Постанова № 27945364, 11.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9177/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю:

представників позивача: Ганишнюка Є.В., Семикоза С.М.,

представника відповідача: Птіциної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 826 960,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась з вказаним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 826 960,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним №25370169Ю0043256. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 09.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910.

Станом на 31.10.2012 року відповідач має податковий борг з ПДВ у сумі 826 960,53 грн., який складається з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань згідно договору про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) від 30.03.2006 року №13/24.

30.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №13/24 про реструктуризацію податкового боргу з ПДВ у сумі 26 462 737,00 грн., що обліковується за даними карток особових рахунків станом на 01.01.2005 року. Згідно умов договору позивач реструктуризує суму податкового боргу шляхом надання ДП «Луганськвугілля» розстрочки сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) з ПДВ в сумі 26 462 737,00 грн. терміном на 10 років з дня укладення договору з відстрочкою погашення на перші два роки дії цього договору, тобто з 30.03.08, та сплатою боргу протягом наступних років щомісячно рівними частками. Графік погашення розстрочених сум податкового боргу наводиться у Додатку №1 до договору.

ДП «Луганськвугілля» порушує умови договору від 30.03.06 №13/24 не сплачуючи розстрочені суми податкового боргу.

Станом на 31.10.2012 року сума несплаченого розстроченого податкового боргу з ПДВ складає 826 960,53 грн. Нарахування боргу проводилось відповідно до історії недоїмки у програмі АРМ «ТАХ».

Зазначені суми податкового боргу з ПДВ підтверджується актом від 31.10.2012 року та довідкою від 08.11.2012 року №12114/19/10-008. Майно відповідача знаходиться у податковій заставі.

Податковий борг на час звернення до суду не погашений.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача надали письмове уточнення до позовної заяви, в якому уточнили дату виникнення боргу, а саме з 31 липня 2012 року (а.с.40-43).

Представник відповідача у судовому засіданні наявність заборгованості не заперечував, однак надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 44-45).

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст. 203 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи 09.04.2003 року за реєстраційним номером №1 382 120 0000 000520, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А00 №321436 (а.с.8). Крім того, відповідно до довідки №58/29-011 від 27.08.2010 року відповідач знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську з 06.06.2003 року за №13 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва №16033049 відповідач є платником ПДВ з 24 червня 2003 року (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №13/24 про реструктуризацію податкового боргу з ПДВ у сумі 26 462 737,00 грн., що обліковується за даними карток особових рахунків станом на 01.01.2005 року. Згідно умов договору позивач реструктуризує суму податкового боргу шляхом надання ДП «Луганськвугілля» розстрочки сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) з ПДВ в сумі 26 462 737,00 грн. терміном на 10 років з дня укладення договору з відстрочкою погашення на перші два роки дії цього договору, тобто з 30.03.08, та сплатою боргу протягом наступних років щомісячно рівними частками. Графік погашення розстрочених сум податкового боргу наводиться у Додатку №1 до договору (а.с.21-24). ДП «Луганськвугілля» порушує умови договору від 30.03.06 №13/24 не сплачуючи розстрочені суми податкового боргу.

Станом на 31.10.2012 року сума несплаченого розстроченого податкового боргу з ПДВ складає 826 960,53 грн. (а.с.25, 26, 27).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, позивач на адресу останнього направив першу податкову вимогу форми «Ю1» від 30.07.2003 року №1/16, яку відповідач отримав 30.07.2003 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вказаної вимоги (а.с.18). Крім того, позивачем на адресу відповідача направив другу податкову вимогу форми «Ю2» від 05.09.2003 року №2/22, яку відповідач отримав 05.09.2003 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вказаної вимоги (а.с.19).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

За таких умов, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути кошти з Державного підприємства «Луганськвугілля» (і.к. 32473323, місцезнаходження: 91022, Україна, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в) з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 826 960,53 грн. (вісімсот двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 53 копійки) на р/р 31111029700002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Луганську і.к. 37991503.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2012 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур