Рішення № 27966291, 26.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/13434-2012 26.11.12За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»

Про стягнення 25 972,95 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Іваненко І.П. -за дов. №99/2012/02/13-18 від 13.02.2012р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України» про стягнення з останньої заборгованості по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №111-0376 від 15.02.2001р. у розмірі 25 972,95 грн., з яких 23 710,72 грн. -основного боргу, 1 788,02 грн. -пені, 474,21 грн. -3% річних.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між ПАТ «Київенерго»та Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»№1110376 від 15.02.2001 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідач свої обов'язки щодо оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, внаслідок чого у останнього за період 01 грудня 2011 року по 01 вересня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 23 710,72 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нараховує останньому пеню у розмірі 1 788,02 грн. та 474,21 грн. -3% річних. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2012 порушено провадження у справі №5011-49/13434-2012 та призначено розгляд справи на 22.10.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2012 розгляд справи відкладався на 07.11.2012, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2012 розгляд справи відкладався на 26.11.2012р.

Представник позивача у судове засідання 26.11.2012 з'явився, подав додаткові документи по справі та підтримав у повному обсязі вимоги викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 26.11.2012 не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Таким чином, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/13425-2012.

В судовому засіданні 26.11.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до загальних положень статуту публічного акціонерного товариства «Київенерго», затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго» (протокол № 1/2011 від 05.04.2011), акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»перейменована у публічне акціонерне товариство «Київенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008.

15 лютого 2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго») (далі -Постачальник) та Державною установою «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»(далі -Споживач), було укладено договір № 1110376 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу (відповідачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов останнього, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно Додатку №1 до Договору, а Абонент в свою чергу зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2 (п.2.3.1 Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 4 до Договору. Тарифи на теплову енергію передбачені у додатку №3 до Договору.

Абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору (п. 2.3.2 Договору)

Згідно з п. 8.1 розділу 8 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року.

Пунктом 8.4 розділу 8 Договору передбачено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово. Крім того припинення дії Договору не звільняє Абонента від обов'язку повної оплати спожитої енергії (п.8.3 Договору).

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, а відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині повноти та своєчасності сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2011 по 01.09.2012 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 23 710,72 грн., відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 23 710,72 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками (табуляграмами) за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач не оплатив надані позивачем послуги в сумі 23 710,72 грн., а тому станом на дату винесення рішення має заборгованість.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представник відповідача проти позову заперечує посилаючись на те, що станом на 01.10.2012 заборгованість за договором становила 183 350,56 грн., однак станом на 19.10.2012 була погашена повністю, на підтвердження чого відповідач додав платіжні доручення №№1761, 1762, 1763 від 05.10.2012р, та платіжні доручення №№ 1803 та 1804 від 16.10.2012, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Так відповідно до платіжних доручень №1761 від 05.10.2012р., №1762 від 05.10.2012р., №1763 від 05.10.2012р., №1803 від 16.10.2012р., №1804 від 16.10.2012р. відповідач дійсно сплатив ПАТ «Київенерго»грошову суму у розмірі 183 350,56 грн., однак, зазначена сума була сплачена за договором №1110376 від 07.03.2012р., а не за спірним Договором, про що зазначено у банківськими виписками за 05.10.2012р. та за 18.10.2012р. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими, тоді як інших належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 23 710,72 грн. за спожиту теплову енергію перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 474,21 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок суми річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»трьох процентів річних в сумі 474,21 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.5 Додатку №4 до Договору сторони дійшли згоди, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Постачальник нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але е більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом, як помилково вважає позивач.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 1 707,17 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат та річних підлягають частковому задоволенню. Зокрема, до стягнення підлягають борг за спожиту теплову енергію в сумі 23 710,72 грн., пені в сумі 1 707,17 грн. та 747,21 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»(04050, м. київ, вул. П.Майбороди, 32, п/р №35219005000051, у ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 02011930) а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110376 від 15.02.2001р. у розмірі 25 892,21 грн., з яких 23 710,72 грн. -основного боргу, 1 707,17 грн. -пені, 474,21 грн. - три проценти річних

3. Стягнути з Державної установи «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) 1 593,41 грн. - витрати по сплаті судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Митрохіна А.В.

Дата підписання рішення 30.11.2012р.