Рішення № 27944235, 04.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5023/4680/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі : 1. Харківської міської ради, м.Харків 2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 4149,67 гривень, за участю представників:

прокурора - Хвостенко О.Є. (посвідчення №171 від 29 серпня 2008 року)

позивача -1 - не з'явився

позивача -2 - Танчак Н.В. (довіреність №38-2072/470 від 10 травня 2012 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) суми заборгованості у розмірі 4149,67 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов тимчасового договору №10489 про постачання теплової енергії, укладеного 01 грудня 2004 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, заступник прокурора просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 листопада 2012 року.

30 жовтня 2012 року представник Позивача-1 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №17665), в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, останній просив суд розглядати справу без участі свого представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 листопада 2012 року було відкладено розгляд справи на 04 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою Відповідача.

До канцелярії господарського суду Харківської області 22 листопада 2012 року повернулась ухвала про відкладення розгляду справи від 08 листопада 2012 року з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

04 грудня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №20739), в якому зазначив про часткову сплату Відповідачем суми заборгованості у розмірі 2000,00 гривень, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, надав для долучення до матеріалів справи банківськи виписки на підтвердження часткової оплати та акт звірки взаєморозрахунків. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 04 грудня 2012 року підтримав клопотання Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 2000,00 гривень, та наполягав на його задоволенні.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 04 грудня 2012 року підтримав надане клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 2000,00 гривень, та просив суд задовольнити його в порядку ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши надане клопотання Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 2000,00 гривень, дійшов висновку про його задоволення, входячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було сплачено частково суму заборгованості у розмірі 2000,00 гривень за спірним договором, що підтверджується банківською випискою від 17 жовтня 2012 року на суму 1000,00 гривень та банківською випискою від 29 жовтня 2012 року на суму 1000,00 гривень. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач-2.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам прокуратури та Позивача-2 наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 2000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 04 грудня 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 04 грудня 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 15 листопада 2012 року.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 04 грудня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 04 грудня 2012 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача-2, встановив наступне.

01 грудня 2004 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем) було укладено тимчасовий договір №10489 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Позивач-2 (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати Позивачу-2 вартість, зазначену в додатку №1 до основного договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача за адресою: м.Харків, вул. Петровського, 38. Акт на включення опалення №174/15376-В від 18 жовтня 2011 року (а.с.14), та акт №174/14546-В від 09 квітня 2012 року на відключення опалення (а.с.14) підписані представниками сторін.

Факт направлення рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується супровідним листом №821 від 20 вересня 2012 року (а.с.20) та відповідними рахунками-фактурами, виставленими до сплати Відповідачу (а.с.15-18).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з січня 2012 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 4149,67 гривень, яка до цього часу погашена частково на суму 2000,00 гривень. Доказів на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 2149,67 гривень за спірний період Відповідач до суду не надав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 2149,67 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 80, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 2149,67 гривень.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №5023/4680/12 в частині стягнення 2000,00 гривень заборгованості, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10 грудня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/4680/12