Постанова № 27945898, 05.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6687/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника відповідача - Самойленко Ж.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 , -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за липень - вересень 2012 року в сумі 333 490, 86 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що в порушення ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року (надалі - Закон), відповідачем не відшкодовано Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1. Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість за даним платежем за липень - вересень 2012 року в сумі 333 490, 86 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, у якому позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 81).

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на необґрунтованість висновків позивача про наявність у відповідача невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за липень - вересень 2012 року, оскільки останнім сплачено вказану заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями. Як на думку відповідача, позивач неправомірно змінив призначення платежу, визначене страхувальником, в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення. Крім того, посилалась на те, що приписи Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказують на право органів Пенсійного Фонду України стягнення страхових внесків, при цьому вказаний закон на надає право територіальним органам Пенсійного Фонду звертатись до суду про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Відтак, як на думку відповідача, позивач неправомірно звернувся до суду про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" заборгованості за вказаним платежем.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", ідентифікаційний код 05808735, є юридичною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.

Згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - вересень 2012 року, розмір плати відповідача, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, складає 100%.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був у вказаний період відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції регламентовано, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вимог Інструкції, позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за липень - вересень 2012 року та повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані розрахунки відповідачем отримані, що підтверджується підписами уповноваженої особи на копіях рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості та вказаних вище розрахунків, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1, за липень - вересень 2012 року складає 333 490 грн. 86 коп.

Проте, в порушення вищевказаних вимог витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не відшкодовані, що підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1. (а.с. 6-7, 93-93а)

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується довідками про розмір фактично виплачених пільгових пенсій, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 94-151).

Суд критично оцінює твердження відповідача про погашення у повному обсязі заборгованості згідно платіжних доручень № 10426 від 01.11.2012 на суму 7 139,54 грн., № 10425 від 01.11.2012 на суму 110 801,64 грн., №8656 від 11.09.2012 року на суму 110 000 грн., №6817 від 25.07.2012 року на суму 105 549,68 грн., оскільки згідно наявної у матеріалах справи картки особового рахунку ПАТ "АвтоКрАЗ", за відповідачем рахується невідшкодована сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень - вересень 2012 року

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності зарахування позивачем погашення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом зміни призначення платежу, визначеного страхувальником, в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.10.11 Інструкції, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

З наданих представником позивача копій платіжних доручень вбачається, що сплачені відповідачем суми за видом платежу «витрати на виплату пільгових пенсій»було зараховано саме у відшкодування цих витрат, але за періоди, що виникли раніше.

Враховуючи, що відповідач мав несплачену заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, у відповідності до зазначених вище норм Закону, сплачені відповідачем кошти правомірно зараховані в рахунок сплати заборгованості у порядку черговості її виникнення.

Таким чином, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є безпідставними, а вимоги позивача ґрунтуються на законі, доведені в належний спосіб і тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, за липень - вересень 2012 року в сумі 333 490 грн. 86 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (код ЄДРПОУ 05808735) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 в розмірі 333 490, 86 грн. (триста тридцять три тисячі чотириста дев'яносто гривень вісімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков