ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/38681/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року
та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року
у справі № 2а-4081/11/2670
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання незаконними дій, -
В С Т А Н О В И Л А :
22 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом як третя особа з самостійними вимогами про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо приховування факту складання акту від 05 жовтня 2007 року № 4013/23-12/03053451 на підставі постанови Прокуратури Шевченківського району міста Києва від 16 липня 2007 року з незаконним зазначенням «Про проведення невиїзної документальної перевірки Колективного підприємства «Український міжнародний комерційний центр»з питань правових відносин з громадянкою ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2006 року по 30 жовтня 2006 року»; скасування назви акту від 05 жовтня 2007 року № 4013/23-12/03053451 «Про проведення невиїзної документальної перевірки Колективного підприємства «Український міжнародний комерційний центр»з питань правових відносин з громадянкою ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2006 року по 30 жовтня 2006 року».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 27 квітня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року позовну заяву було повернуто.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 в порушення вимог частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору; в порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду; в порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 106, частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не зазначено, які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують права, свободи та інтереси ОСОБА_1 та не вказано і не надано жодних доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не були усунуті недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою.
За приписами частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Отже, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має відповідати загальним вимогам, що містяться у статтях 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вимоги до позовної заяви визначені у статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вказаним вище вимогам, у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Вказана ухвала була надіслана ОСОБА_1 11 квітня 2011 року, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва (сектор № 2) (арк. справи 10-12), списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 1490 (арк. справи 13), фіскальним чеком відділення поштового зв'язку № 0862 від 11 квітня 2011 року (арк. справи 14), та вручена особисто ОСОБА_1 12 квітня 2011 року об'єктом поштового зв'язку Київ-34 (арк. справи 9).
Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року ОСОБА_1 виконані не були, у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року позовну заяву було повернуто.
Доказів виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року ОСОБА_1 не додано і до касаційної скарги.
Таким чином судова колегія вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду ухвал з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається. При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє як безпідставні посилання ОСОБА_1 в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що суд першої інстанції неправильно визначив її процесуальний статус, оскільки питання про вступ ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору судом вирішено не було, з урахуванням того, що треті особи, яка заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 27946954, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4081/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: