Рішення № 27966434, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/13737-2012 03.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Гефест-2000»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»Простягнення 179 693,26 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Колобов Л.В. -дов. № б/н від 20.08.2012 р.;

від відповідача: Азізян Л.С. -дов. № б/н від 01.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Гефест-2000»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення 179 693,26 грн. боргу.

Ухвалою суду від 08.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.11.2012 року.

09.11.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача 09.11.2012р. на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі подав документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.11.2012 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву до 03.12.2012 р.

03.12.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2012 року надав заяву про відкликання заяви про уточнення позовних вимог та просив суд розглянути первісні позовні вимоги, яка судом була розглянута та прийнята.

У судовому засіданні 03.12.2012 року представник відповідача надав докази часткової сплати суми основного боргу у розмірі 16 000,00 грн. та письмове пояснення, в якому визнав суму основного боргу у розмірі 163 693,26 грн. та просив суд розстрочити виконання судового рішення шістьома рівними частинами на два місяці.

Представник позивача не навів заперечень проти розстрочення виконання судового рішення.

В судовому засіданні 03.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з червня 2010 р. до червня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Гефест-2000»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»(покупець) склалися правовідносини щодо постачання товарів на підставі договорів № NF 4600031074 від 14.06.2010 р. та № 4600034552 від 01.02.2012 р.

Умовами договір № NF 4600031074 від 14.06.2010 р. та № 4600034552 від 01.02.2012 р. встановлено, що ціна, асортимент вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами договорів.

Умовами вищезазначених договорів встановлено, що при наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, покупець оплачує товар через 20 (двадцять) календарних днів з моменту реалізації товару.

Представник позивача пояснив, що на виконання умов вищезазначених договорів, позивачем у період з 13.07.2010 р. по 30.06.2012 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 239 336,10 грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 57 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем на підставі накладних на повернення № ВН-00000010 від 02.11.2011 р. та № 0000009 від 07.11.2011 р. позивачу було повернено товар на суму 791,28 грн.

Крім того, позивачем на підставі п. 13.1 договору № 4600034552 від 01.02.2012 р. у відповідача були замовлені послуги пов'язані з поліпшенням збуту товару на суму 2 034,14 грн., вартість яких позивачем була зарахована в рахунок погашення заборгованості відповідача за договорами № NF 4600031074 від 14.06.2010 р. та № 4600034552 від 01.02.2012 р.

Таким чином, станом на 30.06.2012 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становила 179 693,26 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2012 р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 179 693,26 грн. боргу за договорами № NF 4600031074 від 14.06.2010 р. та № 4600034552 від 01.02.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей у строк встановлений умовами договору за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим його заборгованість на момент подання позовної заяви складала 179 693,26 грн.

Представник відповідача надав платіжне доручення № 1513983 від 04.10.2012 р. на суму 16 000,00 грн., з якого вбачається, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було сплачено за поставлений товар 16 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 16 000,00 грн. боргу за поставлений товар підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 163 693,26 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду по справі № 5011-41/13737-2012, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подана відповідачем заява про розстрочку виконання рішення суду по справі № 5011-41/13737-2012 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання боржника та відсутність заперечень з боку позивача щодо задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду, господарський суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення у справі № 5011-41/13737-2012 на 2 місяці шістьма рівними частинами.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

У випадках застосування статті 80 ГПК України, суд має вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат, тобто про покладення таких витрат або на позивача, або на відповідача у справі.

Об'єктом справляння судового збору згідно положень ст. 3 Закону України «Про судовий збір»є сам факт подання до суду позовної заяви, за результатами розгляду якої судом вчинені відповідні дії -вирішено питання про порушення провадження у справі, винесено відповідну ухвалу, здійснено повідомлення учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, витребувано у сторін необхідні для розгляду справи документи та інше.

В разі, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Крім того, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок сплати відповідачем 16 000,00 грн., проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, оскільки часткову сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 16 000,00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р-н, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 36387233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Гефест-2000»(місцезнаходження: 61125, м. Харків, вул. Греківська, 19, код ЄДРПОУ 34014131) 163 693 (сто шістдесят три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 26 коп. основного боргу та 3 593 (три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 87 коп. судового збору, розстрочивши виконання рішення суду наступним чином:

№ п/пМісяць, рікСума погашення заборгованості1.До 14 грудня 2012 року27 881,19 грн.2.До 21 грудня 2012 року27 881,19 грн.3.До 28 грудня 2012 року27 881,19 грн.4.До 04 січня 2013 року27 881,19 грн.5До 11 січня 2013 року27 881,19 грн.6.До 18 січня 2013 року27 881,18 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.12.2012 р.

Суддя Спичак О.М.