Рішення № 27952707, 12.12.2012, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Справа № 2036/5578/2012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2/2036/2217/2012

12 грудня 2012 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання -Шевченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

в с т а н о в и в:

15 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру»звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 червня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого щодо усіх прав та зобов'язань є ПАТ «БАНК КІПРУ»(далі - Банк), що підтверджується Статутом ПАТ «БАНК КІПРУ»та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 11/2008 (далі -Договір).

Згідно умов цього договору Банк надав Позичальнику кредит на придбання автомобіля HYUNDAI TUCSON в сумі 33 300 (тридцять три тисячі триста) доларів США 00 центів, а Позичальник зобов'язався повернути цей кредит не пізніше 12 червня 2013 року (п. 2.2.5 кредитного договору). Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати кредит не пізніше 27 числа кожного місяця згідно з графіком, передбаченим п. 2.2.5. Договору. Згідно із п. 2.2.6. кредитного договору, Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 14,9 % річних за строковий кредит та 19,9 % річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором. Розрахунковий період по нарахуванню процентів 30 (31) день з 21 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця із розрахунку 365 (366) днів на рік з моменту виникнення заборгованості. Проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно до 27 числа поточного місяця та по закінчені строку дії договору. В порушення п. 2.2.5. кредитного договору Позичальник не повернув Банку кредитні кошти згідно із погодженим графіком, чим допустив прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором. Станом на 25 вересня 2012 року заборгованість Позичальника перед Банком за простроченим кредитом складає 27 190 доларів США 35 центів, що еквівалентно 217 332 (двісті сімнадцять тисяч триста тридцять дві) гривні 47 копійок. В строки, встановлені п. 2.2.6. кредитного договору, Позичальником не були сплачені Банку проценти за користування кредитними коштами, в результаті чого за Кредитним договором станом на 25.09.2012 року утворилася заборгованість за простроченими процентами в розмірі 21 385 доларів США 51 цент, що еквівалентно 170 934 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 38 копійок.

На підставі пункту 2.2.7. кредитного договору № 11/2008 від 12 червня 2008 року у разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплачувати Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості одночасно зі сплатою боргу. Пеня за простроченими відсотками з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ станом на 25.09.2012 року складає 22 563 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят три) гривні 92 копійки. Таким чином, загальна заборгованість Позичальника перед Банком станом на 25 вересня 2012 року в еквіваленті національної валюти України - гривні становить 459 410 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста десять) гривень 79 копійок та включає в себе: заборгованість за строковим кредитом - 44 361 грн. 15 коп.; заборгованість за простроченим кредитом - 217 332 грн. 47 коп.; заборгованість по сплаті строкових відсотків - 4 218 грн. 87 коп.; заборгованість по сплаті прострочених відсотків - 170 934 грн. 38 коп.; та пеня за простроченими процентами - 22 563 грн. 92 коп. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.3.3. кредитного договору та ст. 625 ЦК України, у разі недотримання Позичальником умов кредитного договору, а саме у випадку затримок погашення кредиту та сплати відсотків по ньому, які допустив Позичальник, Банк має право розірвати договір та достроково стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та штрафні санкції з Позичальника в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним Договором, між Банком та Позичальником був укладений Договір застави № 12/2008-3 від 12 червня 2008 року (далі - Договір застави), посвідчений 12 червня 2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2 та записано в реєстрі за № 1948, відповідно до якого Позичальник передав Банку в заставу автомобіль, марки HYUNDAI TUCSON реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, та належить Позичальнику на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого ВРЕВ № 1 ГУМВСУ Харків 10 червня 2008 року. Відповідно до п. 34.5. Договору застави, сторони визначили вартість Предмета застави у розмірі 149 840 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок. На підставі вимог ст. 574 ЦК України підставами виникнення застави є договір, закон або рішення суду. Згідно із ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до п. 15.7.1. Договору застави, укладеного на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

В силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент

настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. На підставі п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-ІV від 25 грудня 2003 року, який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача, рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до абз. 1 п. 24. Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з дотриманням установленого чинним законодавством порядку будь-яким зі способів: - шляхом передачі Предмета застави у власність Заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за Кредитним договором. Згідно пп. 40, 42 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації)», зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 року, зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

З зазначених підстав позивач просить звернути стягнення на предмет застави рухомого майна, а саме: автомобіль, марки HYUNDAI TUCSON, що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 10 червня 2008 року ВРЕР № 1 ГУМВС України міста Харкова для забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед ПАТ «БАНК КІПРУ»на загальну суму 459 410, 79 грн., шляхом передачі вказаного автомобіля у власність ПАТ «БАНК КІПРУ»в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «БАНК КІПРУ»усіх повноважень, необхідних для оформлення права власності на автомобіль.

З метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження до моменту реєстрації права власності за ПАТ «БАНК КІПРУ» позивач просить передати зазначений автомобіль в управління ПАТ «БАНК КІПРУ»та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1494,80 грн.

У судове засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача, за довіреністю, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримав, відповідач позов не визнав, зазначив у письмовій заяви, що кредит у банку не брав, доказів та заперечень в підтвердження цього факту не має.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого щодо усіх прав та зобов'язань є ПАТ «БАНК КІПРУ», що підтверджується Статутом ПАТ «БАНК КІПРУ»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11/2008, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит на придбання автомобіля HYUNDAI TUCSON в сумі 33 300 (тридцять три тисячі триста) доларів США 00 центів, а Позичальник зобов'язався повернути цей кредит не пізніше 12 червня 2013 року (п. 2.2.5 кредитного договору). Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати кредит не пізніше 27 числа кожного місяця згідно з графіком, передбаченим п. 2.2.5. Договору. Станом на 25 вересня 2012 року утворилася заборгованість у загальний сумі в еквіваленті національної валюти України - гривні становить 459 410 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста десять) гривень 79 копійок та включає в себе: заборгованість за строковим кредитом - 44 361 грн. 15 коп.; заборгованість за простроченим кредитом - 217 332 грн. 47 коп.; заборгованість по сплаті строкових відсотків - 4 218 грн. 87 коп.; заборгованість по сплаті прострочених відсотків - 170 934 грн. 38 коп.; та пеня за простроченими процентами - 22 563 грн. 92 коп., що підтверджується розрахунком і не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. На підставі вимог ст.536 ЦК України, за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У відповідності до ч. 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання можуть пред`являтись за місцем виконання цих договорів. Згідно ст. 574 ЦК України підставами виникнення застави є договір, закон або рішення суду. На підставі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. В силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-ІV від 25 грудня 2003 року, який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. На підставі вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За правилом ч. 3,4 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що обставини, на які позивач посилався у позові, як на підстави своїх вимог, - обґрунтовані.

Відповідачем, в порушення зазначених вимог, суду не надано ні заперечень до позову, ні доказів у підтвердження відсутності з його боку зобов'язань перед позивачем за кредитним договором.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового засідання. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1494,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 534, 536, 610-612, 624, 625, 1046-1056 ЦК України, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ, до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-ІV від 25 грудня 2003 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства «Банк Кіпру»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно -задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави рухомого майна, а саме: автомобіль, марки HYUNDAI TUCSON, легковий універсал - В, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків 10 червня 2008 року, для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ПАТ «БАНК КІПРУ»на загальну суму 459 410 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста десять) гривень 79 копійок, шляхом передачі вказаного автомобіля у власність ПАТ «БАНК КІПРУ»в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «БАНК КІПРУ»усіх повноважень, необхідних для оформлення права власності на автомобіль.

З метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження до моменту реєстрації права власності за ПАТ «БАНК КІПРУ» передати автомобіль, марки HYUNDAI TUCSON, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 в управління ПАТ «БАНК КІПРУ».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» (код ЄДРПОУ 19358784, МФО 320940, адреса: вул. Урицького, 45, м. Київ, 03035) судовий збір у розмірі 1494,80 грн. (одна тисяча чотириста дев`яносто чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: С.Б. Бондар