Рішення № 27966999, 03.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/197/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

розглянув справу:

за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Котовськ, Одеської області)

до відповідача: Котовської міської ради Одеської області (м.Котовськ, Одеська обл.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор"

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства „Котовський міський ринок"

про визнання недійсним рішення.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -паспорт, ОСОБА_3, довір. №5615 від 17.11.11.

від відповідача: Глуговський В.В., довір. №2424 від 16.10.12.

від третьої особи- КП „Котовський міський ринок" Осадчий В.Г., довір. від 15.07.12.

від ТОВ „Вектор": не з'явився

судовий експерт Зінька А.І., свідоцтво №НОМЕР_1 від 26.09.07.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Котовської міської ради Одеської області про визнання недійсним рішення Котовської міської ради Одеської області №132-У від 16.05.07., яким затверджено проекти відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території м. Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9, загальною площею 1,7453га та вирішено видати державний акт у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 24.01.12. порушено провадження у справі №5017/197/2012 за зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 06.04.12. призначено у справі землевпорядну експертизу і провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи (а.с.47-48, т.3).

Ухвалою суду від 10.09.12. провадження у справі №5017/197/2012 поновлено.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 13.09.12. зазначену справу у зв'язку із знаходженням судді Брагіної Я.В. у відпустці передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л., яка ухвалою суду від 17.09.12. прийняла справу №5017/197/2012 до свого провадження.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 02.10.12. зазначену справу №5017/197/2012 передано на розгляд судді Брагіній Я.В. у зв'язку із виходом її з відпустки, яка ухвалою суду від 05.10.12. прийняла справу №5017/197/2012 до свого провадження (а.с.145, т.3).

В засіданні суду позивач та представник позивача позов підтримали. Пояснили, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а її чоловіку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2. Під час виготовлення проекту землеустрою третьою особою -ТОВ „Вектор" було встановлено, що частину земельної ділянки, яка належить позивачу займає третя особа -Комунальне підприємство „Котовський міський ринок". Придбане позивачем нерухоме майно - магазин знаходиться за межами земель, що належать Котовському міському ринку, але межа земельної ділянки, що виділена ринку примикає до стіни приміщення, яке вона придбала. Вважає, що позивач вправі мати в користуванні земельну ділянку для обслуговування приміщення. Відповідач приймав рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки під будівлями та для обслуговування магазину і відповідач не відмовляється виділити земельну ділянку позивачу. Але виділити земельну ділянку для обслуговування магазину позивачу неможливо, через виділення земельної ділянки відповідачу спірним рішенням. Станом на час звернення з позовом до суду так і станом на час розгляду справи у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що знаходиться під магазином та для обслуговування магазину, а є укладений договір на резервування земельної ділянки. Також зазначила, що магазин, частину якого подаровано їй побудований в 70-х роках. У подарованому приміщенні не було виходу на територію ринку.

Представник відповідача у засіданні суду заперечував проти позову. Пояснив, що у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на землю і відповідач не відмовляється передати у власність чи у постійне користування земельну ділянку позивачу. Але позивач не розробляє проект землеустрою та не надає на розгляд відповідача. Сходи -„ганок" зі сторони ринку прибудовані позивачем самовільно. Згідно договору купівлі-продажу позивач придбав у власність всього приміщення площею 25,64 кв.м., яке не мало виходу -дверей на територію ринку. Навіть прибудова -склад не узаконена, тому що рішення відповідач не приймав про затвердження акту введення в експлуатацію складу. Земельна ділянка теж не виділялась відповідачем позивачу під будівництво складу. Викладені у висновку експерта висновки не відповідають дійсним матеріалам справи. Відповідач ніяким-чином не перешкоджає позивачу користуватись придбаним приміщенням, займатись торгівельною діяльністю, хоча договір сервітуту не укладений.

Представник третьої особи -Комунального підприємства „Котовський міський ринок" теж пояснив у засіданні суду, що позов є безпідставним. Позивачу подаровано частину приміщення -магазину згідно договору дарування всього 25,4 кв. м., виходу із якого не було на територію ринку. При цьому, згідно договору позивачу не було продано ні склад продтоварів, ні ганок - сходи. На підставі яких документів експерт зробив висновки, що позивачу для обслуговування частини магазину потрібно 50 кв.м. землі та що можлива накладка земель при передачі земельної ділянки позивачу не зрозуміло. Ніяким чином позивачу не перешкоджає третя особа використовувати приміщення, яке знаходиться по вул. Сільськогосподарській, 9 у м.Котовську і займатись торгівлею теж. Договір сервітуту не укладено, але до приміщення позивача під'їжджають машини, проходять покупці. Правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою у позивача немає.

Судовий експерт Дзінька А.І. надав у засіданні суду письмове пояснення, в якому зазначає, що накладення земельних ділянок під частиною магазину, що належить позивачу на праві власності та виділеною земельною ділянкою КП „Котовський ринок" спірним рішенням проходить під збудованим ганком, через який здійснюється вхід в магазин. Висновок про накладення земельних ділянок формувався на підставі листа ТОВ „Вектор" від 23.03.12.

Представник третьої особи -Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор" у засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа -підприємець ОСОБА_1, обґрунтовує позовні вимоги тим, що частину земельної ділянки, на якій знаходиться магазин, згідно спірного рішення відповідача №132-У від 16.05.07. неправомірно передано у постійне користування третій особі; договором дарування частини будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, договором про безоплатне користування частиною будівлі та договором дарування від 12.10.04. частини нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, рішеннями відповідача про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, затвердження проектів відведення, площ згідно технічної документації земельних ділянок і надання їх в оренду, власність, договорами на резервування (використання) місця розташування об'єкту, листами -відповіддю ТОВ „Вектор" та відповідача, ст.377 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували порушення яким-небудь чином права позивача спірним рішенням, відсутністю правовстановлюючих документів у позивача на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно позивача, а також безпідставне твердження позивача про відмову відповідача передати їй у користування земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно позивача за адресою: АДРЕСА_1 та НОМЕР_2. Крім того, посилається на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на ганок" (сходи) зі сторони ринку, тобто самовільне будівництво їх.

Дійсно, згідно договору дарування частини магазину від 03.01.02. позивач ОСОБА_1 придбала частину магазину загальною площею 25,4 кв.м. (літера А на поетапному плані), який знаходиться в м.Котовськ, по вулиці Сільськогосподарська, 9.

А згідно договору дарування частини магазину від 12.10.04. ОСОБА_7 придбав приміщення -ІІ площею 26,5 кв.м. та приміщення - ІУ площею 21,9кв.м. (а.с.17, т.1).

Відповідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/1 магазину: приміщення площею 25,4кв.м. і склад площею 10,9кв.м.

За приписами ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчудження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчудження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч.2 ст.377 ЦК України).

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

Рішенням відповідача -Котовської міської ради №236-ІУ від 14.09.05. було надано дозвіл Котовському колгоспному ринку (правонаступником якого є третя особа -Комунальне підприємство „Котовський міський ринок") на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення і обслуговування колгоспного ринку за адресою: м.Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9 (а.с.8, т.2).

Рішенням Котовської міської ради Одеської області №132-У від 16.05.07. затверджено проект відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території міста Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9 площею 1,7453 га та надано останньому в постійне користування зазначену земельну ділянку (а.с.12, т.1).

На підставі зазначеного вище рішення 132-У від 16.05.07., Котовському колгоспному ринку видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,7453га, яка знаходиться за адресою м.Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9 (а.с.13, т.1).

Слід зазначити, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Котовському колгоспному ринку" був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор" у 2006 році (а.с.2- 52, т.2).

Із зазначеного проекту землеустрою, зокрема, із погодження Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Котовської міської ради та Котовського міського відділу земельних ресурсів вбачається, що на земельну ділянку необхідно встановити сервітут -право проходу та проїзду на транспортному засобі на користь підприємців, що мають у власності будівлі на території ринку. Після укладення договорів сервітутів -зареєструвати права земельних сервітутів у встановленому законом порядку (а.с.12, 15, т.2).

Згідно ч.1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1 ст.402 ЦК України).

Отже, при виділенні земельної ділянки третій особі -Котовському колгоспному ринку правонаступником якого є Комунальне підприємство „Котовський міський ринок" Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Котовської міської ради та Котовським міським відділом земельних ресурсів було встановлено, що задоволити потреби підприємців, в тому числі і позивача щодо проходу і проїзду до приміщень, які належать останнім на праві власності неможливо іншим способом, ніж встановлення сервітуту.

Проте, договори сервітуту земельної ділянки не укладені, і із пропозицією про укладення їх позивач не звертався до відповідача чи третьої особи.

Між позивачем та відповідачем 17.09.02. був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0039га, що знаходиться у м.Котовськ, по вул. Сільськогосподарській, 9 строком на п'ять років від 17.09.02. (а.с.78-79, т.2), який був зареєстрований 23.09.12. Документів, які б підтверджували встановлення меж земельної ділянки площею 0,0039га чи проектно-технічної документації, чи проекту землеустрою позивач не надав.

Рішенням Котовської міської ради № 422 від 24.10.02. позивачу виділялась додатково земельна ділянка площею 12,2 кв.м.. (а.с.82, т.2). Але зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.09.02. у встановленому законом порядку не було оформлено.

Також рішенням Котовської міської ради №165-У від 08.08.07. дозволено ОСОБА_1 укласти договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту площею 50 кв.м. по вулиці Сільськогосподарській, на якій знаходиться частина подарованого магазину згідно договору дарування від 03.01.02. на один рік з моменту прийняття цього рішення до укладення договору оренди землі і встановлено поштову адресу місця розташування магазину: АДРЕСА_1(а.с.22,т.1).

На підставі зазначеного рішення між позивачем та відповідачем укладено договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 30.08.07.

Слід зазначити, що рішеннями відповідача продовжувався строк дії договорів про резервування місця розташування об'єкту, укладених між сторонами та продовжувалися договори про резервування місця розташування об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 щорічно і останній такий договір був укладений між сторонами від 15.03.12. (а.с.98,т.1).

Рішенням Котовської міської ради „Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, оренду та зміна цільового призначення, затвердження проектів відведення земельних ділянок і надання їх в оренду" № 153-У від 11.07.07. надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, оренду та на зміну цільового призначення: фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 для розміщення і обслуговування магазину промтоварів за адресою: АДРЕСА_2 у короткострокову оренду строком на п'ять років. Відповідно до зазначеного рішення, позивач повинна була подати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на розгляд та затвердження у встановленому порядку (а.с.96, т.1).

Разом з тим, як на час звернення з позовом до суду, так і на час розгляду справи, позивач не подав на затвердження відповідачу проект землеустрою, про що свідчить відповідь Відділу Держкомзему у місті Котовськ, Одеської області від 30.03.12. за вихідним №30-01-14/224 (а.с.34, т.1), хоча між позивачем та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор" укладено договір №36-К від 19.09.07. на створення (передачу) науково-технічної продукції, зокрема, складання повного пакету технічної документації для оренди земельної ділянки під магазином продтоварів, по АДРЕСА_2

Матеріали справи свідчать, що ні відповідач, ні третя особа -Комунальне підприємство „Котовський міський ринок" ніяким чином не перешкоджають користуватись позивачем придбаною частиною приміщення, не відмовляли позивачу ні відповідач, ні третя особа в укладенні договорів сервітуту, про що не заперечувала позивач в засіданні суду.

До того ж, згідно договору дарування, подароване приміщення було без виходу на територію ринку та без сходів -ганку, про що також пояснила позивач у засіданні суду 03.12.12. Також згідно договору дарування позивачу не було подаровано земельну ділянку під будівлею та для її обслуговування.

При цьому, згідно відповіді Комунального підприємства „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості №1851 від 25.10.12., свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1, договору дарування частини магазину сходи -ганок не зареєстровані за позивачем на праві власності (а.с.37,39, т.4).

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчудження будівлі і споруди (ч.4 ст.120 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.2 ст.124 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч.1 ст.125 ЗК України).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125 ЗК України).

Як свідчать матеріали справи, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що знаходиться під частиною будівлі, яка належить їй на праві власності, хоча ні відповідач, ні третя особа не перешкоджає їй в отриманні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, про що свідчить рішення відповідача №153-У від 11.07.07.

Третій особі -Комунальному підприємству „Котовський міський ринок" земельна ділянка була виділена раніше, чим позивач звернувся до відповідача з заявою про виділення їй земельної ділянки. Ганок -ступеньки, що примикають до будівлі за адресою м.Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9 не належать позивачу на праві власності, і таких доказів позивач не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позивач не довела тих обставин, на які посилалась в позові.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Суд не приймає доводи позивача щодо накладення земельної ділянки, яка повинна бути виділена їй на земельну ділянку, що виділена третій особі спірним рішенням та посилання на ст.377 ЦК України, оскільки позивач не надала доказів, які б підтверджували її доводи та доказів, які б підтверджували право користування чи право власності на земельну ділянку під частиною будівлі попередньому власнику будівлі. До того ж, позивачу ще не виділена земельна ділянка, межі земельної ділянки не встановлені.

При цьому, позивач погодив межі земельної ділянки, що виділялась третій особі, про що свідчить акт від 01.10.10. (а.с.40, 4).

Також суд не приймає висновок №3789 судової будівельно - технічної експертизи від 27.08.12. (а.с.129-133, т.3), бо експертом не враховано при дачі висновків, що сходи -ганок не належать позивачу на праві власності, не взято до уваги договір дарування частини приміщення позивачу, поетажний план частини будівлі, що подарована позивачу, складений на час укладення договору дарування, проект землеустрою Висновок експерта щодо накладення земельної ділянки ґрунтується тільки на листі третьої особи -ТОВ „Вектор", про що підтвердив експерт як в судовому засіданні, так і письмовому поясненні.

Відповідно до ст.42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами ст.43 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, вартості експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 10 грудня 2012 року.

Суддя Брагіна Я.В.