Ухвала суду № 27945695, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2012 р. м. Київ К-14771/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010

у справі № 2-а-38225/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP дизайн"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 22.12.2008 № 0000091800/0, від 26.02.2009 №0000091800/1, від 31.03.2009 № 0000091800/2.

ДПІ у Київському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 9402,00 грн., в тому числі 6268,00 грн. основного платежу та 3134,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 09.12.2008 № 6633/8-004/32871077, про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за січень 2008 року.

Позиція податкового органу полягає у тому, що позивач не має права на податковий кредит за січень 2008 року за господарськими операціями з придбання у ТОВ «ПБК Вертикаль»підрядних робіт на підставі вчиненого правочину, який, в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок та спрямований на заволодіння майном держави. Така позиція обґрунтована встановленими в ході перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»обставинами щодо недійсності відображених останнім у деклараціях з податку на додану вартість даних щодо обсягів поставок та придбання, податкового зобов'язання та податкового кредиту, відсутністю у вказаного контрагента позивача необхідних умов ведення господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту (п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР), яке б позбавляло його права податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «ПБК Вертикаль».

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків -покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит .

При безпосередньому дослідженні доказів судами попередніх інстанцій не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи належне дослідження судами попередніх інстанцій факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару з метою використання його у господарській діяльності, доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції знаходить безпідставними.

Також суди правильно відхилили доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчили лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування постачальником товару.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло