Постанова № 27945370, 23.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4036/2012

23 листопада 2012 року 15год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Клочек Г.В.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного малого підприємства фірма "Лайф"

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ :

Приватне мале підприємство фірма "Лайф" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0248081541 від 02.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0248081541 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 228 168,82 грн. за основним платежем, та на суму 50566,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями внаслідок порушення п.187.1 ст.187; п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та стверджує, що воно прийняте з порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Свої доводи обґрунтовує наступним.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Оскільки ревізор при перевірці не використовував первинні документи, а саме: касові чеки, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, то це призвело до перекручування інформації, на підставі якої проводилась перевірка.

Зазначає, що відповідач не звернув увагу на те, що всі суми ПДВ, зазначені в реєстрах отриманих податкових накладних, додатках № 5 до декларацій з податку на додану вартість, які включені Позивачем до податкового кредиту, включені постачальниками позивача до податкових зобов'язань з ПДВ.

До моменту проведення перевірки податковим органом неодноразово надсилались на адресу ПМП Фірма «Лайф» запити стосовно відповідності сум податкового кредиту і податкових зобов'язань по операціям постачання пального на підприємство.

Протягом 2009 - серпня 2012 років жодних зауважень стосовно правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ не виникало. ДПІ у м. Рівному не знаходило жодних підстав для проведення перевірки правильності нарахування та сплати податку. Суми податку на додану вартість нараховані і сплачені Позивачем в повному обсязі в розмірі 39683 гривень, від'ємного значення з ПДВ за перевіряємий період жодного разу не виникало. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає висновки акта перевірки неправомірними і такими, що не відповідають законодавству.

Відповідач подав письмові заперечення на позову, позовні вимоги заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, на загальну суму нарахованого податку. При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200грн. за день (без урахування податку).

В порушення даної законодавчої вимоги ПП «Лайф» податковий кредит сформовано на підставі чеків, виписаних одним календарним днем, загальна сума ПДВ в яких перевищує 40 грн.

Таким чином, ПП «Лайф» згідно п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України та п.п. 7.2.6 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. завищило суму податкового кредиту з ПДВ за період 01.08.2009 р. по 28.02.2011 р. у розмірі 228168,82 грн.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 13.09.2012 року №611/15-200/21091923 (т.І а.с.9-37).

За даними перевірки орган державної податкової служби дійшов висновків про завищення податкового кредиту за період з 01.08.2009 року по 258.02.2011 року на загальну суму 228168,82 грн., відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року №0248081541, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 278735,35 грн., в тому числі 228168,82 грн. за основним платежем, 50566, 53 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.І а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, при перевірці було використано: податкова декларація за січень 2009 року №5442 від року, лютий 2009 року - №10418 від 18.03.2009 року, березень 2009 р. № 28154 від р., квітень 2009 р. № 45597 від 19.05.2009 р., травень 2009 р. № 51162 від 18.06.2009 р., за червень 2009 р. - № 72401 від 16.07.2009 р., липень 2009 р. № 94867 від 19:08.2009 р., за серпень 2009 р. № 101747 від 17.09.2009 р., за вересень 2009 р. № 122689 від 16.10.2009 р., за жовтень 2009 р. № 143653 від 18.11.2009 р., за листопад 2009 р. № 150826 від 16.12.2009 р., за грудень 2009 р. № 169662 від 19.01.2010 р., січень 2010 р. № 7479 від 18.02.2010 р., лютий 2010 р. № 12326 від 17.03.2010 р., березень 2010 р. №28745 від 15.04.2010 р., квітень 2010 р. № 45931 від 19.05.2010 р., травень 2010 р. № 50008 від 17.06.2010 р., червень 2010 р. №69043 від 16.07.2010р., р., липень 2010 р. № 85467 від 18.08.2010 р., серпень 2010 р. № 90398 від 17.09.2010 р., вересень 2010 р. № 109783 від 19.10.2010 р., жовтень 2010 р. № 124868 від 18.11.2010 р., листопад 2010 р. № 9005496062 від 15.12.2010 р., грудень 2010 р. № 9006176954 від 18.01.2011 р., за січень 2011 р.№ 9000368812 від 17.02.2011 р., лютий 2011 р. №-9001013889 від 16.03.2011 р., детальна інформація згідно системи автоматизованого співставлення на рівні ДПС України.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів ДПС України відповідачем встановлено завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання:

- 2009 рік завищення податкового кредиту на 154905,61 грн., в тому числі за 7 місяців 2009 року 97710,01 грн.;

- 2010 рік завищення податкового кредиту на 165786,5 грн.;

- 2011 рік завищено податковий кредит на 28266,72 грн.

Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України (строк позовної давності) минув 1095 календарних днів по розбіжностях (за період з січня 2009 р. липень 2009) на загальну суму завищення податкового кредиту 97710,01 грн.

Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з червня 2010 р. по лютий 2011 року вищезазначені суми податкового кредиту сформовані на підставі касових чеків (т. ІІ а.с.2-250, т.ІІІ а.с.1-126).

Згідно із п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість)

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, на загальну суму нарахованого податку. При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200грн. за день (без урахування податку).

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення даних вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, ПП «Лайф» податковий кредит сформовано на підставі чеків, виписаних одним календарним днем, загальна сума ПДВ в яких перевищує 40 грн.

Відповідно до вищевикладеного, платником за період з серпня по грудень 2009 р. дозволено включення до податкового кредиту суму сформовану по чекам на суму 6120 грн., згідно чого ПП «Лайф» завищено податковий кредит на суму ПДВ 51075,6 грн.

За 2010 р. дозволено включення до податкового кредиту суму сформовану по чекам на суму14600 грн., згідно чого ПП «Лайф» завищено податковий кредит на суму ПДВ 151186,5 грн.

За січень та лютий 2011 р. дозволено включення до податкового кредиту суму сформовану по чекам на суму 2360 грн., згідно чого ПП «Лайф» завищено податковий кредит суму ПДВ 25906,72 грн.

Відповідно до встановлених відповідачем під час перевірки обставин, які не заперечувались представником позивача, суми касових чеків перевищують 200 грн. за день (без урахування податку), а тому не відповідають граничним розмірам, встановленим п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПП «Лайф» всупереч приписам п.п. 7.2.6 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України завищило суму податкового кредиту з ПДВ за період з 01.08.2009 р. по 28.02.2011 р. у розмірі 228168,82 грн.

У додаткових поясненнях на позов правомірність дій позивача представник обґрунтувала з покликанням на лист Державної податкової адміністрації України від 02.08.2006 року №14610/7/16-1517-05 (т.І а.с.131-133). Разом з тим, представником позивача допущено вільне тлумачення такого податкового роз'яснення, оскільки таким листом підтверджується зворотне.

Відповідачем доведено обґрунтованість висновків акту перевірки та правомірність спірного податкового повідомлення рішення.

З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати на користь позивача з Державного бюджету України не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Приватному малому підприємству фірма "Лайф" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0248081541 від 02.10.2012 року відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.