Рішення № 27953591, 26.01.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-1447/11

2/0418/288/2012

р

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2012 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді - Леонова А.А.

при секретарі: Рябенькій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на ту обставину, що 26.01.2010 року вона уклала з ОСОБА_2 письмовий правочин у вигляді розписки, відповідно о умов якої вона передала ОСОБА_2 7000 доларів СІЛА, а відповідач зобов'язався вчинити дії до 15.03.2010 року. Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, гроші не повернув. Просила стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням трьох відсотків річних в розмірі 56894 гривень 99 копійок. Також, просила стягнути з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 46100 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, вказаних у позові, та пояснила, що надала ОСОБА_2 в борг 7000 доларів СІЛА, що станом на 26.01.2010 року становило 55659 гривень 80 копійок. До цього часу їй гроші відповідач не повернув.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату слухання справи телеграмами (а.с. 45), та через оголошення в засобах масової інформації (а.с. 52).

Відповідно до даних АДС ВГІРФО УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідно до ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою про дату слухання справи.

Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, місце знаходження якого невідоме, викликається до суду через повідомлення в пресі.

Вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2010 року ОСОБА_1 (яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_1) уклала з ОСОБА_2 письмовий правочин у вигляді розписки, відповідно до умов якої вона передала ОСОБА_2 7000 доларів СЛІА, а відповідач зобов'язався вчинити дії до 15.03.2010 року. В разі не вчинення дій, ОСОБА_2 зобов'язався повернути борг до 15.03.2010 року. Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, гроші не повернув, що підтверджується поясненнями позивача (а.с. 11).

Факт передачі грошей ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитаних в судовому засіданні, які пояснили, що гроші в розмірі 7000 доларів СІЛА ОСОБА_1 передавала ОСОБА_2 в їх присутності. Також, в їх присутності ОСОБА_2 писав розписку та зобов'язався повернути гроші в строк до 15.03.2010 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначної грошової суми або визначеної кількості речей. Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 625, ч.І ст.1048, ч.І ст. 1049, ч.І ст. 1050 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції а також процентів, встановлених договорами.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_2 по отриманим у борг коштам, з врахуванням відсотків по договорам та індексу інфляції, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 склала 56894 гривень 99 копійок, та підлягає стягненню на користь ОСОБА_1.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було надано доказів спричинення моральної шкоди.

Відповідно до ч.І ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не надала достатніх доказів спричинення їй моральної шкоди з боку ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 60, 88,213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 56894 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривень 99 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп. на розрахунковий рахунок 31217206700007 одержувач УДК Кіровського району м. Дніпропетровська код ЄДРПОУ 24232360, код банку 895012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти діб з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив. Заяву про перегляд рішення подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.А. Леонов