Постанова № 27945750, 03.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р. № 2а-13240/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Саноцького Ю.Л.

представника відповідача Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання дій протиправними скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, в якому просить визнати дії відповідача по проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ДТГО «Львівська залізниця»неправомірними, а також скасувати податкові повідомлення рішення №0000882301/11188 від 06.06.2011р. та №0001542301/1851 від 30.08.2011р. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки, а, отже, наказ від 16.05.2011р. №175 видано незаконно. Крім того, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, вказаних у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлення на перевірку №169/23-2 від 16.05.2011р., відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Львові від 16.05.2011р. №175, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДТГО «Львівська залізниця»з питань здійснення взаємовідносин з ПП «РемБуд-Л», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод», ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс»за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №565/23-2/01059900 від 27.05.2011р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882301/11188 від 06.06.2011р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 483976,38 грн., з яких 276557,93 грн. -основний платіж, 207418,45 грн. -штрафні санкції.

Не погодившись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області.

Рішенням ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 17.08.2011р. №22177/10/25-005/1774, податкове повідомлення-рішення №0000882301/11188 від 06.06.2011р. скасовано в частині застосованих штрафних санкцій на суму 138278,97 грн., а в іншій частині залишено без змін, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011р. №0001542301/1851 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 345697,41 грн., з яких 276557,93 грн. -основний платіж та 69139,48 грн. -штрафні санкції.

Рішенням ДПА України від 28.10.2011р. №4491/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг позивача, податкові повідомлення рішення №0000882301/11188 від 06.06.2011р. та №0001542301/1851 від 30.08.2011р. залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ДТГО «Львівська залізниця»порушило п. 1.7, ст.1, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту по ПДВ в грудні 2010р. на суму 276557,93 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ДТГО «Львівська залізниця»відображено у бухгалтерському обліку господарські операції з поставки товарів від ПП «РемБуд-Л», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод», ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс», які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, про неможливість проведення господарських операцій між вказаними суб'єктами свідчить не представлення до перевірки позивачем первинних документів, що підтверджують факт транспортування продукції, відсутність контрагентів за місцем знаходженням, відсутність у вказаних підприємств виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, управлінського та технічного персоналу. Також, як вказує відповідач, перевіркою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, встановлено розбіжності по взаєморозрахунках позивача із вказаними підприємствами. Крім того, на думку відповідача, поставка товарно-матеріальних цінностей мала нетоварний характер, оскільки не супроводжена всіма необхідними документами, які б підтверджували її дійсність, відсутній факт перевезення та прийому - передачі продукції, а, зокрема, товарно-транспортних накладних. Відтак, фінансово-господарські відносини між позивачем та ПП «РемБуд-Л», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод», ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс»є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТГО «Львівська залізниця»зареєстроване 16.03.1992р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Довідкою АА №296150 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Господарські відносини між ДТГО «Львівська залізниця» (покупець) та ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод»підтверджуються Договором поставки №Л/НХ/-101093/МЮ від 29.12.2010р. Згідно цього договору, постачальник зобов'язується у 2010-2011 р.р. поставити пристрої електричних комплектних високовольтних (пункт перевірки вагонів ПСК-3,3 ПВОВ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи технічною специфікацією, податковою та видатковою накладними, платіжними дорученнями, актом приймання матеріалів. Суму ПДВ в розмірі 135000грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод»позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання господарських зобов'язань між ДТГО «Львівська залізниця»та ТзОВ «Аутрайт»підтверджуються рахунком №044 від 17.12.2010р. актом прийому-передачі виконаних робіт, платіжним дорученням. Суму ПДВ в розмірі 166,50 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Аутрайт»позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів, взаєморозрахунки з ДТГО «Львівська залізниця»та ТзОВ «Крамбекс»проводив ВП «Пасажирське вагонне депо «Тернопіль», що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №171203 від 17.12.2010р., податковою накладною від 14.12.2010р. №141205, платіжним дорученням №2896 від 14.12.2010р., актами про приймання матеріалів, лімітно-забірними картками, дефектними відомостями.

Суму ПДВ в розмірі 825 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Крамбекс»позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010р.

Як вбачається з матеріалів справи,господарські відносини між ДТГО «Львівська залізниця»(покупець) та ПП «Рембуд-Л»(постачальник) оформлені Договором поставки №Л/33БК/2010-5П від 24.03.2010р. асортимент, вартість та одиниця товару зазначені у специфікації №1, що є невід'ємною частиною вказаного Договору.

Факт виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи специфікацією №1, податковими та видатковими накладними, прибутковим ордером подорожніми листами.

Крім того, на підтвердження взаєморозрахунків між вказаними суб'єктами позивачем долучено до матеріалів справи заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду від 20.12.2010р., відповідно до якої в рахунок погашення заборгованості перед ДТГО «Львівська залізниця» в розмірі 843398,60 грн. ПП «Рембуд-Л»передає, а ДТГО «Львівська залізниця»приймає з обов'язковим підписанням акту прийому-передачі ВП «Львівський завод залізобетонних конструкцій»майно на загальну суму 843398,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. вказану мирову угоду затверджено.

Суму ПДВ в розмірі 140566,43 грн. по взаєморозрахунках з ПП «Рембуд-Л»позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010р.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

В свою чергу, як вбачається судом з матеріалів справи, наявні у Позивача податкові накладні відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наявність у Позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім цього, в матеріалах справи наявні акти перевірки ТзОВ «Аутрайт»№109423-513/22480650 від 18.03.2011р., ТзОВ «Крамбекс»№691/15-2/37335343 від 25.03.2011р., ПП «Реамбуд-Л»від 07.04.2011р. №805/15-2/33073275, ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод»від 28.03.2011р. №3405/23-7/01056327. Як вбачається із висновків вказаних актів, перевіряючих зауважень щодо завищення податкового кредиту по господарських операціях та нікчемності укладення правочинів з позивачем не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що усі первинні документи по операціях ДТГО «Львівська залізниця»з ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс», ПП «Реамбуд-Л»та ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод» були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням зібраних у справі доказів, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 276557,93 грн.

Крім цього, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 ЦК України. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тагарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

А, оскільки, відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата Контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 26.09.2006 року, від 21.11.2006 року, від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, листами СДПІ ВПП у м. Львові від 29.03.2011р. №5722/08-04/582, від 04.04.2011р. №6246/08-04/634, від 07.04.2011р. №6627/08-04/679, від 15.04.2011р. №7419/08-04/786, від 16.05.2011р. №9455/23-212/1027, від 23.05.2011р. №10003/23-212/1134 та від 26.05.2011р. №10357/23-212/1169 до ДТГО «Львівська залізниця»скеровано запити про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаєморозрахунках з ПП «Рембуд-Л», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічний завод», ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс». Крім того, листом від 16.05.2011р. №9455/23-212/1027 позивача повідомлено про проведення документальної позапланової перевірки з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів по взаєморозрахунках з ПП «Рембуд-Л», ТзОВ «Крамбекс», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічних завод»та ТзОВ «Аутрайт»за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

Листами за підписами начальника фінансово-економічної служби ДТГО «Львівська залізниця»від 08.04.2012р., 14.04.2011р., 18.04.2011р. до СДПІ ВПП у м. Львові скеровано пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинах позивача з ПП «Рембуд-Л», ТзОВ «Крамбекс», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічних завод»та ТзОВ «Аутрайт».

Крім того, листом від 26.05.2011р. повідомлено СДПІ ВПП у м. Львові, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі постанови (ухвали) суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену у кримінальних справах. Водночас вказано, що позивачу не відомо про будь-які постанови (ухвали) суду чи органу дізнання, слідчого, прокурора.

16.05.2011р. СДПІ ВПП у м. Львові видано наказ №175 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДТГО «Львівська залізниця», який позивачем отримано 16.05.2011р.

Як передбачено п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 92 цього ж кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2011р. ДТГО «Львівська залізниця»скеровано лист до СДПІ ВПП у м. Львові про відсутність правових підстав для допуску посадових осіб СДПІ ВПП у м. Львові до проведення з 16.05.2011р. документальної позапланової виїзної перевірки. Вказаний лист отримано відповідачем 17.05.2011р. Проте, в супереч вимогам Податкового кодексу України посадові особи СДПІ ВПП у м. Львові провели документальної позапланової виїзної перевірки ДТГО «Львівська залізниця», за результатами якої складено акт від 27.05.2011р. №565/23-2/01059900.

Крім цього, в судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_3, економіста відділу зведеної податкової звітності та методології податкового обліку фінансово-економічної служби ДТГО «Львівська залізниця», яка підтвердила, що особисто нарочно передавала до СДПІ ВПП у м. Львові листи разом із підтверджуючими документами по взаєморозрахунках з ПП «Рембуд-Л», ТзОВ «Крамбекс», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічних завод»та ТзОВ «Аутрайт».

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору (2146 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14,17,18,49,51,158,160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, які полягали у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ДТГО «Львівська залізниця»з питань взаємовідносин з ПП «Рембуд-Л», ТзОВ «Сімферопольський електротехнічних завод», ТзОВ «Аутрайт», ТзОВ «Крамбекс» за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 06.06.2011р. №0000882301/11188 та від 30.08.2011р. №0001542301/1851.

4. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2012р.

Суддя Костецький Н.В.