Рішення № 27960941, 12.12.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 0707/9711/2012

№ 2/0707/3880/2012

ряд. стат. звіт. -4

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2012 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого Котубей І.І.

при секретарі Панас М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням (сараєм), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням (сараєм). На виконання ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 07.11.2012 року позивачем подано заяву про уточнення позову, згідно якої просить усунути йому перешкоди зі сторони ОСОБА_2 в користуванні сараєм, що належить йому на праві приватної власності, шляхом вилучення ключів від відповідача та зобов'язання звільнити приміщення від його майна.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є власником квартири за адресою АДРЕСА_1, та сараю, який відноситься до даної квартири. Починаючи з 2003 року відповідач самовільно, без його дозволу, почав користуватися його сараєм, розібрав та привласнив черепицю з даху, зробив косметичний ремонт. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням звільнити сарай, однак той відмовляється це робити, мотивуючи тим, що сарай йому передав попередній власник квартири № 6 даного будинку.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того пояснив, що спірний сарай відносився до квартири № 6 ще до її приватизації, відповідно під час приватизації квартири перейшов у власність його батька. Після смерті батьків він став власником даної квартири, тому сарай належить йому. Під час будівництва гаража відповідач розібрав частину цього сараю і побудував на тому місці гараж, однак інша частина залишилась, тому вона має бути йому повернута. Яка саме частина сараю, якої площі, він сказати не може. Крім того позивач пояснив, що йому добре відомо, що відповідач не є власником квартири, в якій проживає, але саме відповідач захопив сарай, тому вимоги заявляє до нього.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що згідно наявних у справі документів позивач є власником квартири № 6, а не сараю, жодних документів, які б підтверджували його право власності на сарай, ним не надано. Дійсно, за попереднім власником квартири № 6, яким був батько позивача, було закріплено на правах користування сарай, який перебував у комунальній власності. Той сарай був у аварійному стані, і у 1977 році, з дозволу попереднього власника та з дозволу відповідних органів, він на місці спірного сараю побудував собі гараж. На даний час він не є ні власником квартири ні гаражу, тому не повинен відповідати за позовом. Станом на сьогоднішній день сараю, про який іде спір, не існує, на його місці знаходить гараж.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджується витягами про реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с. 3-4), та довідкою КП «Мукачівське МБТІ та ЕО»від 08.05.2012 року № 1136 (а.с.5).

Відповідно до технічного паспорту на дану квартиру (а.с.6), який було видано попередньому її власнику ОСОБА_3, останньому в користування передано сарай площею 3,5 м. Вказаним документом не підтверджується право власності позивача на сарай, площею 3,5 кв.м., а лише факт, що ОСОБА_3 такий сарай надавався у користування.

Будь-яких інших документів, які б підтверджували право власності позивача на сарай, а також доказів про існування спірного сараю, останнім не надано.

З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, крім житловий будинків літ. А, Б, знаходяться гаражі літ. В, Г, а також сарай літ. Д.

Сторонами в судовому засіданні визнається, що сарай літ. Д належить іншому власнику квартири даного будинку і спір стосується не цього сараю, однак позивач стверджує, що його сараю на плані не позначено, він є частиною сараю лід Д.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна строна зобов'язана довевсти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність спірного сараю та право власності на нього у позивача.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_1, а тому не може бути відповідачем за даним позовом. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.04.2010 року та технічного паспорту на дану квартиру її власником є ОСОБА_4. Дана особа також є власником гаража літ Г, який побудовано на місці зруйнованого сараю.

Посилання позивача на ст. 389 та 391 ЦК України є необґрунтованими, оскільки даними статтями врегульовані правовідносини з приводу захисту права власності, а позивач своє право власності на спірний сарай в судовому засіданні не довів.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10 , 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням (сараєм) -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду І.І.Котубей