Постанова № 27965629, 03.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 5017/523/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Мицько Р.М.

від відповідача: Чуприна Л.С.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р.

у справі № 5017/523/2012 Господарського суду Одеської області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

про відшкодування збитків в сумі 73 676 630,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. (суддя Оборотова О.Ю.) Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" було відмовлено в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення від 18.04.2012р. у справі № 5017/523/2012.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. (судді: Головей В.М., Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково, в частині стягнення основного боргу - 62 652 796,51 грн., пеню в розмірі - 4 887 920,57 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процентів в розмірі - 3 722 172,31 гривень, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі - 2 413 741,45 грн., шляхом її погашення строком на два роки за наступним графіком: часткове погашення заборгованості в жовтні 2012р. 1000000,00 грн., листопад 2012р.- серпень 2013р. по 2 000 000,00 грн. щомісяця, вересень 2013р. -серпень 2014р. по 4 000 000,00 грн. щомісяця, вересень 2014р. 4 612 250,84 грн. Відмовлено відповідачу в розстроченні судового збору в сумі 64 380,00 грн.

Не погоджуючись з названою постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу -без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2012р. у справі № 5017/523/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р., позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволені, стягнуто з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" 73 676 630,84 грн., а саме: основного боргу - 62 652 796,51 грн., пеню в розмірі - 4 887 920,57 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процентів в розмірі - 3 722 172,31 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі - 2 413 741,45 грн., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 64 380, 00грн.

На виконання рішення господарського Одеської області від 18.04.2012р. у справі № 5017/523/2012 видано відповідний наказ від 04.05.2012р.

25.07.2012р. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до суду першої інстанції з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 18.04.2012р. строком на 10 років. Зазначена заява мотивована тим, що заявник знаходиться у тяжкому фінансовому стані, який склався не з вини відповідача, а на підставі різниці в тарифах, заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію перед підприємством та постанови Кабінету Міністрів України № 1082, відповідно до якої на рахунках відповідача залишається 40% всіх надходжень від здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Однак, слід звернути увагу на те, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому при оцінці доказів, що підтверджують зазначені обставини необхідно керуватися ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, а підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Отже, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Апеляційний господарський суд дослідивши наявність конкретних обставин що зумовлюють розстрочення виконання судового рішення, взявши до уваги фінансовий стан підприємства та ступінь виконання заявником зобов'язання зі сплати боргу, дійшов обґрунтованого висновку про розстрочення виконання судового рішення, в частині стягнення основного боргу - 62 652 796,51 грн., пеню в розмірі - 4 887 920,57 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процентів в розмірі - 3 722 172,31 гривень, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі - 2 413 741,45 грн., шляхом її погашення строком на два роки.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених ухвалі та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. у справі № 5017/523/2012 -без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я.Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.