Постанова № 27967965, 26.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14999/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю:

представника позивача - Мезенцева В.М.,

відповідача - не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 10 053,89 грн., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 18 053,89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 18 053,89 грн., з яких за основним платежем у сумі 17 157,84 грн., за штрафними санкціями у сумі 775,20 грн., пеня у сумі 120,85 гривень Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг з земельного податку у розмірі 10 053,89 гривень.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 02 грудня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (арк. справи 3).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

25 січня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (арк. справи 4-7), якою задекларував земельний податок за 2012 рік в загальній сумі 51 473,57 грн., з яких з лютого по грудень 2012 року по 4 289,51 гривень на місяць, а в січні 2012 року у сумі 4289,46 грн. На підставі зазначеної декларації податковою інспекцією в обліковій картці відповідача з орендної плати відображено щомісячне нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі, визначеному у наданій відповідачем декларації. Також податковою інспекцією в обліковій картці відображено сплату відповідачем упродовж 2012 року податкових зобов'язань.

Позивачем заявлено до стягнення зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірах, визначених у наданій відповідачем декларації, строком до серпня 2012 року (термін сплати 30 вересня 2012 року).

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

15 червня 2012 року на підставі акту № 1050/17-2/НОМЕР_1 від 14 червня 2012 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку фізичних осіб, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000901702/5525, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 200,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем у день його прийняття, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення - рішення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 8).

12 липня 2012 року податковою інспекцією на підставі акту перевірки № 1362/17-3/НОМЕР_1 від 12 липня 2012 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку фізичних осіб, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001041702/6886, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 575,20 гривень. Зазначене податкове повідомлення - рішення, отримано уповноваженою особою відповідача у день його прийняття, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 11).

Документи, які б свідчили про оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень № 0000901702/5525 від 15 червня 2012 року та № 0001041702/6886 від 12 липня 2012 року в судовому чи адміністративному порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 111.3 статті 111 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Згідно пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника з земельного податку з фізичних осіб відповідачу станом на 01 жовтня 2012 року нарахована пеня у сумі 120,85 грн., що заявлена до стягнення (арк. справи 23-29).

Як підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем в рахунок погашення вказаних зобов'язань сплачено 8 000 грн. (після того, як податковим органом визначена сума боргу, що була заявлена до стягнення у межах розгляду даної адміністративної справи), у зв'язку із чим залишок несплаченої заборгованості, що заявлена до стягнення, на час розгляду справи складає 10 053,89 грн., що підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податку (арк. справи 24-29).

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 10 053,89 грн., що заявлена до стягнення податковим органом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

14 травня 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 96, яка отримана уповноваженою особою відповідача 14 червня 2012 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 14).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу в 2012 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважаються відкликаною не надано.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 10 053,89 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 10 053,89 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з земельного податку у розмірі 10 053,89 гривень (десять тисяч п'ятдесят три гривні 89 коп.) на р/р 33217834700006, місцевий бюджет Київського району, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 13050200, ЄДРПОУ 38034002, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 листопада 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 03 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.