Рішення № 27966166, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/13543-2012 03.12.12За позовом Корпорації «Елтекс»

До Фізичної особи - підприємець Дерев'янко Олександра Володимировича

Про стягнення 225 336,13 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Нескуба О.М. -за дов. №б/н від 01.02.2012р.

Відповідач Дерев'янко О.В. -паспорт серії СО 842527 від 14.02.2012р.

Обставини справи:

Позивач - Корпорація «Елтекс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємець Дерев'янко Олександра Володимировича про стягнення з останнього заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 06.08.2009р. у розмірі 225 336,13 грн., з яких 160 000,00 грн. -основного боргу, 34 789,28 грн. -інфляційних витрат, 16 265,21 грн. - пені, 14 281,64 грн. -3% річних

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - фізична особа - підприємець Дерев'янко Олександр Володимирович свої зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 06.08.2009р. належним чином не виконував. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2012 порушено провадження у справі №5011-49/13543-2012 та призначено розгляд справи на 24.10.2012.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 24.10.2012, від 12.11.2012 розгляд справи №5011-49/13543-2012 відкладався, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.12.2012 представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 03.12.2012 з'явився, надав усні пояснення по справі та заявив, що позов визнає повністю.

Таким чином, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/13543-2012.

В судовому засіданні 03.12.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2009 року між Корпорацією «Елтекс»(далі -Сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Дерев'янко Олександром Володимировичем (далі -Сторона-2) було укладено Договір №2 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Сторона -1 зобов'язується передати Стороні-2 у власність грошові кошти на і в обсязі, передбаченому в цьому Договорі ( далі -Кошти), а Сторона-2 у свою чергу зобов'язується повернути Стороні-1 Кошти у встановлений цим Договором термін. Кошти за цим Договором надаються Стороні-2 на умовах термінової, поворотної, безоплатної (безпроцентної) фінансової допомоги.

Загальний розмір Кошти, що надаються Стороні-1 складаються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Сторони-2 у банківській установі (п. 1.2 Договору).

На виконання умов Договору Сторона -1 передала у власність кошти на умовах термінової, поворотної, безоплатної (безпроцентної) фінансової допомоги Кошти у розмірі 160000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №108 від 10.08.2009р. (копія якого міститься в матеріалах справи).

Згідно пункту 2.1 Договору, Кошти повинні бути повернуті Стороні -1 Стороною -2 в повному обсязі до жовтня 2009 року. Повернення Коштів провадиться шляхом перерахування на поточний рахунок Сторони-1.

У п. 5.1 Договору, він вважається укладеним набуває чинності з моменту фактичного отримання обумовленої суми на поточний рахунок Стороні 2 і діє до моменту повного виконання його умов або припинення іншим способом (п. 6.1. Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, з метою досудового врегулювання спору Позивач 26.12.2011р. направляв на адресу відповідача претензію №153 від 22.12.2011р. з проханням повернути Кошти у розмірі 160 000,00 грн. Проте, Відповідач залишив направлену претензію без належної відповіді та реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач не повернув грошову суму у розмірі 160 000,00 грн., у зв'язку з чим порушив умови Договору, а відтак має заборгованість перед позивачем в розмірі 160 000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, про що зазначив у клопотанні від 11.11.2012р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 16 265,21 грн. -пені, 34 789,28 грн. -інфляційних витрат, 14 281,64 грн. -3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Відповідно до п. 3.2 Договору, у випадку прострочення повернення Коштів Стороною -2 останній сплачує Стороні-1 пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 16 265,21 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 16 128,00 грн., за уточненим розрахунком суду, за вказаний позивачем період.

Розрахунок сум інфляційних витрат та річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з фізичної особи - підприємця Дерев'янка Олександра Володимировича інфляційних витрат в сумі 34 789,28 грн. та трьох процентів річних у розмірі 14 281,64 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дерев'янка Олександра Володимировича (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16, кв. 11, ідентифікаційний номер 2486919059, п/р 26008710134980 у філії центрального РУ ВАТ банку «Фінанси та Кредит»м. Києва, МФО 300937), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Корпорації «Елтекс»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, буд. 45, п/р № 26002060296125 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк»м. Київ, код ЄДРПОУ 30726785, МФО 300711) заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 06.08.2009р. у розмірі 225 198,92 грн., з яких 160 000,00 грн. -основного боргу, 34 789,28 грн. -інфляційних витрат, 16 128,00 -пені, 14 281,64 грн. -3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дерев'янка Олександра Володимировича (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16, кв. 11, ідентифікаційний номер 2486919059, п/р 26008710134980 у філії центрального РУ ВАТ банку «Фінанси та Кредит»м. Києва, МФО 300937), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Корпорації «Елтекс»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, буд. 45, п/р № 26002060296125 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк»м. Київ, код ЄДРПОУ 30726785, МФО 300711) 4 461,66 грн. - витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.В.Митрохіна

Дата підписання рішення 07.12.2012р.