Рішення № 27967161, 10.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5017/2913/2012

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто"

про стягнення 30000 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Молчанов В.В.- по довіреності №2781-08/2012 від 22.08.2012 року;

Від відповідача: Панасюк Д.О.- по довіреності №01-02.246 від 29.11.2012р.;

СУТЬ СПОРУ: Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто" про стягнення 30000грн., з яких 15000грн. -штраф та 15000грн.- пеня.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України, в яких позовні вимоги визнав частково та просить суд в порядку п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України відстрочити виконання рішення терміном на три місяці..

По справі оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

27.03.2012р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 19-рш по справі № 24-01/2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Даним рішенням на товариство з обмеженою відповідальністю „Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто»було накледено штраф у розмірі 15000 гривень.

Не погоджуючись з рішенням №19-рш по справі № 24-01/2012 Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділенні Антимонопольного комітету України ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто»звернулось із позовною заявою про визнання його не дійсним та скасування.

18.06.2012року Господарським судом Одеської області було винесено рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «ЖЕБП «Наше місто»подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. зі справи № 5017/1145/2012 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ «ЖЕБП «Наше місто»без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною Постановою ТОВ «ЖЕБП «Наше місто»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

25.09.2012року Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2012року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012року по справі № 5017/1145/2012 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЖЕБП «Наше місто»- без задоволення.

Таким чином, рішення № 19-рш Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. є чинним, та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»обов'язковим до виконання.

Відповідачем штраф у добровільному порядку не сплачений тому позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15000грн..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача, відповідно до ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»пеню у розмірі 15000грн..

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції підвідомчі господарським судам.

Отже, справа відноситься до підвідомчості господарського суду і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на підставі слідуючього:

АМК рішенням адміністративної колегії по справі 3 24-01/2012 від 27.03.2012р. за № 19-рш постановив:

1. Визнати що ТОВ "Наше місто" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з забезпечення розміщення телекомунікаційного обладнання в будинках комунальної власності м. Теплодар Одеської області, які передані в господарське відання ТОВ "Наше місто, з часткою 100%;

2. Визнати що дії ТОВ "Наше місто", які полягають у застосуванні різних умов до рівнозначних угод при укладанні договорів з операторами телекомунікацій про надання послуг на розміщення обладнання, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем, що призвело або може привести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів;

3. За вчинення порушення накласти на ТОВ "Наше місто" штраф у розмірі 15000 грн.

27.03.2012р. листом за № 973-01/2012 АМК направив ТОВ "Наше місто" вищезазначене рішення для виконання.

Відповідно до ч. 3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" зазначено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії відділення АМК від 27.03.2012 № 19-рш зі справи № 24-01/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі -рішення № 19-рш).

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2012 (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пироговський В.Т. -головуючий, судді Лавриненко Л.В., Картере В.І.), у позові відмовлено. Судові рішення мотивовано законністю та обґрунтованістю рішення № 19-рш.

25.09.2012року Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2012року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012року по справі № 5017/1145/2012 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЖЕБП «Наше місто»- без задоволення.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Отже, рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. по справі № 5017/1145/2012 є чинним тому, суд вважає задовольнити вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 15000грн..

Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 15000грн. також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»зазначено, що абзацами третім-пятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таким чином, позивачем нарахована пеня за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 19-рш, зупинялось у такі періоди:

З 18.06.2012р. (день прийняття рішення по справі № 5017/1145/2012 Господарським судом Одеської області) до 06.07.2012р. (день прийняття до провадження Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «ЖЕБП «Наше місто») 17 днів.

З 25.07.2012р. (день прийняття Одеським апеляційним господарським судом Постанови по справі № 5017/1145/2012) до 11.09.2012р. (день прийняття до провадження Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ «ЖЕБП «Наше місто») 47 днів.

З 25.09.2012р. (день винесення Постанови Вищим господарським судом України по справі № 5017/1145/2012) до 09.10.2012р. (день подання позовної заяви Одеським тервідділенням про стягнення штрафу та пені з ТОВ «ЖЕБП «Наше місто») 14 днів.

Розрахунок пені за прострочення сплати штрафу станом на 09 10.2012р. (день подання позовної заяви Одеським тервідділенням про стягнення штрафу та пені з ТОВ «ЖЕБП «Наше місто») зроблено позивачем наступним чином: Кількість днів прострочення сплати штрафу: 17 днів + 47 днів + 14 днів = 78 днів. Розмір пені за один день складає: 15000 х 1,5% = 225 грн. За 78 днів розмір пені складає: 78 х 225 грн. = 17550грн.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, таким чином, сума пені складає 15000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу та пені в розмірі 30 000грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 30 000грн., з яких 15000грн. -штраф та 15000грн.- пеня.

Що ж до клопотання відповідача в порядку ст. 83 ГПК суд відмовляє в його задоволені з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту наведених норм вбачається, що заява про відстрочку чи розстрочу виконання рішення суду повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

При цьому, слід мати на увазі, що чинним ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з наданої заяви єдиною підставою для надання відстрочки виконання рішення суду є низький дохід підприємства.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначалось вище, відстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд доходить висновку про відсутність винятковості обставин для надання такої відстрочки, а отже і у відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто" про стягнення 30000 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне

будівельне підприємство «Наше місто»(ідент.код 31543169, вул. Польова, 1, м. Теплодар Одеської області, 65490) до Державного бюджету на рахунок ВДКСУ у м. Теплодарі Одеської області, код ЄДРЖУУ - 37722242, МФО - 828011, р/р - 31111106700020 по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям»(код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106) штраф у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та пеню у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне

будівельне підприємство «Наше місто»(ідент.код 31543169, вул. Польова, 1, м. Теплодар Одеської області, 65490) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2012р.

Суддя Літвінов С.В.