Рішення № 27951999, 11.12.2012, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 0826/1079/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2012 р. смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Ломейко В.В., за участю секретаря Богдан І.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Прокурора Чернігівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Чернігівська районна державна нотаріальна контора про визнання договору дарування земельної частки (паю) недійсним, визнання недійсним Державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чернігівського району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування земельної частки (паю) недійсним, визнання недійсним Державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку.

В позові зазначає, що розпорядженням голови Чернігівської РДА № 62 від 20.03.1996 року ОСОБА_1 як члену КСП «Зоря »було надано земельну частку (пай) розміром 9,2 умовних кадастрових гектарів, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку ( пай) серія ІІ-ЗП № 011338.

03 лютого 2000 року державним нотаріусом Чернігівської державної нотаріальної контори Бугайчук Г.А. посвідчено договір дарування земельної частки ( паю) серія ІІ-ЗП № 0011338.

Відповідно до умов вищевказаного договору дарування ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 отримав в дар земельну частку (пай) розміром 9,2 умовних кадастрових гектарів, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ІІ-ЗП № 011338.

16.09.2002 року розпорядженням голови Чернігівської РДА № 176 відповідачеві у справі ОСОБА_2 взамін сертифікату на право на земельну частку ( пай) серія ІІ-ЗП № 0011338 видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗП № 021905 від 25.11.2002 року.

Відповідно до вищевказаного державного акту у приватну власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка розміром 8.16 гектарів. Дана земельна ділянка виділена в натурі на місцевості на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району.

Вважає, що договір дарування земельної частки ( паю) від 03.02.2000 року є недійсним .

Просить визнати вищевказаний договір дарування недійсним та визнати за ним право власності на земельну ділянку .

Прокурор Сотник Р.О. в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав.

Представник позивача ОСОБА_4 на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст..6 Земельного кодексу України в редакції 1991 року визначено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель ( присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Відповідно до вимог ст.28 Земельного кодексу України в редакції 1991 року право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки; відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; припинення у випадках, передбачених пунктами 4,6-8 ст. 27 цього Кодексу. право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу. Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.

Згідно вимог ст.. 29 Земельного кодексу України припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або користувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Відповідно до ст..114 Земельного кодексу України в редакції 1991 року купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними.

Отже виходячи з вимог ст.ст..6,28,29 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення договору дарування отримання у приватну власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заборонялось. В зв'язку з чим, договір дарування земельної частки ( паю) від 03.02.2000 року, посвідчений державним нотаріусом Чернігівської РДА Бугайчук Г.А., слід вважити недійсним.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно вимог ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 протиправно був позбавлений права власності на земельну ділянку, то в даному випадку спірна земельна ділянка повинна бути повернута позивачеві .

Керуючись ст.ст. 6, 28, 29, 114 Земельного кодексу України, ст.. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов задовольнити .

Визнати недійсним договір дарування земельної частки (паю) від 03.02.2000 року посвідченого державним нотаріусом Чернігівської державної нотаріальної контори Бугайчук Г.А. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняв в дар земельну частку ( пай) сільськогосподарського призначення розміром 9,2 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та посвідчувалась сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ІІ-ЗП № 011338.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЗП № 021905 від 25.11.2002 року на ім'я ОСОБА_2 виданого на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 176 від 16.09.2002 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 8,16 га, що посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗП № 021905 від 25.11.2002 року, виданого на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 176 від 16.09.2002 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в розмірі 1635 грн. отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача: 31213206700316, код класифікації доходів бюджету 22030001, Чернігівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37304095.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя В.В. Ломейко