Рішення № 27966743, 03.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/739/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»

до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 12 436 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Макогон Ю.О. (довіреність №84 від 12.09.2012 р.);

від відповідача: Гордієнко М.В. (довіреність б\н від 03.01.2012 р.) ;

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 12 436,20 грн. збитків від нестачі вантажу -карбаміду, що перевозився у вагоні № 59257733 за залізничною накладною № 51120178.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012 (суддя Літвінов С.В.), залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 позов задоволено: стягнуто з Одеської залізниці на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"" 12 436,20грн. вартості нестачі вантажу та 1609,50грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга Державного підприємства «Одеська залізниця»на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.12 р. та рішення господарського суду Одеської області від 23.04.12 р. у справі №5017/739/2012 частково задоволена, рішення господарського суду Одеської області від 23.04.12 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.12 у справі № 5017/739/2012 скасовані, справа передана на новий розгляд.

05.10.2012 р. справа надійшла до господарського суду Одеської області та 09.10.2012 р. передана на розгляд судді Зайцеву Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2012 р. справу № 5017/739/2012 прийнято до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

24.10.2012 р. позивачем подані пояснення (вх. №32103/2012) щодо проведення експертизи, за результатами якої складено акт №УТЕ-4115 від 24.11.2011 р.

01.11.2012 р. відповідачем подані письмові пояснення по суті (вх. №33102/2012), якими ДП «Одеська залізниця»підтримує викладену у відзиві позицію, позовні вимоги не визнає.

В судовому засіданні 02.11.2012 р. за клопотанням представника позивача (вх.№33294/2012) до матеріалів справи залучено акт експертизи №УТЕ-4115 від 24.11.2011 р.

03.12.2012 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

14 листопада 2011 за накладною № 51120178 зі ст. Горлівка Донецької ПАТ «Концерн Стирол»(відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці для ВАТ «Одеський припортовий завод»(одержувач) відправлено групу з 60 вагонів завантажених 3414860 кг. карбаміду (сечовина штучна), тому числі вагон №59257733 - 56380 кг., що підтверджується залізничною накладною № 51120178, згідно відміток якої вантаж завантажений у вагон засобами відправника насипом, вантаж запломбовано запірно-пломбувальними пристроями відправника, вагон є власністю відправника -ПАТ «Концерн Стирол». Також вказані обставини підтверджуються відомістю вагонів до накладної №51120178.Доставка вантажу здійснювалася з метою його наступного відвантаження на експорт до Швейцарії.

15.11.2011 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми №33439, де вказано про відчеплення вагону №59257733 в зв'язку з комерційним браком -невідповідності фактичної ваги вантажу проти перевізних документів.

16 листопада 2011 на станції Знам'янка був складений комерційний акт АА № 021801/1192/196. На підставі комерційного акта була проведена контрольна перевірка маси вантажу вагона № 59257733, по накладній № 51120178. У вагоні 59257733 вес - 56,38 тн., при зважуванню виявилося - 52,47 тн., що склало різницю ваги проти накладної в сторону зменшення на 3910 кг. При огляді вищевказаного вагона ЗПП відправника ПАТ «Концерн Стирол»на вагоні, верхні і нижні завантажувальні люка щільно закриті. Течі вантажу немає. Витікання вантажу відсутнє. Слідів втрати і крадіжки не виявлено. Вагон у технічному відношення справний. Комерційний акт №АА021801/1192/196 від 16.11.2011р. в розділі "Е" містить відомості про здійснення перевірки маси вантажу за участю представників Торгової палати.

Відомості досильної накладної №40346215 від 15.11.2011р. свідчать, що вагон №59257733 на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці прибув 22.11.2011р., та видано залізницею вантажоодержувачу 24.11.2011 р. ВАТ «Одеський припортовий завод»в порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову ПАТ «Концерн Стирол», що підтверджується написом на зворотному боці досильної накладної від 15.11.2011 р. №40346215. Також, який за ініціативою одержувача вантаж передано до Одеської регіональної торгово-промислової палати для здійснення експертизи.

24.11.2011 р. Одеською регіональною Торгово-промисловою палатою на підставі заявки від 24.11.2011 р. проведено експертизу залізничного вагону №59257733. За результатами експертизи складено акт від 24.11.2011 р. № УТЕ-4115, яким встановлено факт невідповідності фактичної ваги вантажу у вагоні №59257733 проти перевізного документу -накладної №51120178 від 14.11.2011 р. та відомості вагонів.

З наведених підстав після ПАТ «Концерн Стирол»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника суми збитків, завданих внаслідок втрати вантажу в розмірі 12 436 грн. 20 коп. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 3910 кг; вартість вантажу 3381,24 грн. без ПДВ за 1 тону встановлена по довідці відправника про дійсну вартість карбаміду).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна в матеріалах справи залізнична накладна від 14.11.2011 р. №51120178 свідчить про укладення між ПАТ «Концерн Стирол»(вантажовідправник), ДП «Одеська залізниця»(перевізник) та ВАТ «Одеський припортовий завод»(одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Накладна відповідно до ст.6 Статуту залізниць є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. В силу положень ст.ст.22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Як вбачається з тексту залізничної накладної №51120178, завантаження вантажу здійснювалось насипом, силами та засобами відправника, який як власник вагону №59257733 та з урахуванням ст.322 ЦК України повинен нести тягар утримання майна у належному стані. Відправник згідно ч.3 ст.308 ГПК України, ч.1 ст.918 ЦК України, п.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Відповідно до актів загальної форми №33439 та №33466 від 15.11.2012 р., було проведено огляд вагону №59257733 у зв'язку з невідповідністю фактичної ваги вантажу проти документу. Будь яких відомостей щодо наявності технічних несправностей вказаного вагону не зазначено.

За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених Наказом Мінтрансу від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 08.07.2002 за № 567/6855, встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Враховуючи той факт, що в комерційному акті від 16.11.2011 р. АА№ 021801/1192/196, на дані якого скарга на підставі п.16 Правил складання актів не подавалась, не встановлено жодних обставин, пов'язаних зі стороннім доступом до вантажу в процесі перевезення, ненадання позивачем інших документальних підтверджень наявності вини перевізника у втраті вантажу, підстави для притягнення ДП „Одеська залізниця" до відповідальності у вигляді відшкодування збитків відсутні.

Одночасно господарський суд погоджується з доводами позивача щодо його права, а не обов'язку подавати скаргу на зміст комерційного акту, та з тим, що відомості останнього не являються беззаперечними доказами, проте зазначає, що інформація, вказана в комерційному акті, дійсно може бути спростована під час вирішення спору в суді шляхом представлення належної доказової бази, що ПАТ «Концерн Стирол»зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2011 р. на замовлення ВАТ «Одеський припортовий завод»(вантажоодержувача) Торгово-промисловою палатою України за участю представника ТОВ «Вибро-Транс»складений акт експертизи №УТЕ-4115. Проте ТОВ "Вибо-Транс" не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем спірного вагону. У висновках акту експертизи вказано, що при огляді вагону №59257733 встановлена можливість відкривання завантажувальних люків у вагоні та те, що на поверхні вантажу є нерівності та забруднення. Маса нетто карбаміду відповідно акту склала 52 470 кг. проти вказаних у залізничних документах 56 380 кг. Також у акті зазначено, що вагон опломбовано непошкодженим ЗПП, кількість та відтиск яких відповідали накладній №51120178 від 14.11.2011 р., ЗПП накладені на штангу запірного пристрою; на даху залізничного вагону наявні сліди просипання товару, теча вантажу відсутня; між створками розвантажувальних люків нанесено монтажну піну, просипання товару не знайдено; не порушуючи цілісності ЗПП, експертом встановлено можливість відкриття завантажувальних люків у залізничному вагоні. За рішенням замовника експертизи завантажувальні люка були відкриті в присутності експерта, при цьому встановлено, що є нерівності на поверхні вантажу та забруднення.

Проте зазначений акт не може прийматись до уваги судом в якості належного доказу, оскільки дослідження експертом здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено присутність під час проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. Така ж позиція викладена в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N04-5/601. При цьому доказів направлення/вручення виклику начальника станції позивачем не надано, що доводить недотримання порядку проведення експертизи, оформлений за наслідками якої без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як належний доказ.

Крім того, господарський суд відзначає, що акт експертизи від 24.11.2011 р. № УТЕ-4115 не визначає причину нестачі вантажу, а вказує лише на можливість відкриття люків без порушення цілісності ЗПП, та не називає момент такого відкриття, яке могло статись і перед пред'явленням вантажу до перевезення.

Як встановлено вище, вагон №59257733 до станції призначення Чорноморська Одеської залізниці, прибув 22.11.2011 в технічно справному стані, зі справними ЗПП вантажовідправника, що відповідали документу відправника. Фактично ЗПП відправника справне, не порушене. Верхні завантажувальні та нижні розвантажувальні люки щільно замкнені. Просипання вантажу відсутнє. Ознак втрати, розкрадання вантажу не виявлено.

Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж

надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.

Це також свідчить про те, що залізницею було доставлено товар до станції призначення, та видано на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, згідно якої на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (для вантажів у контейнерах) лише у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору, а також по сплаті витрат на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»до відповідача - Державного підприємства «Одеська залізниця»про стягнення збитків 12 436 грн. 20 коп. -відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.12.2012 року

Суддя Зайцев Ю.О.