Рішення № 27966719, 20.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. Справа № 3/117-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Київської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", м. Біла Церква

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Біла Церква

3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Біла Церква

про стягнення 3199,82 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Київської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" (надалі позивач) заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач 1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач 2) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі відповідач 3) про стягнення заборгованості у розмірі 3199,82 грн., з яких: 2997,99 грн. борг по кредиту та відсотках за користування кредитом, 165, 90 грн. пеня та 35.93 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі неналежним чином виконали покладені на них договорами кредиту № ДК 69-25 від 18.07.2011 р. та поруки № 51 від 18.07.2012 р. обов'язки у частині сплати коштів по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідачів, розгляд справи відкладено на 07.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 20.11.2012 р.

В судове засідання, яке відбулось 20.11.2012 р., представники сторін не з'явились, хоча про час місце та дату судового засідання були повідомлені належним чином ухвалами суду від 08.10.2012 р., 23.10.2012 р. та 07.11.2012 р. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

18 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (кредитор, позивач у справі) та

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач 1 у справі) було укладено договір кредиту № ДК 69-25 (надалі договір кредиту), відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у сумі 8000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3,8 % на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до

16-00 години 18.07.2012 року включно.

Згідно із п. 5.1. договору, за користування кредитом у період з дати, зазначеної в п. 3.1. договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3,8 % річних на місяць від суми, вказаної у п. 2.1. договору.

Повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту і відсотків (додаток № 1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору кредиту № ДК 69-25), який підписано представником позивача та відповідачем 1, останній з 18.08.2011 р. по 18.07.2012 р. зобов'язаний повернути позивачеві 8000,00 грн. кредиту та

3657,99 грн. відсотків за користування кредитом.

На виконання умов договору кредиту № ДК 69-25 від 18.07.2012 р. позивач надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 155 від 18.07.2011 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

18 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (кредитор, позивач у справі), ПП ОСОБА_2 (відповідач 2 у справі) та ПП ОСОБА_3 (відповідач 3 у справі) було укладено договір поруки № 51 (надалі договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором поручителі на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту № ДК 69-25 від 18.07.2011 р., укладеного між позичальником та кредитором.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною другою ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, згідно з умовами додатку № 1 до договору кредиту, відповідачі мали сплатити позивачеві суму кредиту у розмірі 8000,00 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 3657,99 грн. до 18.07.2012 р., включно. Проте, відповідачі, як зазначає позивач, взяті на себе за договорами кредиту та поруки обов'язки у повному обсязі не виконали, сплативши лише 6228,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 2432,00 грн. -відсотках по користуванню кредиту, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, копії яких долучено до матеріалів справи.

В порушення своїх договірних зобов'язань (договору кредиту та договору поруки) відповідачами не здійснено розрахунків з позивачем у повному обсязі.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом за договором кредиту № ДК 69-25 та договором поруки № 51 від 18.07.2012 р. на загальну суму 2997,99 грн.

Згідно п. 1 частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 2 частини першої ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільним кодексом України, а саме статтею 611 передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як

відповідачами не спростовано існування заборгованості перед позивачем у розмірі 2997,99 грн.

Оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідачів 2997,99 грн. заборгованості по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідачів станом на 03.10.2012 р. -165,90 грн. пені та 35,93 грн. 3 % річних.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.3 договору кредиту встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по платі кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені, за період з 19.04.2012 р. по 03.10.2012 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені суд задовольняє частково, а саме у розмірі 165,66 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 19.04.2012 р. по 03.10.2012 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 35,92 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 підлягає стягненню на користь позивача солідарно 2997,99 грн. основного боргу, 165,66 грн. пені та 35,92 грн. 3 % річних, загалом 3199,57 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (09100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Надія України" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, будинок 3, офіс 702; код ЄДРПО України 34067398) -2997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень) 99 коп. основного боргу, 165 (сто шістдесят п'ять гривень) 66 коп. пені, 35 (тридцять п'ять гривень) 92 коп. 3 % річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень) 37 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 11.12.2012 р.

Суддя А.В. Лопатін