Рішення № 27951800, 25.09.2012, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 2/1206/4660/1074/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012р. Брянківський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого судді Гончарова В.М.

при секретарі Хохоніній С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду м. Брянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про припинення права власності ОСОБА_2 на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнання за ним права власності на це майно, посилаючись на те, що вказане нерухоме майно належить відповідачки на праві власності на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області № 2-2136 від 04.12.2008р., зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації 12.02.2009 року, реєстраційний номер 24067865. 14 серпня 2012 року ОСОБА_2, за власним бажанням, у зв'язку з неможливістю утримувати вказаний нежилий будинок, письмово відмовилась від права власності на нього на його (ОСОБА_1.) користь, внаслідок відмови, він вступив в управління нерухомим майном, розпочав його капітальний ремонт, однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, не може зареєструвати своє право власності в державному реєстрі, на його пропозицію засвідчити правочин нотаріально, відповідачка відмовилась посилаючись на брак часу.

Позивач у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:

З рішення Брянківського міського суду Луганської області № 2-2136 від 04.12.2008 року, зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації в м. Брянка 12.02.2009 року, реєстраційний номер: 24067865, номер запису: 100 в книзі: 3, вбачається, що ОСОБА_2 є власницею нежилого будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 8-9).

Технічна характеристика нежилого будинку наведена в технічному паспорті, виготовленому Брянківським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації 12.06.2008 року, реєстровий номер 3/100. За даними технічного паспорту спірний нежилий будинок значиться як нежитлова будівля (а.с.10-13).

З письмової заяви ОСОБА_2 від 14.08.2012 року вбачається, що вона за власним бажанням, у зв'язку з неможливістю утримувати нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відмовилася від права власності на цю будівлю на користь ОСОБА_1 і не заперечує проти внесення запису до державного реєстру про припинення її права власності на це майно та про реєстрацію права власності на нього за набувачем ОСОБА_1 З цієї ж заяви вбачається, що позивач прийняв відмову ОСОБА_2 (а.с.7).

Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Брянківським міським відділом ЗАГС 22.12.1988 року вбачається, що на момент складання ОСОБА_2 заяви про відмову від права власності на нерухоме майно шлюб між нею та її чоловіком ОСОБА_3 було розірвано, актовий запис № 274(а.с.6).

Зазначені докази суд визнає достовірними, їх об'єктивність не викликає сумнівів. Вимоги позивача суд вважає доведеними.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є відмова власника від права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 347 ЦК України, особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 174 ЦПК України, суд переконався, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 346, 347, 392 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Припинити право власності ОСОБА_2 на нежилий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили після десятиденного строку для оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня його проголошення, через місцевий суд в апеляційний суд Луганської області.

Суддя : Гончаров В.М.