Рішення № 27957762, 12.12.2012, Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим

12.12.2012 2/113/1007/2012

Справа №113/3435/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року

Ленінський районний суд АРК у складі :головуючої - судді: Українець Л.І.

при секретарі: Абдурамановій Л.І.,

частю позивача ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей - Замятіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Ленінської районної ради про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача, третя особа: Орган опіки та піклування Ленінської районної ради про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування з дитиною. Таким чином, просить винести рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні, а також визначити способи його участі у вихованні доньки шляхом встановлення днів спілкування з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10-00 год. суботи по 17-00 год. неділі.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, у якій повідомила про своє перебування у м. Москві та неможливість виїзду через наявність, ще однієї малолітньої дитини, 2011 року н. та того, що донька навчається у приватній школі. Не заперечує проти спілкувань батька з донькою при перебуванні його у тверезому стані в любий час. Зазначила, що позивач сам не вживає заходів для зустрічей з дитиною, надав їй згоду на виїзд в Москву нотаріально-посвідченою заявою. Просить врахувати, що так як дитини навчається у школі, відвідує різноманітні гуртки та живе у новоствореній нею-матір'ю сім'ї, то переривати програму навчання дитини для того щоб привезти доньку на зустріч батькові вона не має можливості в інтересах дитини. Зазначила, у заяві , що вона не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні віднесла вирішення спору на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази у справі в їх сукупності повно всесторонньо та об'єктивно, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні встановлено, що сторони у шлюбі не перебували. Від фактичних шлюбних стосунків мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої записані позивач -батьком, а відповідачка -матір'ю , котра проживає разом з дитиною.

Спільне життя між сторонами припинено з 2005 року та 23.11.2005 року позивач надав відповідачці згоду на поїздку своєї малолітньої доньки в Російську Федерацію, про що свідчить нотаріально посвідчена заява (а.с.33).

Відповідно до ст.153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Право позивача на спілкування з дитиною законом не обмежено.

Згідно зі ст.157 Сімейного Кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати другому з батьків, який проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Разом з цим, ст.ст.158, 159 СК України передбачено, що спір про участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо, попередньо розглядає орган опіки та піклування і лише у випадку ухилення другого з батьків від виконання рішення цього органу, той із батьків, кому чинять перешкоди, має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом встановлено, що позивач не звертався за вирішенням спору до органу опіки і піклування за фактичним місцем проживання матері з дитиною, а надане суду повідомлення Ленінської РДА не є доказом вирішення спору між сторонами органом опіки.

Крім того позивачем не доведено наявність умисного ухилення відповідачки від надання права батькові спілкування з дитиною, а встановлено лише його бажання спілкуватися з дитиною за місцем свого проживання про, що ним наданий акт обстеження матеріально-побутових умов( а.с.37).

Доводи позивача про наявність з відповідачкою спору про час спілкування з дитиною з причин того, що він є інвалідом 3 групи та не має коштів на поїздку в Російську Федерацію, на думку суду, не є доказом перешкоди у спілкуванні з дитиною, так як згідно поданої відповідачкою заяви ОСОБА_3 не перешкоджає у зустрічах батька з дитиною, в любий час відвідування дитини.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.153, 157-159 СК України, ст.ст. 57, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Ленінської районної ради про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування з дитиною відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду АРК в м. Феодосії через Ленінський райсуд АРК, протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання копії рішення.

Суддя