Постанова № 27944321, 05.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2012 р. справа №5006/12/51пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився,.від відповідача:Катан І.М. -за дов., розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від24.10.2012 рокуу справі№ 5006/12/51пд/2012 (суддя Колесник Р.М.)за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь Донецької областідо про Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області зобов'язання відповідача виконати п.5.3 договору №34-0 від 17.07.2001р. та виставляти рахунки по орендній платі та послугам

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі № 5006/12/51пд/2012 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь Донецької області (далі -ФОП ОСОБА_5.) до Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (далі -Управління міського майна Маріупольської міської ради) відмовлено.

Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги заяву про перенесення слухання справи, чим порушено ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Також апелянт наголошує на тому, що він не може самостійно здійснювати оплату орендних платежів, оскільки їх вартість відображається в бухгалтерських документах відповідача. Крім того, нарахування орендної плати корегується індексом інфляції, розмір якого невідомий позивачу.

Позивач до судового засідання не з'явився, незважаючи про те, що про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.128,130).

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність останнього не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99,102 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.07.01р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) укладено договір №34-о на довгострокову оренду нежитлового приміщення (будівництва), що знаходиться в комунальній власності міста, відповідно до п.1.1 якого, на підставі заяви та за наявності свідоцтва на право довгострокової оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (будівництва), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8,00 кв.м. відповідно до технічного паспорту міського БТІ для використання з метою: аптечний кіоск.

Вступ орендаря у тимчасове платне володіння і використання приміщенням настає на підставі договору та свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлових приміщень (будівель) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (п. 2.1. договору).

17.07.2001р. відповідачем було видано позивачу свідоцтво на право довгострокової оренди.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нежилого помешкання в будинку 56 по вул. Орджонікідзе в місті Маріуполі №2278 від 17.07.2001р.

Пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2009р. до договору) передбачено, що за зазначене в п.1.1. договору приміщення орендар з 01.08.2009р. оплачує орендну плату за перший місяць у розмірі: 141, 48 гривень з розрахунку 7,86 гривень за 1 кв.м. і перераховує її на розрахунковий рахунок отримувача не пізніше 30 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції. Реквізити одержувача: Місцевий бюджет Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, р / р 33213871700052. Банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401.

Пунктом 5.3. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2009р. до договору) передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня поточного місяця орендар зобов'язаний отримати рахунок в бухгалтерії управління міського майна. Рахунки на оплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця.

Як вбачається із п. 8.1. договору, цей договір діє з моменту придбання свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності, набирає чинності з 20.07.2001р. та діє десять років, тобто до 20.07.2011р.

Позовна вимога щодо зобов'язання відповідача виконати п.5.3 договору №34-0 від 17.07.2001р. шляхом виставлення рахунків по орендній платі та послугам обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем протягом місяця після спливу строку дії договору не висунуто заперечень проти продовження його дії, договір відповідно до вимог закону та договору є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, а, отже, відповідач безпідставно припинив нараховувати орендну плату та виставляти позивачу рахунки на її оплату.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ненадання відповідачем рахунків на оплату за п. 5.3. договору жодним чином не впливає на обізнаність позивача з приводу суми та реквізитів для внесення орендної плати, а, отже і не створює перешкод у виконанні позивачем своїх зобов'язань з внесення орендної плати.

З таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з врахуванням наступного.

За договором оренди, укладеним між сторонами у справі , погоджені усі істотні умови, характерні для такого договору, у тому числі розмір та строк оплати орендних платежів -141, 48 грн. з розрахунку 7,86 гривень за 1 кв.м. шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок отримувача не пізніше 30 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції (п.5.2 договору).

Визначення договором умови про виставлення орендодавцем рахунку-фактури не містить наслідку звільнення орендаря від оплати орендних платежів, як і відсутні посилання на те, що рахунок-фактура містить відомості, за відсутності яких орендар не може виконати свого обов'язку з оплати.

Доводи апелянта щодо його необізнаності в розмірі індексу інфляції до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки дані про рівень інфляційних процесів в Україні являють собою офіційну інформацію, яка відповідним чином систематично оприлюднюється, а отже про яку в Україні відомо необмеженому колу осіб.

З урахуванням зазначеного, з огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що невиставлення рахунків не порушує прав та інтересів позивача, а тому є правомірним висновок господарського суду щодо відмови в позові.

Щодо твердження апелянта про порушення ст.22 ГПК України в частині невідкладення розгляду справи та безпідставного відхилення судом першої інстанції відповідного клопотання позивача, то судова колегія ці доводи також не приймає до уваги, оскільки, по-перше, позивачем не надано доказів в підтвердження викладених в клопотанні від 15.10.12р. обставин, що перешкоджали явці в судове засідання (а.с.109); по-друге, позивачем не надано доказів неможливості забезпечення участі в судовому засіданні його повноважного представника.

Беручи до уваги, що при ухваленні рішення господарським судом Донецької області здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, з правильним застосуванням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового акту.

Викладені заявником в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі № 5006/12/51пд/2012 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.:

1,2. позивачу;3. відповідачу;4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСДО.