Ухвала суду № 27967251, 05.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5019/1625/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс"

до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Фізична особа - підприємець Подставкін Андрій Федорович

про стягнення в сумі 372757 грн. 50 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: Саюк Ю.В. довіреність №б/н від 18.04.2012 року;

від відповідача: Дзюбак Є.Ф. довіреність №152 від 23.10.2012 року;

від третьої особи: представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Агролюкс" звернулося до суду із позовом до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа - підприємець Подставкін Андрій Федорович, згідно якого просить стягнути з відповідача збитки спричинені втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 82,835 т. в сумі 372757 грн. 50 коп..

У судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі вимоги викладені у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані наступним: 06.07.2012 року між ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" та ТОВ "Агролюкс" укладено Договір складського зберігання зерна №5.

09.08.2012 року між ПП Подставкіним А.Ф. та ТОВ "Агролюкс" укладено договір №46/082012, відповідно до умов якого на підставі видаткової накладної №287 від 09.08.2012 року ТОВ "Агролюкс" передало ПП Подставкіну А.Ф. ріпак в кількості 86774 кг.. В зв'язку з відсутністю коштів для оплати ріпаку ПП Подставкін А.Ф. на підставі накладної на повернення №8 від 15.08.2012 року повернув ТОВ "Агролюкс" частину ріпаку в кількості 82835 кг., про що було складено акт приймання передачі ріпаку від 15.08.2012 року. Вказане зерно ріпаку 1 класу урожаю 2012 року в кількості 82835 кг. згідно Договору №5 було передано на зберігання Дубенському КХП, право власності позивача на ріпак підтверджено складською квитанцією на зерно №179 від 15.08.2012 року виданою Дубенським КХП.

Листом від 14.09.2012 року ТОВ "Агролюкс" звернулося до відповідача з проханням відвантажити насіння ріпаку 1 класу в кількості 82835 кг.; ріпак Дубенське КХП не відвантажило. 26.09.2012 року відповідач на адресу позивача направив листа яким повідомив про автоматичне погашення складської квитанції №179 від 15.08.2012 року та неможливість відвантаження ріпаку.

Відповідач у поданому через канцелярію суду відзиві на позов та у судовому засіданні заперечив позовні вимоги у повному обсязі. Відзив на позов мотивований наступним: відповідно до Договору складського зберігання зерна №5 від 06.07.2012 року Поклажодавець за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові та олійні культури врожаю 2012 року, надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач. ТОВ "Агролюкс" на виконання договору та відповідно до складських квитанцій передав на зберігання філії ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" ріпак загальною вагою 86774 кг., однак, в подальшому відповідно до Листа Позивача №125 від 01.08.2012 року та складської квитанції №150 від 01.08.2012 року позивачем переоформлено на ПП Подставкіна А.Ф. ріпак вагою 47793 кг., також відповідно до листа на переоформлення №126 від 03.08.2012 року та складської квитанції №158 від 03.08.2012 року позивачем переоформлено на ПП Подставкіна А.Ф. ріпак вагою 38981 кг. (загальна вага переоформленого позивачем ріпаку становить 86774 кг.).

Відповідач також зазначив, що відповідно до листа №15/08 від 15.08.2012 року Інститут сільського господарства Західного полісся національної академії аграрних наук України (ІСГ Західного Полісся НААН ) переоформив на ПП Подставкіна А.Ф. ріпак в кількості 82835 кг..

ПП Подставкін А.Ф того ж дня переоформив зазначений ріпак вагою 82835 кг. згідно складської квитанції на зерно №179 від 15.08.2012 року ТОВ «Агролюкс»на підставі листа на переоформлення зерна №18/08/2012.

При цьому, ІСГ Західного Полісся НААН (код ЄДРПОУ 00729600) стверджує, що ПП Подставкін А.Ф. розрахунок за придбаний ріпак не здійснив, у зв'язку з чим ІСГ Західного Полісся НААН звернувся із заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до Постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 23.08.2012 року №7/176-12, начальником СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області підполковником міліції Гай І.М. порушено кримінальну справу відносно Подставкіна Андрія Федоровича по факту шахрайства з метою заволодіння чужим майном в період часу з 30 липня 2012 року по 15 серпня 2012 року на підставі заяв наступних суб'єктів господарювання: ТОВ «ім. М. Шашкевича», Рівненського держекспертцентру, ФГ «Лаванда-Лівадо», ІСГ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НААН, СВК «Нива», СФГ «Серпанок», СВК «ім. Л.Українки», ФГ «Нива».

Відповідно до постанови начальника СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції Гай І.М. про приєднання речових доказів від 04.09.2012 року, постановлено приєднати до кримінальної справи №7/176-12 в якості речового доказу ріпак в кількості 1805243, 5 кг., яким Подставкін А.Ф. заволодів шляхом обману.

Відповідно до ст.78-79 Кримінально-процесуального кодексу України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.

Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.

Отже, у зв'язку з неможливістю філією ПАТ «ДПЗКУ «Дубенський КХП»обособлено зберігати ріпак, який визначено доказом та приєднано до кримінальної справи №7/176-12, філія ПАТ «ДПЗКУ «Дубенський КХП»звернулася до Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області з проханням визначити місце для зберігання зазначеного ріпаку.

Начальником СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області підполковником міліції Гай І.М. видано ряд постанов про визначення місця зберігання речових доказів, зокрема згідно Постанови визначення місця зберігання речових доказів від 13.09.2012 року передано 82835 кг. ріпаку на зберігання Інституту сільського господарства Західного полісся НААН. Враховуючи зазначене, філією ПАТ «ДПЗКУ «Дубенський КХП»було відвантажено ріпак вагою 82835 кг. представнику ІСГ Західного Полісся НААН згідно довіреності №56 від 17.09.2012 року.

Відповідно до ст.114 Кримінально-процесуального кодексу України Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст. 1141 КПК України начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Отже, враховуючи вищезазначене, ПАТ «ДПЗКУ»в особі філії ПАТ «ДПЗКУ»«Дубенський КХП»відповідно до ст.114 КПК України та на виконання постанови про приєднання речових доказів від 04.09.2012 року не має можливості виконати вимогу позивача щодо відвантаження ріпаку в кількості 82835 кг. з об'єктивних підстав.

Відповідачем подано суду клопотання про зупинення провадження, у якому зазначаючи вищевказані обставини, просить суд зупинити провадження по справі №5019/1625/12 до прийняття рішення Дубенським міськрайонним судом Рівненської області по кримінальній справі №1705/3412/2012, порушеній по факту шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Клопотання відхилене судом, оскільки відповідно до положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»якщо зерно приймається на зберігання зі знеособленням, то у простому складському свідоцтві на зерно робиться відповідний запис. Складська квитанція на зерно №179 від 15.08.2012 року містить вказівку, що зерно ріпаку прийнято на знеособлене зберігання, відтак відповідач не довів суду, що саме переоформлене з Поставкіна А.Ф. на ТОВ «Агролюкс» зерно ріпаку в кількості 82835 кг., згідно Постанови визначення місця зберігання речових доказів від 13.09.2012 року передано на зберігання Інституту сільського господарства Західного полісся НААН.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 року між ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" в особі директора філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів", що діє на підставі Статуту Положення про філію та Довіреності №372 від 30.12.2011 року (далі-зерновий склад) та ТОВ "Агролюкс" (далі - поклажодавець) укладено Договір складського зберігання зерна №5 (далі - Договір №5).

Відповідно до п.1.1. Поклажодавець за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові та олійні культури (зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури) врожаю 2012 року (далі-Зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як, одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору Зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання Зерна за культурами і класами.

Відповідно до п.1.3. Договору Зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим Договором є власністю Поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися Зерном Поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого Договором, крім випадків, передбачених п.4.2.5 даного Договору.

Згідно з п.3.4 Договору вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складському документі.

Відповідно що положень п.3.13 Договору зерно вважається відвантаженим Зерновим складом з моменту видання Акта-розрахунку на зерно та товаротранспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видачі та підписання сторонами Акта-розрахунку на зерно та складського документа.

Відповідно до положень п.4.1.5 Договору зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного дня після прийняття його на зберігання.

Пунктом 4.1.10 Договору передбачено, що зерновий склад зобов'язаний повернути зерно за першою вимогою Поклажодавця у разі коли передбачений договором строк зберігання не закінчився за умови, якщо Поклажодавець за 10 днів до передбачуваної дати відвантаження зерна подає письмову заяву (лист-клопотання ), в якій повинно зазначатись найменування культури, її кількість, якість за класом, група згідно зі стандартами, вид транспорту, залізнична станція призначення, реквізити одержувача, дата відвантаження.

01.08.2012 року ТОВ «Агролюкс»звернулось до Філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»«Дубенський комбінат хлібопродуктів»з Листом на переоформлення зерна вих.№125, у якому просило переписати зерно ріпаку в кількості 47793,00 кг. залікової ваги та провести переоформлення належного зерна на користь ПП Подставкіна А.Ф.. Відповідачем на підставі складської квитанції на зерно №150 АУ №953678 від 01.08.2012 року прийнято на зберігання від ПП Поставкіна А.Ф. насіння ріпаку І класу заліковою вагою 47793 кг., при цьому складська квитанція містить примітку: «переоформлено з ТОВ «Агролюкс».

03.08.2012 року ТОВ «Агролюкс»звернулось до Філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»«Дубенський комбінат хлібопродуктів»з Листом на переоформлення зерна вих.№126, у якому просило переписати зерно ріпаку в кількості 38981,00 кг. залікової ваги та провести переоформлення належного зерна на користь ПП Подставкіна А.Ф.. Відповідачем на підставі складської квитанції на зерно №158 АУ №953686 від 03.08.2012 року прийнято на зберігання від ПП Поставкіна А.Ф. насіння ріпаку І класу заліковою вагою 38981,00 кг., при цьому складська квитанція містить примітку: «переоформлено з ТОВ «Агролюкс».

09.08.2012 року між Приватним підприємцем Подставкіним А.Ф. (далі - прокупець) та ТОВ "Агролюкс" (далі - продавець) укладено Договір №46/082012, відповідно до умов якого на підставі видаткової накладної №287 від 09.08.2012 року ТОВ "Агролюкс" передало ПП Подставкіну А.Ф. ріпак в кількості 86774 кг..

15.08.2012 року ПП Подставкін А.Ф. повернув ТОВ "Агролюкс" на підставі накладної на повернення №8 від 15.08.2012 року ріпак в кількості 82835 кг..

Крім того, сторонами було підписано Акт приймання передачі ріпаку від 15.08.2012 року, у якому зазначено, що 09.08.2012 року ТОВ «Агролюкс»продало ПП Подставкіну А.Ф. по накладній №287 від 09.08.2012 року зерно ріпаку 1 класу в кількості 86774 кг., що знаходилось на Дубенському КХП. В зв'язку з відсутністю коштів для оплати отриманого зерна ріпаку ПП Подставкін А.Ф. повернув ТОВ «Агролюкс»насіння ріпаку 1 класу в кількості 82835 кг., що знаходиться на Дубенському КХП по накладній №8 від 158.08.2012 року, при цьому ПП Поставкін А.Ф. зобов'язується направити відповідний лист на адресу Дубенського КХП про переоформлення на користь ТОВ «Агролюкс»насіння ріпаку 1 класу в кількості 82835 кг..

В матеріалах справи наявний Лист на переоформлення зерна №18/08/2012 від 15.08.2012 року, згідно якого власник зерна Поставкін А.Ф. просив переоформити зерно ріпаку в кількості 82835 кг. на користь ТОВ «Агролюкс».

Згідно Складської квитанції на зерно №179 від 15.08.2012 року ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»на підставі Договору складського зберігання №5 від 06.07.2012 року прийнято на зберігання від ТОВ «Агролюкс»зерно ріпаку в кількості 82835 кг.; при цьому складська квитанція містить примітку: «переоформлено з ПП Поставкіна А.Ф.».

Листом від 14.09.2012 року ТОВ "Агролюкс" звернулося до відповідача з проханням відвантажити насіння ріпаку 1 класу в кількості 82835 кг..

В матеріалах справи відсутні докази відвантаження відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" насіння ріпаку 1 класу в кількості 82835 кг..

26.09.2012 року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" на адресу ТОВ "Агролюкс" направило лист, яким повідомило про автоматичне погашення складської квитанції №179 від 15.08.2012 року та неможливість відвантаження ріпаку, оскільки ріпак в кількості 82,835 тонн приєднаний як речовий доказ до кримінальної справи №7/176-12.

Відповідно до пункту 24 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. До складських документів статтею 37 вказаного Закону віднесено прості та подвійні складські свідоцтва і складську квитанцію.

Відповідно до ст.46 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" погашення складських документів на зерно здійснюється після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом, протягом трьох років.

У матеріалах справи докази вивезення та переоформлення права власності на належне ТВО «Агролюкс»зерно ріпаку, що передане на зберігання відповідачеві, а відтак відповідачем з порушенням норм Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" здійснено погашення Складської квитанції №179 від 15.08.2012 року.

Згідно п.1.3. Договору №5 Зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим Договором є власністю Поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися Зерном Поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні.

Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст.957 ЦК України, ст.ст. 26, 30 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, передане йому поклажодавцем, і повернути зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством, у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України визначає, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ч.1 ст.949 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно зі ст. 950 ЦК України за втрату, нестачу, або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 951 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні»збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом, зокрема, у разі втрати, нестачі зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна.

Відповідно до ст.953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до положень ст.27 Закону України „ Про зерно і ринок зерна в Україні" на зерновий склад покладено обов'язок зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача ; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та настанням шкоди; г) вина заподіювача шкоди. Тобто для відшкодування збитків необхідно встановити та довести наявність всіх вищезазначених складових. Аналогічна правова позиція викладена в роз'ясненні Вищого господарського суд України №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( із змінами та доповненнями).

Стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін. (Аналогічна позиція викладена у Постанові ВГСУ від 07.08.2012 року справі № 5009/102/12)

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач у разі втрати, нестачі або пошкодження речі відповідає за порушенням та спричинені збитки, якщо не доведе, що існують обставини, що звільняють його від відповідальності, а саме: втрата чи пошкодження речі стались внаслідок дії непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав та не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Факт існування обставин, що звільняють відповідача від відповідальності останнім не доведено.

З огляду на вищевикладене, не отримавши переданий на зберігання товар, позивач фактично зазнав збитків в розмірі вартості передано на зберігання майна.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовується зберігачем: у разі її втрати - у розмірі її вартості.

З огляду на приписи ст.951 Цивільного кодексу України, позивачем було зроблено запит до Рівненської торгово-промислової палати та отримано відповідь, що станом на початок жовтня 2012 року вартість зерна ріпаку становить 4500 грн. за тону .

Таким чином, вартість втраченого насіння ріпаку для відшкодування збитків позивачу становить 372757 грн. 50 коп., із розрахунку: 82,835 т. х 4500 грн./т. = 372757 грн. 50 коп..

Факт порушення умов договору з боку відповідача та встановлення суми збитків підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 372757 грн. 50 коп. збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" (35602, Рівненська обл., м.Дубно, вул.Вінницька, 60, код ЄДРПОУ 37506080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (Рівненська обл., Рівненський р-н., с.Великий Житин, вул.Рівненська, 1-г, код ЄДРПОУ 31960883) 372757 грн. 50 коп. збитків спричинених втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 82,835 т..

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" (35602, Рівненська обл., м.Дубно, вул.Вінницька, 60, код ЄДРПОУ 30661922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (Рівненська обл., Рівненський р-н., с.Великий Житин, вул.Рівненська, 1-г, код ЄДРПОУ 31960883) 7455 грн. 16 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано "10" грудня 2012 року