня 2009 року) - 268,40 грн. (визнано недійсним податкове зобов'язання у цьому розмірі постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

02 квітня 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 288, яка отримана відповідачем 13 квітня 2012 року, що підтверджується підписом на корінці повідомлення про вручення (арк. справи 11).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу в 2012 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано або ж оскарження її в судовому чи адміністративному порядку.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 29 812,73 грн., з яких з податку на додану вартість у сумі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25 587,19 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, кожен зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4 225,54 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість у розмірі 29 812,73 гривень (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дванадцять гривень 73 копійки), з яких:

- з податку на додану вартість у сумі 4 225,54 грн., код платежу 14010100, р/р 31118029700020, на користь державного бюджету у Микитівському районі м. Горлівки, ЄДРПОУ 38023569, МФО 834016, ГУДКСУ в Донецькій області;

- податок з доходів фізичних осіб у розмірі 25 587,19 грн., код платежу 11010500, р/р 33215801700020, одержувач місцевий бюджет у Микитівському районі м. Горлівки, ЄДРПОУ 38023569, МФО 834016, банк ГУДКСУ в Донецькій області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 грудня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 07 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.