Рішення № 27965638, 11.12.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2012 р.

Справа 19/72/2012/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (вул. Ямська,28А, м. Київ, 03038)

до:Приватного підприємства "МНАГОР" ( вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, Вінницька обл., 21029)

про стягнення 195741,97 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : не з'явився,

відповідача : Нагорняк М.М.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" до приватного підприємства "МНАГОР" про стягнення 195 741,97 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, з яких 138 883,93 грн. сума основного боргу; 9 676,34 грн. пеня; 19 405,70 грн. 30 % річних; 27 776,00 грн. штраф.

Ухвалою суду від 08.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 19/72/2012/5003 з призначенням судового засідання на 22.11.2012 року.

В судове засідання 22.11.2012 року представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Представник відповідача також не з'явився, при цьому від останнього 20.11.2012 року через канцелярію суду подано заяву (вх. № канц. 08-46/12822/12) про відкладення розгляду справи.

Враховуючи клопотання представника відповідача, неявку в судове засідання представників сторін та неподання останніми витребуваних ухвалою суду від 08.11.2012 року доказів позбавив суд можливості розглянути спір в даному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.12.2012 року.

В судове засідання 06.12.2012 року з'явились представники обох сторін.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 06.12.2012 року оголошено перерву до 11.12.2012 року, для надання всіх необхідних доказів по справі.

10.12.2012 року від відповідача надійшло заперечення ( 08-46/13783/12) проти позову, в якому останній зазначив, що відповідно до дистриб'юторського договору № Д-02 від 24.09.2010 ми є дистриб'ютором від товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології". Працюємо 3 роки, відповідно до боргових зобов'язань на поставку насіння надаємо взамін послуги ( агентський договір від 27.01.2012 року) та інші товари ( 2011 році поставки насіння гібрид кукурудзи Хмельницький договір № М-0025 від 27.01.2012 року). У позовній заяві позивач надав копії видаткових накладних, що не мають відношення до договору купівлі-продажу № КП 2903/2012 від 29.03.2012 року, а поставка здійснювалась згідно дистриб'юторського договору № Д-02 від 24.09.2010 року, що не містить штрафних санкцій. У зв'язку з погодними умовами відповідач не зміг вчасно поставити насіння ( кукурудзи), а також у відповідності до агентських послуг зібрати відповідні докази співпраці. На сьогоднішній день ведуться переговори відповідно з якими відповідач дійшов згоди з позивачем про укладення мирової угоди.

В судове засідання 11.12.2012 року з'явився представник відповідача, який проти позову заперечив.

Представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить розписка від 06.12.2012 року, яка наявна в матеріалах справи. При цьому, від останнього 10.12.12 р. через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № канц. 08-46/13766/12).

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" та приватним підприємством "МНАГОР» було укладено договір купівлі-продажу № КП 2903/2012.

Розділом першим сторони визначили предмет договору:

Відповідно до п. 1.1 договору - даний договір визначає умови купівлі продажу ( засобів захисту , та /або мікродобрив, та /або міндобрив , та /або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Розділом другим сторони визначили асортимент, ціну, кількість та якість товару.

Відповідно до п.2.2 договору, всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4. ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у додатках доданого договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США.

Розділом третім сторони визначили умови передачі товару.

Відповідно до п.3.1. договору товар може передаватися покупцю партіями.

Відповідно до п.3.2. договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Розділом четвертим сторони встановили приймання товару по кількості та якості.

Відповідно п. 4.7 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів ( накладних ), що свідчать про прийом покупцем товару.

Розділом п'ятим сторони визначили порядок розрахунків

Відповідно до п.5.1. договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною додатках та/або накладних документах на відпуск товару ( видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п.2.4. та розділу 5 даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу в квітні - травні 2012 року товару на загальну суму 367 458,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару, які наявні в матеріалах справи. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплатив за поставлену продукцію 228 574,07 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач здійснив часткове повернення товару, що підтверджується наступним: повернення постачальнику № 9 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 7 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 8 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 10 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 12 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 13 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 11 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 15 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 14 від 15.05.2012 року.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 138 883,93 грн.

Відповідачем на день подання позову до суду не сплачено заборговані кошти.

Внаслідок неналежного виконання договірних відносин, позивачем було нараховано відповідачу 9 676,34 грн. пеня; 19 405,70 грн. 30 % річних; 27 776,00 грн. штраф.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події..

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, враховуючи доведеність боргу наявними у справі доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 138 883,93 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім стягнення основної суми заборгованості відповідачу нараховано штрафні санкції, а саме 9 676,34 грн. пені; 27 776,00 грн. штрафу; 19 405,70 грн. 30 % річних.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 господарського суду України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.2. договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Відповідно до п. 8.4 договору покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару. Сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п. 8.6 договору сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% відсотків річних.

З урахуванням наведеного розрахунок пені, штрафу, 30% річних здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та договору, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. Тому з відповідача підлягає до стягнення 138 883,93 грн. сума основного боргу; 9 676,34 грн. пені; 19 405,70 грн. 30 % річних; 27 776,00 грн. штрафу.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "МНАГОР" ( вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, Вінницька обл., 21029, код ЄДРПОУ 34325494 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (вул. Ямська,28А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 36376609) 138 883,93 грн. сума основного боргу; 9 676,34 грн. пені; 19 405,70 грн. 30 % річних; 27 776,00 грн. штрафу; 3914,84 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 12 грудня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ямська,28А, м. Київ, 03038)