Ухвала суду № 27966365, 10.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"10" грудня 2012 р. справа № 5013/1909/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянувши заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області № 24464 від 27.11.12 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду від 30.11.11 р. у справі № 5013/1909/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс", м. Дніпропетровськ

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

про стягнення 960 737 грн. 99 коп.,

встановив: рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.11.11 р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс" задоволено повністю; стягнуто з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України на користь позивача 960 737 грн. 99 коп. боргу, 9 607 грн. 37 коп. державного мита та 236 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

19.12.11 р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

28.11.12 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - орган ДВС) № 24464 від 27.11.12 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.11 р. у справі № 5013/1909/11.

В обґрунтування поданої заяви орган ДВС посилається на наступне.

21.11.2012 року до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області боржником - ДП "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі директора Ліневича М.А. подано заяву про розстрочення заборгованості ДП "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед ТОВ "НК Полюс" в розмірі 970581,36 грн. протягом 12 місяців, долучено економічне обгрунтування поданої заяви щодо реструктуризації боргу перед ТОВ "НК Полюс", з наступних підстав.

На сьогоднішній день фінансовий стан дочірнього підприємства „Кіровоградський облавтодор", як і багатьох інших державних підприємств, є вкрай ускладненим, в зв'язку з чим та виходячи з наступного, підприємство боржника негайно сплатити борг в розмірі 970581,36 грн. не спроможне.

Крім того, заявник вказує також на наявність у боржника кредиторської заборгованості в сумі 73 816 000 грн., недостатність прибутку від господарської діяльності, затримку фінансування робіт, що змушує підприємство боржника користуватись банківськими кредитами для забезпечення діяльності підприємства.

Заявник, зокрема, вказує на те, що при накладенні арешту на рахунки боржника, останній не зможемо закуповувати матеріали, необхідні для виконання робіт, оплачувати податки, виплачувати заробітну плату працівників, що у свою чергу приведе до дестабілізації роботи підприємства, неможливості виконання робіт, що мають величезне значення для ремонту доріг у після зимовий період, витоку кадрів і до інших негативних наслідків; примусове стягнення боргу на користь ТОВ "НК Полюс" призведе до банкрутства підприємства та унеможливлять виконання робіт по утриманню автомобільних доріг в Кіровоградській області.

Заявник також зазначає, що джерелом погашення боргу ТОВ "НК Полюс" можуть служити оборотні кошти підприємства боржника.

Для стабільної роботи підприємства боржника, а відповідно, його прибутковості, своєчасної виплати заробітної плати й податків у бюджет необхідні оборотні кошти вище рівня одного місяця.

Окрім вищевикладеного, заявник просить також прийняти до уваги і наступне.

ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" є засновником дочірнього підприємства „Кіровоградський облавтодор".

Згідно ст. 85 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України „Про господарські товариства" ВАТ „ДАК" Автомобільні дороги України" є власником майна, переданого йому власником. До ДП „Кіровоградський облавтодор" майно надано в господарське відання. Таким чином, підприємство боржника не має свого майна, за рахунок якого міг би бути сплачений борг.

Кошти, що перебувають на рахунках підприємства боржника спрямовуються виключно для виконання завдань поставлених Державою перед підприємством по виконанню покладених на нього функцій, та вказані кошти за своїм розміром значно менші ніж сума заборгованості. Таким чином, виходячи з фінансової кризи, що склалася в країні, одноразовий витяг з обігу коштів у розмірі 970581,36 грн. неможливий.

Крім того, заявник стверджує, що виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2011р. у справі № 5013/1909/11 про стягнення 970581,36 грн. неможливо без розстрочення заборгованості. Оскільки це призведе до фатальних наслідків, а саме: повної та неповоротної дестабілізація роботи державного підприємства, різке падіння відрахувань у бюджет, породження заборгованості по виплаті заробітної плати, збільшення безробіття, збільшення кредиторської заборгованості, відсутність матеріалів для виконання робіт, погіршення стану автомобільних у Кіровоградській області, збільшення дорожньо-транспортних пригод та завдання шкоди майну та здоров'ю фізичних та юридичних осіб, а внаслідок всього цього банкрутство підприємства боржника; виконання рішення суду негайним погашенням заборгованості в розмірі 970581,36 грн. призведе до припинення розрахунків дочірнього підприємства з працівниками, бюджетом, соціальними фондами та постачальниками матеріалів і послуг, що матиме негативні наслідки для боржника (26-30 том 2).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.11.12 р. заяву органу ДВС прийнято та призначено до розгляду в судове засідання; зобов'язано учасників судового процесу подати до суду необхідні матеріали.

Представник заявника в судовому засіданні 10.12.12 р. участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 31.10.2012 р. заявником ухвали суду від 30.10.12 р. (а.с. 48 том 2).

Представник боржника підтримав подану до суду органом ДВС заяву про розстрочку виконання рішення.

10.12.12 р. стягувачем у справі подано до суду відзив на заяву органу ДВС, в якій заперечував проти доводів заявника та просив відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Так, зокрема, стягувач зазначив наступне.

В період з дати набрання законної сили рішення суду від 30.11.2011 року і по теперішній час вказане рішення боржником не виконано, не здійснено жодних оплат (навіть часткових) із заборгованості на користь стягувача; наведені боржником підстави у заяві для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, скрутне фінансове становище та необхідність виконання зобов'язань перед іншими контрагентами не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки по-перше, важке фінансове становище заявника утворилося внаслідок його ж власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин, по-друге, скрутне фінансове становище існує як у боржника, так і у стягувача, що підтверджується тим, що стягувач перебуває на стадії банкрутства.

Відповідно до ст. 42 господарського кодексу України господарська діяльність визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності, що на думку сягувача, надання розстрочки на 12 місяців на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень п.6. ст.83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч.1. ст.625 ЦК України, боржник у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Крім того, зазначає стягувач, в силу ст. 617 ЦК України, боржник зобов'язаний відповідати за порушення свого зобов'язання та виконати це зобов'язання належним чином, незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стягувач також зазначає, що єдиною метою боржника є затягування та подальше не виконання рішення суду. Не наводячи додатково інших обґрунтувань своєї позиції, окрім важкого фінансового становища, боржник навмисне намагається затягнути виконання рішення всілякими способами.

Стягувач далі вказує, що на сьогоднішній день відповідно до інформації Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не винесено жодних постанов про накладення арешту на майно та рахунки боржника, що дає підстави стягувачу вважати, що державний виконавець навмисне затягує здійснення виконавчого провадження, тим самим ігноруючи діюче законодавство та вимоги стягувача; за результатами ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження є зрозумілим, що державним виконавцем не вчинено жодних дій, спрямованих на здійснення примусового виконання за виконавчим документом, чим порушуються права та майнові інтереси стягувача; для закупівлі товарів з послідуючою поставкою боржнику, стягувач залучив кредитні кошти, які планував повернути банкові одразу після розрахунку боржника; проте через невиконання боржником обов'язків щодо оплати товару, ТОВ "НК Полюс" було змушене звернутися до перекредитування, що ускладнило матеріальне становище стягувача, тобто саме дії боржника призвели ТОВ "НК Полюс" до банкрутства; розстрочення виконання рішення суду обов'язково призведе до ще більше негативних наслідків у вигляді втрати робочих місць, відсутності надходження до бюджету та повної ліквідації ТОВ "НК Полюс"; після винесення рішення суду по справі (30.11.2011р.) ТОВ "К Полюс" з максимальною толерантністю ставилося до боржника та намагалося з розумінням йти на поступки боржнику, однак боржник, нехтуючи приписами діючого законодавства, не виконав рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2011р. по справі № 5013/1909/11, до цього часу не перерахував стягувачу жодної копійки (а.с. 50-53 том 2).

На підтвердження своїх доводів стягувачем у справі надані відповідні докази (а.с. 54-78 том 2).

Дослідивши доводи заявника, викладені у заяві, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

При розгляді поданої заявником заяви, господарський суд враховує, що починаючи з дня винесення рішення про стягнення боргу, жодних дій з боку боржника, спрямованих на виконання рішення суду 30.11.11р., вчинено не було.

Крім того, як вбачається з рішення господарського суду у даній справі, борг виник у боржника ще у 2010 році, у зв'язку з чим стягувач у 2011 році і звернувся до суду з відповідним позовом щодо стягнення в судовому порядку з боржника кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і ст. 121 Господарського процесуального кодексу їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В обґрунтування необхідності розстрочки виконання рішення орган ДВС та боржник посилаються, зокрема, на відсутність у боржника присудженої до стягнення суми грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В супереч вимог ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, заявником не надано доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України є підставою, зокрема, для розстрочки виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Розстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому, слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд погоджується з доводами стягувача та вважає їх слушними.

Відсутність у боржника грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду Кіровоградської області не є тією винятковою обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви, оскільки при недостатності коштів товариство відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном.

Твердження заявника про те, що виконання рішення суду призведе до припинення розрахунків боржника з працівниками, бюджетом, соціальними фондами та постачальниками матеріалів та постуг, також не належить до виключних обставин, якими обумовлена законом можливість розстрочки виконання рішення.

При цьому господарський суд також враховує, що з моменту винесення рішення до звернення до суду із даною заявою пройшов значний час, однак боржником вжито не було ані до винесення рішення у справі, ані після прийняття рішення у даній справі (30.11.2011 р.).

Крім того, боржником не доведено належними доказами необхідності розстрочки виконання рішення, доказів винятковості обставин та доказів, які підтверджували б можливість погашення заборгованості у запропонований боржником строк, у зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області № 24464 від 27.11.12 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду від 30.11.11 р. у справі № 5013/1909/11 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2.

Суддя Л. С. Коротченко