Рішення № 27966539, 05.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/10802-2012 05.12.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікротехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саньхуа-Хімгруп"

про стягнення 943 454,20 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Жарикова О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікротехсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саньхуа-Хімгруп" про стягнення 943 454,20 грн.. з яких 455 641,88 грн. заборгованості, 487 812,32 грн штрафу,

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 943 454,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.12 р.

12.09.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі та обґрунтований розрахунок ціни позову, пояснення до заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.09.12 р. розгляд справи відкладено на 03.10.12 р.

25.09.12р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 03.10.12 р. розгляд справи відкладено на 17.10.12 р.

17.10.12р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про зміну розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 455 641,88 грн., 35 273,17 грн. пені, 7 292,99 грн. інфляційних втрат, 15 400,07 грн. 3% річних.

На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 17.10.12 р. було оголошено перерву до 24.10.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 24.10.12 р. у зв'язку з лікарняним судді Мельника С.М. справу передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою від 24.10.12 р. суддя Ломака В.С. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.11.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.11.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 14.11.12 р. суддя Мельник С.М. прийняв справу до свого провадження та відклав розгляд справи на 05.12.12р.

05.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано новий розрахунок суми штрафу, в якому просить стягнути 2 287,21 грн. штрафу.

В судове засідання 05.12.12 р. представник відповідача не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.12.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011р. між позивачем (надалі - поставщик) та відповідачем (надалі - покупець) було укладено договір № 14, терміном дії до 31.12.2011р. Згідно п. 1.1 договору, сторони передбачили, що поставщик зобов'язується передати у власність покупця пиловочник сосновий. є поставка позивачем відповідачу пиловочника соснового, а відповідач повинен прийняти товар та його оплатити.

Відповідно до п. 1.2 договору, обсяг та ціна, та сума поставки обговорюються у специфікації.

Згідно п. 5.1 договору, оплата товару проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів, платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури.

Згідно п. 5.2 - умови оплати - передплата протягом двох днів, згідно рахунку-фактури.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 906 675,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати відвантаженого товару у встановлений строк виконав частково сплативши суму у розмірі 1 451 033,53 грн., в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 455 641,88 грн.

Станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача не змінився та становить 455 641,88 грн.

02.12.11р. та 16.07.12р. позивач надіслав відповідачу претензії № 212/1, № 1607/1 з проханням погасити заборгованість, що підтверджується поштовими квитанціями, які наявні в матеріалах справи. Відповідач на претензії відповіді не надав, суму заборгованості за вищезазначеним договором не сплатив.

Відповідач твердження позивача не спростував, доказів сплати суми боргу та контррозрахунку суми позову суду не надав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2 договору, за прострочення оплати, згідно п. 5.2 договору, більше семи календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 0.5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем заявлена до стягнення сума штрафу у розмірі 2 278,21 грн., яка обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 35 273,17 грн. пені.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, у вигляді пені, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду відповідач за порушення зобов'язань за Договором має сплатити суму 5 502,06 грн. інфляційних втрат та 15 044,45 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 455 641,88 грн. заборгованості, 5 502,06 грн. інфляційних втрат та 15 044,45 грн. 3 % річних, 2 278,21 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

Подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів наявності обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЬХУА-ХІМГРУП»(03127, м. Київ, пров. Бурмістенка, 3, кв. 2; код ЄДРПОУ 36884158) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Мікротехсервіс" (61105, Харківська обл. м.Харків, посп. Героїв Сталінграда, 5, кв. 97; код ЄДРПОУ 31342465) 455 641,88 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 88 коп. заборгованості, 5 502 (п'ять тисяч п'ятсот дві) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 15 044 (п'ятнадцять тисяч сорок чотири) грн. 45 коп. 3 % річних, 2 278 (дві тисячі сімдесят вісім) грн. 21 коп. штрафу та 9 569 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 33 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.12 р.

Суддя С.М. Мельник