Постанова № 27965735, 06.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 5024/1045/2011

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,суддів:Данилової Т.Б., Ходаківської І.П.,розглянулакасаційну скаргу державного підприємства "Каховське лісове господарство" (далі - Підприємство) на постановуОдеського апеляційного господарського судувід07.06.12 у справі№ 5024/1045/2011 господарського судуХерсонської області за позовомзаступника прокурора Херсонської області (далі - Прокуратура)в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області (далі -Інспекції) та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління)доПідприємства, Фірми "Saleteam Inc" (далі - Фірма)провизнання недійсним контракту.

В засіданні взяли участь представники:

- Прокуратури:Суходольський С.М. (посв. № 000251) - в засіданні 29.11.12; Рудак О.В. (посв. № 000355) - в засіданні 06.12.12;- Інспекції: не з'явилися;- Управління:не з'явилися;- Підприємства:Степанишин В.І. (за дов. № 647 від 18.09.12) в засіданні 06.12.12;- Фірми:не з'явилися.

Ухвалою від 08.11.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Ходаківської І.П.,

Яценко О.В. касаційна скарга Підприємства була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 29.11.12.

У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному розпорядженням від 28.11.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Ухвалою від 29.11.12 12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 06.12.12.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 06.12.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 06.12.12 представники Інспекції, Управління та Фірми не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 06.12.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представників Прокуратури та Підприємства.

Про вказані обставини присутніх у судовому засіданні 06.12.12 представників сторін було повідомлено. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.12.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 10.04.12 господарського суду Херсонської області (суддя -Людоговська В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним контракт № 11-2010-С від 10.03.10, укладений між Підприємством та Фірмою щодо купівлі деревини для технологічних потреб.

Постановою від 07.06.12 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Гладишевої Т.Я., суддів -Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.) рішення від 10.04.12 господарського суду Херсонської області залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що контракт № 11-2010-С від 10.03.10 укладено з порушенням вимог Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.07 № 42, аукціон щодо продажу 3 500 куб.м. необробленої деревини не проводився.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 10.04.12 господарського суду Херсонської області та постанову від 07.06.12 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 1, 2, 5, 6, 7, 31, 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну політику", ст.ст. 4, 10, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 22, 28, 107, 108 -111, 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, що 10.03.10 між Підприємством (продавець) та Фірмою (покупець) укладено контракт № 11-2010 -С (далі - Контракт) щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 500 куб.м.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Контракту ціна одного кубічного метра деревини складає 23 долари США, а загальна вартість, орієнтовно, складає 11 500 доларів США.

Матеріали справи підтверджено, що сторонами укладено додаткові угоди до Контракту щодо використання коефіцієнту для встановлення об'єму деревини не менш ніж 0,85 мт/куб.м , збільшення вартості 1 куб.м. деревини до 24 доларів, продажу додатково деревини на 1 500 куб.м. та про збільшення загальної вартості деревини на 36 000 доларів США, збільшення об'єму деревини до 2 000 куб.м. та збільшення продажу деревини на 500 куб.м., збільшення загальної вартості деревини на 12 000 доларів США; збільшення продажу деревини до 1 000 куб. м, збільшення загальної вартості деревини на 24 000 доларів США.

Згідно положень ст.ст. 4, 10, 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного, законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність -це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема: принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, принципом юридичної рівності і недискримінації, принципом верховенства закону, принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07 № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.07 за № 164/13431, затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини (далі - Положення), яке видано з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення.

Вказане Положення було прийнято з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення Прокуратури з позовною заявою є невідповідність зовнішньоекономічного Контракту зазначеному Положенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи встановлені обставини по справи та надавши правову оцінку дотримання норм матеріального та процесуального права зазначає, що відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Положення учасником аукціону з продажу необробленої деревини - покупцем - може бути лише суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

Пунктом 1.5. Положення передбачено можливість реалізації необробленої деревини поза аукціоном, зокрема, нереалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами -постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки їх висновки про задоволення позову, обґрунтовані доведеністю обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за приписами ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, щодо відповідності змісту правочину Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про міжнародне приватне право" підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним з принципів зовнішньоекономічної діяльності є принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Згідно ч. 3 ст. 382 Господарського кодексу України зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. (ч. 4 ст. 6 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність").

За приписами ч. 5 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Фірма не є резидентом України. За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що дія зазначеного Положення не розповсюджується на діяльність Фірми.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що Положення не містить положень, недотримання яких зумовлює недійсність зовнішньоекономічного контракту, а тому висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність спірного контракту вимогам Положення, є помилковими та не відповідають матеріалам справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, однак помилково застосовано норми матеріального права, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши раніше прийняті судові рішення, прийняти нове.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства "Каховське лісове господарство" вих. № 336 від 26.06.12 задовольнити.

Рішення від 10.04.12 господарського суду Херсонської області та постанову від 07.06.12 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5024/1045/2011 господарського суду Херсонської області скасувати.

Прийняти нове рішення у справі № 5024/1045/2011, яким в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Херсонської області про визнання недійсним контракту відмовити.

Головуючий Є. Першиков судді:Т. Данилова І. Ходаківська І. Ходаківська