Ухвала суду № 27947745, 05.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року справа №2а/0570/11036/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Дзержинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11036/2012 за позовом Дзержинська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №2 до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними пунктів 5,10 вимоги № 24-12/828 від 07.08.12р., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними пунктів 5,10 вимоги № 24-12/828 від 07.08.12р..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Дзержинська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 2 є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 08563091, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 455519 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 210471, копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно положення про Дзержинську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 2, затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби № 241 від 19 квітня 2012 року, зареєстрованого 14 травня 2012 року за № 12581050008000277, виправна колонія утворюється, ліквідовується та реорганізовується Державною пенітенціарною службою України.

В період з 11 червня 2012 року по 10 липня 2012 року відповідно до пункту 2.15. плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України в Донецькій області на 2-й квартал 2012 року ревізорами Костянтинівської об'єднаної державної фінансової інспекції в Донецькій області проведено планову ревізію фінансового-господарської діяльності установи позивача за період з 01 січня 2010 року по 31 травня 2012 року.

За наслідком проведення ревізії складений акт № 24-16/26 від 17 липня 2012 року.

23 липня 2012 року позивач надав до Костянтинівської об'єднаної державної фінансової інспекції в Донецькій області заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності із викладеною в них незгодою щодо виявлених порушень, що стосуються правильності витрачання коштів на оплату праці. Заперечення до акту ревізії не були прийняті органом контролю, про що складений висновок від 13 червня 2012 року.

07 серпня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області на підставі висновків акту ревізії прийнято вимогу № 24-12/828 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

Згідно викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пунктів 5 та 10 стало встановлення ревізією дотримання порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу за особливі умови праці, пов'язані із роботою із засудженими виплати в період з 1 січня 2010 року по 31 травня 2012 року вільно найомним працівникам, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу та функціональні обов'язки яких не передбачають роботи із засудженими, необґрунтованого нарахування та виплати підвищення до посадового окладу за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими у розмірі 30% посадового окладу в загальній сумі 19341,30 грн.

Згідно статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України. Трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 24 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 13 Положення про Дзержинську виправну колонію Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 2 установа позивача фінансується за рахунок коштів державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби» № 534 від 14 липня 1993 року надано право керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби встановлювати працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, посадові оклади (тарифні ставки) з підвищенням за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, розмір якого в установах виконання покарань та їх підприємствах не повинен перевищувати 50%.

На виконання цієї постанови наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 190 від 3 жовтня 2004 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2004 за № 1312/9911, затверджений Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах (надалі за текстом Порядок № 190).

Колегія суддів зазначає, що зазначений вище порядок дає чітко визначені умови для підвищення посадових окладів та перелік осіб, до яких він застосовується, та не може тлумачитися ширше за викладене.

Відповідно до пункту 3 зазначеного порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) здійснюється працівникам, які займають штатні посади в таких установах та на їх підприємствах (у тому числі при роботі на умовах сумісництва): кримінально-виконавчих установах; спеціальних виховних установах; слідчих ізоляторах.

Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються наказами начальників установ Державної кримінально-виконавчої служби.

Підпунктом 7.4 пункту 7 зазначеного Порядку передбачено, що підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються, зокрема, в кримінально-виконавчих закладів закритого типу середнього рівня безпеки та на їх підприємствах установлюється до 30 відсотків окладу.

Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за цим Порядком здійснюється лише в межах фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, та в межах фонду заробітної плати підприємств установ (пункт 6 Порядку).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дзержинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11036/2012 за позовом Дзержинська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №2 до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними пунктів 5,10 вимоги № 24-12/828 від 07.08.12р - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11036/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.