Рішення № 27966560, 24.09.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р. Справа № 5016/1554/2012(14/70)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: Іщенко Н.С. -дов. №6270/юр від 04.10.2011,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»

(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(АДРЕСА_1)

про: стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №4073 від 01.10.2005

у сумі 3957,40 грн. основного боргу, 57,93 грн. -3% річних, 257,13 грн. -пені, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість за договором про постачання теплової

енергії №4073 від 01.10.2005 у сумі 3957,40 грн. основного боргу, 57,93 грн. -3% річних та 257,13 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №4073 від 01.10.2005, відповідач не розрахувався за надані послуги з постачання теплової енергії. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем не погашена та становить 3957,40 грн.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином ухвалою суду від 10.08.2012, яка була надіслана за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також ухвалою суду від 03.09.2012, яка повернулась до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.10.2005 між сторонами укладений договір №4073 про постачання теплової енергії (а.с.4-9), згідно якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується відпускати споживачеві (відповідач у справі) за плату теплову енергію для об'єктів, перерахованих в Додатку 1 до договору (а.с.8), а саме: магазин, за адресою АДРЕСА_2. Строк договору сторони визначили з 01.10.2005 по 01.10.2010.

Відповідно до п.6.1 договору №4073 від 01.10.2005, він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору та підлягає перегляду кожні п'ять років.

Згідно умов пункту 6.2 договору №4073 від 01.10.2005, при бажанні споживача змінити договірні умови протягом року він зобов'язаний у письмовій формі повідомити про це постачальника за місяць до строку відмови від договору.

У суду відсутні докази відмови будь-якої зі сторін від договору чи зміни його умов.

Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Так, підключення споживача до опалення у опалювальному сезоні 2010-2011 років з 09.10.2010 підтверджено нарядом №3203 від 01.10.2010 (а.с.10). Відключення від опалення відбулося 04.04.2011, згідно наряду №7413 від 31.03.2011 (а.с.11).

У опалювальному сезоні 2011-2012 років підключення споживача до опалення відбулося з 16.10.2011, згідно наряду №1698 від 11.10.2011 (а.с.12), а відключення відбулося - 16.04.2012, згідно наряду №55534 від 23.03.2012 (а.с.13).

Пунктом 1.7 договору сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифу розрахованого і затвердженого керівником підприємства «постачальника». При розрахунках за надані послуги нараховується податок на додану вартість додатково до тарифу. При зміні тарифів на теплову енергію, нові тарифи обов'язкові для сторін по договору з моменту їх введення.

Відповідно до п.2.6 договору, витрати тепла визначаються по показникам приладу обліку. Споживач має відзвітовувати за спожиту теплову енергію по показниках приладів обліку відомістю встановленого зразка з 25 по 31 число поточного місяця.

Згідно розрахунку позивача та відомостей споживання теплової енергії (а.с.14-30, 35), за період з 09.04.2011 по 16.04.2012 позивач відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 3957,40 грн.

Відповідні рахунки-фактури за постачання теплової енергії від 21.04.2011, 31.10.2011, 28.11.2011, 29.12.2011, 24.01.2012, 27.02.2012, 26.03.2012 та 26.04.2012 (а.с.30-37) направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується реєстрами поштових відправлень від 28.04.2011, 10.11.2011, 30.11.2011, 05.01.2012, 25.01.2012, 28.02.2012, 27.03.2012 та 27.04.2012 (а.с.46-53).

Згідно п.п.1.8 та 1.9 договору відповідач повинен здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію щомісячно протягом року шляхом перерахування авансових платежів на наступний місяць до 25 числа поточного місяця у розмірі, вказаному Додатку №1 до Договору, що встановлює тариф за 1 Гкал без ПДВ 793,016 грн. (ПДВ-158,604 грн.). Остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.

Застосовані позивачем тарифи на теплову енергію визначені у Додатку 1 до Договору та наказі ОКП «Миколаївоблтеплоенерго»№453/1 від 03.10.2011 (а.с.33).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за спожиту теплову енергію не розрахувався, наявність заборгованості у сумі 3957,40 грн. не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3957,40 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 57,93 грн. за період з 06.05.2011 по 31.07.2012.

Розрахунок 3% річних відповідачем не заперечено.

Перевіривши розрахунки нарахування 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.1 договору №4073 від 01.10.2005 сторони передбачили обов'язок відповідача сплатити позивачу в разі несвоєчасної оплати послуг суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі п.5.1 договору №4073 від 01.10.2005 та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 01.02.2012 по 31.07.2012 у сумі 257,13 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає

відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 54031,

АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідент. код

НОМЕР_1, реєстр.номер ФОП НОМЕР_2) на користь Обласного комунального підприємства

«Миколаївоблтеплоенерго», 54046, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а (р/р 260029130 в МОД

«Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 31319242) 3957,40 грн. основного боргу,

57,93 грн. -3 % річних, 257,13 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 01 жовтня 2012 року.

Суддя М.В. Мавродієва