Ухвала суду № 27948930, 29.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. Справа № 138511/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Савицької Н.В.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року у справі №2а-4758/12/1370 за позовом Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення,-

в с т а н о в и в :

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ужгородської МДПІ Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012 року №26/22-0/01071290.

Позивні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб, позивач не має таких підрозділів, податок на прибуток був сплачений юридичною особою -ДТГО "Львівська залізниця".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.04.2012 р. № 26/22-0/01071290. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 109, 40 грн. сплаченого судового розбору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу. Зазначив, зокрема, що відповідно до положень п.п.2.2.2 п.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» отриманий від підсобної діяльності прибуток мав бути оподаткований відокремленим підрозділом залізниці «Станція Чоп» за місцем свого знаходження. Просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року та ухвалити нову постанову про відмову від задоволення позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами позапланової документальної перевірки Відокремленого підрозділу "Станція "Чоп" ДТГО "Львівська залізниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 22.03.2012 року представниками Ужгородської МДПІ у Закарпатській області складено акт № 47/22-00/01071290 від 29.03.2012 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 №26/22-0/01071290, яким збільшено суму грошового зобов'язання ВП "Станція Чоп" ДТГО "Львівська залізниця" за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 8121,0 грн., у т.ч. за основним платежем -7011,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1111,0 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відокремленим підрозділом позивача не визначено суму податкового зобов'язання та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що "Станція Чоп" є структурним підрозділом управління залізниці, а не підприємством залізничного транспорту чи його структурним підрозділом, які відповідно до норм п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються цим Законом, їх статутами, затвердженими Міністерством транспорту та зв'язку України.

Нетотожність понять залізниці та підприємства залізничного транспорту, а також віднесення їх до повноправних ланок залізничного транспорту, підкреслено у ст. 5 вказаного вище Закону. Так, в даній статті визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929, та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до п. 3.1 Положення про станцію Чоп Львівської Державної залізниці, затвердженої начальником Львівської державної залізниці 10.07.2002 року, станція є відособленим структурним підрозділом Львівської державної залізниці без права юридичної особи.

Отже, згідно з наведеним, відокремлений підрозділ позивача - "Станція Чоп" не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, і відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що відокремлений підрозділ залізниці «Станція Чоп» не зобов'язаний був подавати декларації з податку на прибуток в Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію Закарпатської області Державної податкової служби.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 року № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

Суд першої інстанції дав вірну правову оцінку вказаним роз'ясненням, а також провів аналіз того, чи є платником податку на прибуток структурний підрозділ позивача.

Так, відповідно до роз'яснення ДПА України від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116 платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2) структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Отже, оскільки відокремлений підрозділ "Станція Чоп" не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО "Львівська залізниця", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій ДТГО "Львівська залізниця" за ІІІ та ІV квартали 2010 та І квартал 2011 року, разом з розшифровками.

Відповідно до пп. "д" пп..4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Аналогічна норма викладена в п.53.1 ст. 53 Податкового Кодексу України, відповідно якого не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 р. у справі №2а-4758/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.