Постанова № 27945005, 29.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

12:40 год.

29.11.2012 р. справа № 2а-3454/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Тимофєєвої О.П.,

представника відповідача: Косенчука С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомдочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика "ЗАТ "Аваль-Еталон", вул. Центральна, 1а, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134

доОчаківської ОДПІ Миколаївської області ДПС, вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

провизнання неправомірним і скасування податкового повідомленні-рішення від 17.02.12 р. № 0000042301 керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12:40 год.

29.11.2012 р. справа № 2а-3454/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Тимофєєвої О.П.,

представника відповідача: Косенчука С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомдочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика "ЗАТ "Аваль-Еталон", вул. Центральна, 1а, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134

доОчаківської ОДПІ Миколаївської області ДПС, вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

провизнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.12 р. № 0000042301 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось дочірнє сільськогосподарське підприємство "Миколаївська птахофабрика "ЗАТ "Аваль-Еталон" (далі - позивач, Товариство) до державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області, правонаступником якої є Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ).

В адміністративному позові позивач просить суд визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2012 р. № 0000042301, оскільки вважає, що правомірно не нарахував податок на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2011 р. на балансову вартість ліквідованих основних фондів, оскільки така ліквідація проведена у зв'язку із їх зношенням і оформлена відповідними актами.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких вказує на заниження позивачем ПДВ внаслідок неналежного оформлення ліквідації основних фондів (а. с. 88-92).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, суд встановив наступні обставини, яким він надає таку правову оцінку.

Відповідачем в січні-лютому 2012 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 р. до 31 грудня 2011 р., валютного та іншого законодавства за той же період. Результати перевірки оформлені актом від 8 лютого 2012 р. № 143/23-30124834 (а. с. 9-39). Серед іншого, ОДПІ встановлено порушення ст. 189 п. 189.9., ст. 200 п. 200.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2011 р. на суму 50073,0 грн.

На підставі акту перевірки, 17 лютого 2012 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000042301, яким визначив Товариству податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 50073,0 грн. і застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 12518,25 грн. (а. с. 59).

Як пояснив представник ОДПІ, підставою для висновку про заниження Товариством ПДВ стало те, що ліквідуючи основні засоби, позивач не подав разом із податковою декларацією з ПДВ належним чином оформлених актів на списання основних засобів, а ті акти, які були подані вже під час перевірки, не містили всіх необхідних реквізитів.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що акти на списання основних засобів дійсно не подавались відповідачу разом із податковою декларацією з ПДВ, так як податкова звітність подається ним в електронному вигляді, а чинним законодавством не передбачено подання ще й актів на списання основних засобів, як додатків до декларації. Крім того, суд відзначає, що акти на списання основних засобів не є податковою звітністю в розумінні ст. 46 ПК України, а тому їх подання до ОДПІ не є обов'язковим.

Згідно ст. 189 п. 189.9. ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Представник позивача пояснила суду, що ліквідовані основні засоби (обладнання пташників) вичерпали свій строк експлуатації, а тому було прийнято рішення про їх списання і на підставі ст. 189 п. 189.9. абз. 2 ПК України така операція звільнена від оподаткування ПДВ.

На вимогу суду сторони подали акти на списання основних засобів, які мають суттєві розбіжності між собою. Так в копіях ОДПІ, які були отримані від позивача в ході перевірки, деякі з граф, зокрема: дата надходження на підприємство; кількість ремонтів, на суму; маса об'єкта за паспортом; наявність дорогоцінних металів; результат списання, не заповнені, тоді як в копіях актів Товариства маються всі реквізити (а. с. 116-182).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що на момент проведення перевірки в актах на списання основних засобів вищеперелічені графи були не заповнені, акти доопрацьовані під час перевірки.

Типова форма акту на списання основних засобів затверджена наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 р. № 352. Формою передбачені графи акту на списання основних засобів, які, як встановлено судом, позивачем на час перевірки заповнені не були.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що він не встиг до часу проведення перевірки дооформити ці акти, оскільки датою складання актів зазначено березень 2011 р., тоді як перевірка проводилась в січні-лютому 2012 р., тобто з часу складання актів до моменту перевірки пройшло понад 9 місяців.

Статтею 70 ч. 4 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Законодавець передбачив типову форму акту на списання основних засобів, відповідно, списання повинно проводитися з дотриманням всіх вимог законодавства, в тому числі із заповненням всіх передбачених реквізитів відповідного акту. Відсутність всіх даних, визначених нормативно, позбавляє такий документ правового значення, а тому суд погоджується із доводами ОДПІ про те, що у позивача відсутні належним чином оформлені акти на списання основних засобів, які є необхідною передумовою для звільнення операції із ліквідації основних засобів від оподаткування за нормами ст. 189 п. 189.9. абз. 2 ПК України.

Посилання позивача на порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно визначення, наданого терміну "мораторій" ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, мораторій зупиняє виконання боржником не всіх грошових зобов'язань, в тому числі і податкових, а тільки тих, термін виконання яких настав до введення мораторію.

Мораторій введено ухвалою господарського суду Миколаївської області від 7 листопада 2011 р. (а. с. 82), а податковий борг виник в лютому 2012 р. на підставі податкового повідомлення-рішення, а тому в спорі, який розглядається судом, дія мораторію не розповсюджується на стягнення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно зробив висновок про заниження позивачем ПДВ і, відповідно, прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене вище позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

30 листопада 2012 р.

Суддя А. О. Мороз