КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2012 р. Справа№ 09/5026/1291/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання - Карнафель О.В.
за участю представників:
від позивача: Клочкова Н.Ф. - представник за довіреністю № ГО-12/168 від 17.06.2012р.
від відповідача: Дахно Я.П. - представник за довіреністю № 7 від 03.09.2012р.;
від третьої особи: не з'явились;
судовий експерт: Юхименко А.В. - службове посвідчення № 325, видане 02.01.2009р.,
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року
у справі №09/5026/1291/2011 (суддя Курченко Н.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Приватного підприємства «Медіт-Сервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Пануровська Оксана Іванівна
про стягнення 96 655,63 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» про стягнення 96 655,63 грн. частини виплаченого страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ПАТ СК «Перша» в межах ліміту цивільно-правової відповідальності, застрахованої за полісом № ВЕ\0210833, повинна перерахувати на користь ПАТ «Страхова група «ТАС» 25 500 грн. в якості страхового відшкодування, решта суми, виплаченої позивачем страхувальнику, на підставі ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 96 655,63 грн. частини страхового відшкодування в порядку регресу та 1202,56 грн. судових витрат.
Задовольняючи повністю позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем було виплачено страхувальнику суму страхового відшкодування на ремонт застрахованого транспортного засобу, пошкодженого в результаті порушення водієм відповідача Правил дорожнього руху, вину якого встановлено вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси, до ПАТ «Страхова група «ТАС» у відповідності до ст. 27 Закону України «Про стархування» та ст. 993 ЦК України перейшло право вимоги стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, що непокрита лімітом відповідальності страховика відповідача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне підприємство «Медіт-Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року у справі № 09/5026/1291/2011, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір страхового відшкодування до суми, що підлягає стягненню з відповідача, в розмірі 76 281,54 грн. (з урахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги від 18.09.2012р.)
Апеляційна скарга, заява про уточнення вимог скарги від 18.09.2012р. та пояснення про уточнення вимог апеляційної скарги від 05.11.2012р. обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом однобічно та поспішно розглянуто дану справу та покладено в основу свого рішення лише доводи позивача про перерахування коштів та судове рішення в кримінальній справі, без врахування заперечень відповідача щодо завищення суми страхового відшкодування. Також апелянт зазначає, що у відповідності до судового експертного висновку № 55/12-54 від 16.07.2012р. вартість відновлювального ремонту становить 102 809,64 грн. У відповідності до коефіцієнту пропорційності визначеного п. 15.17.1 Програми добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків «ТАС-Мотор», який застосовується страховою компанією при розрахунку суми страхового відшкодування з коефіцієнтом 0,99 %, сума відшкодування становить 101 781,54 грн. (102 809,64 грн. х 0,99). Крім того, у відповідності до Полісу ВЕ\0210833 від 30.09.2009р. ліміт відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності відповідача становить 25 500 грн. У зв'язку з цим, за доводами відповідача, сума, що підлягає відшкодуванню має становити 76 281,54 грн. (102809,64 грн. х 0,99) - 25 500 грн.). Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем не доведено та підтверджено обставин необхідності використання послуг евакуатора, вартість якої включена до суми відшкодування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011р. апеляційна скарга Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року прийнята до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 року призначено у справі № 09/5026/1291/2011 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у даній справі зупинено.
Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. № 02-15/425 у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Борисенко І.В. та обранням на посаду судді Вищого адміністративного суду України, на підставі підпунктів 3.1.11, 3.1.12 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року по справі № 09/5026/1291/2011 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Коротун О.М.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. сформовано наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. справа за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011р. прийнята до провадження вищенаведеним складом суду, апеляційне провадження поновлено, розгляд справи призначено на 18.09.2012р.
Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 18.09.2012р. залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Пануровську О.І., у зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 09.10.2012р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у в'язку з перебуванням колегії суддів на лікарняному, змінено склад судової колегії.
У зв'язку з виходом головуючого судді з лікарняного Розпорядженням секретаря судової палати київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. змінено склад суду: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. Вказаний склад суду спочатку розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» у даній справі та ухвалив постанову.
Представники третьої особи в судове засідання 04.12.2012р. не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції № 08492496.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників апеляційного провадження про час та місце проведення судового засідання по розгляду даної апеляційної скарги, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони та третьої особи, апеляційна інстанція з огляду на обмеження розгляду апеляційної скарги процесуальними строками вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності представників третьої особи.
В судове засідання 04.12.2012р. на виклик суду для надання пояснень з приводу проведеного експертного дослідження з'явився експерт - Юхименко А.В. В своїх письмових поясненнях експерт зазначив, що при складанні висновку ним не було враховано вартість відновлювального ремонту сидіння водія, оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні данні щодо пошкодження вказаної складової ТЗ. Тобто, за доводами експерта, візуально оцінити характер та ступінь її пошкодження не є можливим, а наявний в матеріалах справи акт виконаних робіт не є об'єктивним джерелом інформації, яке засвідчує фактичний технічний стан складової після ДТП. Також на вимогу експерта не було надано на огляд ТЗ що дало б можливість встановить заміну сидіння з огляду на наявність у кожної складової маркування щодо дати її писку.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з врахуванням заяви про уточнення від 18.09.2012р. та пояснення про уточнення вимог апеляційної скарги від 05.11.2012р. підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та судового експерта, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як правильно з'ясовано місцевим господарським судом, 10.11.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") та Пануровською О.І. укладено договір ДКТЗ/21/44/48 № 018052 добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків (далі - договір КАСКО), за умовами якого об'єктом страхування є автомобіль "Тойота Кемрі", реєстраційний номер СА 9339 АТ, 2008 року випуску. Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 11 листопада 2008 року по 24 год. 00 хв. 10 листопада 2009 року (а.с. 14 том І).
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Матеріалами справи підтверджується, що 30.09.2009 року о 12 год. 25 хв. в м. Черкаси по бул. Шевченка відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Тойота Кемрі", реєстраційний номер СА 9339 АТ, що належить Пануровській О.І., керованого Пануровським Ю.О., та автобуса "Богдан А 09202", реєстраційний номер СА 1203 АА, що належить Буйному С.П. та згідно договору оренди від 22.09.2008 року експлуатується ПП «Медіт-Сервіс» (відповідачем), під керуванням Чалого Р.В.
Довідкою № 8484539 ВДАІ м. Черкаси при УДАІ ГУМВС України в Черкаській області, складеною в результаті настання дорожньо-транспортної пригоди, встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм Чалим Р.В. правил дорожнього руху шляхом перевищення безпечної швидкості (а.с. 17-18 том І).
30 вересня 2009 року на місці ДТП працівниками позивача проведено огляд застрахованого автомобіля "Тойота Кемрі", про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).
Пануровською О.І. подана до ПАТ "Страхова група "ТАС" заява про настання страхового випадку, в якій остання повідомила про настання ДТП, в результаті якої завдано пошкоджень задньої частини автомобілю, застрахованого згідно договору КАСКО.
20 жовтня 2009 року судовим експертом-автотоварознавцем Старинцевим Миколою Васильовичем складено висновок №218 експертного автотоварознавчого дослідження для визначення вартості матеріального збитку, заподіяного при ДТП власникові автомобіля "Тойота Кемрі", реєстраційний номер СА 9339 АТ для страхового відшкодування. Відповідно до зазначеного висновку вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля "Тойота Кемрі" в результаті його пошкодження при ДТП без урахування втрати товарної вартості на дату оцінки складає 123189,53 грн. (а.с. 44-47 том І).
26 жовтня 2009 року Пануровська О.І. (власник автомобіля "Тойота Кемрі") подала позивачу заяву про виплату страхового відшкодування через систему "Аваль-Експрес".
24 листопада 2009 року позивачем складено страховий акт №26980В/34/2009, відповідно до якого сума страхового відшкодування згідно висновку №218 від 20.10.2009р. становить 123189,53 грн. Сума, що підлягла виплаті становить 101829,36 грн. (а.с. 19 том І).
Вищенаведена сума перерахована на рахунок страхувальника, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №3248 від 18 грудня 2009 року (а.с. 21 том І).
26 лютого 2010 року позивачем складно акт №4858В/34/2010, відповідно до якого сума страхового відшкодування згідно висновку №218 від 20.10.2009 р. становить 123189,53 грн., підлягала виплаті сума додаткового відшкодування - 20326,27 грн. (а.с. 22 том І). Платіжним дорученням №16056 від 23 березня 2009 року позивачем перераховано на рахунок страхувальника 20326,27 грн. страхового відшкодування. (а.с. 23 том І).
Таким чином, загальна сума виплаченого позивачем страхового відшкодування становить 122 155,63 грн. (101829,36 грн. + 20326,27 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12 серпня 2010 у кримінальній справі №1-194/10, зокрема, визнано Чалого Р.В. винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у вигляді двох років обмеження волі. Також частково задоволено цивільний позов Пануровського Ю.О., стягнуто з ПП "Медіт-Сервіс" на його користь 41606 грн. матеріальної шкоди та з Чалого Р.В. - 2000 грн. моральної шкоди, частково задоволено цивільний позов Пануровської О.І., стягнуто з ПП "Медіт-Сервіс" на її користь 13185 грн. матеріальної шкоди та з Чалого Р.В. - 3000 грн. моральної шкоди.
Вироком суду встановлено, що підсудний Чалий Р.В. 30 вересня 2009 року близько 12 години 25 хвилин, керуючи маршрутним автобусом "Богдан", здійснюючи перевезення громадян по маршруту № 28 "Автовокзал - вул. Пацаєва", рухаючись від вулиці Р.Люксембург в напрямку вул. Енгельса по бульвару Шевченка в м. Черкаси, грубо порушуючи вимоги п.2.3 б) та 13.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно, не відреагував на її зміну, і недотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення з попутнім автомобілем "Тойота-Кемрі" під керуванням Пануровського Юрія Олексійовича, що зупинився по бульвару Шевченка перед пішохідним переходом, який розташований перед перехрестям бул. Шевченка - П.Комуни та пропускав пішоходів, що перетинали проїжджу частину бул. Шевченка. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Тойота-Кемрі" Пануровська Оксана Іванівна отримала тілесні ушкодження у вигляді забою з набряком та вираженим больовим синдромом м'яких тканин в проекції шийного та грудного відділів хребта, компресійно-уламкового перелому шостого грудного хребця, які відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автобуса Чалим Р.В. п.2.3 б), 13.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, які настали.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 грудня 2010 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2010 року щодо засудженого Чалого Р.В. - змінено, в частині вирішення цивільних позовів Пануровського Ю.О., Пануровськуої О.І. та Герешенко М.П. - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду. В решті вирок щодо Чалого Р.В. - залишено без змін.
Оскільки вирок Придніпровського районного суду міста Черкаси в частині визнання винним Чалого Р.В., водія автобуса «Богдан» у настанні дорожньо-транспортної пригоди набрав законної сили, а тому він є обов'язковим для господарського суду в частині встановлення вини Чалого Р.В. в розумінні ст. 35 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо) (аналогічна позиція викладена в абз. 2, 3 п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" в редакції змін від 24.10.2003р.).
Згідно ч. 1 ст. 804 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодовувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.
Як вбачається з довідки № 8484539 ВДАІ м. Черкаси при УДАІ ГУМВС України в Черкаській області, співробітниками ДАІ було встановлено, що автобус «Богдан» А 09202 належить Буйному Сергію Петровичу.
Так, у відповідності до наявного в матеріалах справи договору оренди автобуса від 22.09.2008р., Буйним С.П., як власником транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію автотранспорту САС 082512, виданого 19.09.2008р., здано в оренду, а ПП "Медіт-Сервіс" прийнято в оренду автобус марки «Богдан», модель А 09202, 2008р. випуску, строком з 22.09.2008р. по 22.09.2013р. з виплатою орендної плати в розмірі 50 грн. (а.с. 31 том І).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
При цьому, при вирішенні справ про відшкодування шкоди слід враховувати, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації (аналогічна позиція викладена в п. 5 Постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до наказу ПП "Медіт-Сервіс" від 02.03.2009р. № 22 Чалого Романа Вікторовича прийнято на роботу водієм маршрутного автобуса (а.с. 36 том І). Згідно з робочим графіком руху автобусів по маршруту № 28 «Автовокзал - вул. Пацаєва», затвердженого директором ПП "Медіт-Сервіс" та договором про перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 64-19 від 10.07.2007р. перевізником (відповідачем у справі) здійснюється перевезення пасажирів за маршрутом Автовокзал - вул. Пацаєва в м. Черкаси.
За встановлених обставин, слід дійти висновку, що Чалий Р.В. під час настання дорожньо-транспортної пригоди перебував з ПП "Медіт-Сервіс" в трудових відносинах, а завдана ним шкода настала у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. В цій частині апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду Черкаської області.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до страхової компанії позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічну правову позицію про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, викладено у постановах Верховного Суду України від 7 листопада 2011 року у справі N 3-118гс11 та від 12 березня 2012р. у справі № 53/128.
Як вже зазначалось, у відповідності до висновку № 218 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.10.2009р. вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля "Тойота Кемрі" в результаті його пошкодження при ДТП без урахування втрати товарної вартості на дату оцінки складає 123189,53 грн. Сума виплаченого позивачем страхового відшкодування, у відповідності до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, становить 122 155,63 грн.
Проте, з протоколу судового засідання від 07.07.2011р. суду вбачається, що представник відповідача не погоджувався з розміром страхового відшкодування та вважав його завищеного. Наведене стало підставою для звернення з апеляційною скаргою. Так, апелянт вказує на те, що завищення страхового відшкодування, зокрема, відбулось при безпідставному відшкодуванні повної вартості сидіння водія в сумі 32 800, 31 грн.
За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку. З метою визначення вартості відновлювального ремонту (про необґрунтованість стягнення суми якого в розмірі заявленому позивачем заперечувалось апелянтом) ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р., на підставі ст. 41 ГПК України, було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено питання щодо дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля "Тайота Кемрі", державний номерний знак СА 9339 АТ (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових).
Згідно висновку № 51/12-54 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 16.07.2012 р. з врахуванням, зокрема, Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092 із змінами та доповненнями) розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля "Тайота Кемрі", державний номерний знак СА 9339 АТ (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових) становить 102 809, 64 грн.
Разом з цим, позивач заперечуючи проти визначеної експертом суми відновлювального ремонту наполягав у суді апеляційної інстанції на виклику експерта для надання ним відповідних пояснень в частині підстав невключення до вартості відновлюваного ремонту вартості сидіння водія. Клопотання позивача задоволено судом на підставі ст. 31 ГПК України.
В судовому засіданні 04.12.2012р. судовим експертом надано пояснення, згідно з якими останнім при складанні висновку ним не було враховано вартість відновлювального ремонту сидіння водія, оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні данні щодо пошкодження вказаної складової ТЗ. Тобто, за доводами експерта, візуально оцінити характер та ступінь її пошкодження не є можливим, а наявний в матеріалах справи акт виконаних робіт не є об'єктивним джерелом інформації, яке засвідчує фактичний технічний стан складової після ДТП. Також на вимогу експерта йому не було надано на огляд ТЗ, що дало б можливість встановить заміну сидіння з огляду на наявність у кожної складової маркування щодо дати її випуску.
Відповідно абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 р. № 4, визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Суд вважає, що експертне дослідження №51/12-54 від 16.07.2012 р. (з урахуванням наданих в судовому засіданні 04.12.2012р. пояснень) проведено кваліфікованим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", належним чином обґрунтовано, відповідає матеріалам справи та не спростоване стороною у справі. Тому, висновок судової експертизи приймається, як належний доказ у справі.
Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, висновок судової автотоварознавчої експертизи №51/12-54 від 16.07.2012 р., а також обставини перебування Чалого Р.В. у трудових відносинах з ПП "Медіт-Сервіс" та встановлену вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2010 року винуватість Чалого Р.В. в спричиненні ДТП, що мала місце 30.09.2009 р., колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у відповідача виник обов'язок з відшкодування завданої власнику автомобіля "Тайота Кемрі", державний номерний знак СА 9339 АТ, шкоди в розмірі 102 809, 64 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно висновку експертизи).
Разом з цим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, цивільно-правова відповідальність ПП "Медіт-Сервіс" застрахована ЗАТ «Страхова компанія «Перша» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ\0210833 від 30.09.2009 р. Строк дії полісу з 12-00 30.09.2009р. до 29.09.2010р. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти вищі, ніж зазначені у цьому Законі. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Згідно зі ст. 22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства та обставини щодо укладеного між відповідачем та страховиком договору страхування транспортного засобу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Черкаської області про те, що з відповідача підлягає сума стягненню за відрахуванням ліміту відповідальності згідно полісу № ВЕ\0210833 від 30.09.2009р.
Разом з цим, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку страхового відшкодування позивачем при розрахунку страхової суми об'єкта страхування на підставі п. 15.17.1 програми добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків «ТАС-Мотор» застосовано коефіцієнт пропорційності в розмірі 0,99 (застосування вказаного проценту не заперечується позивачем).
Також у відповідності до Акта виконаних робіт № 30/1 від 30.09.2009р. застрахованому транспортному засобу, пошкодженому в результаті настання дорожньо-транспортної пригоди, надано послуги евакуатора (вартість послуг оплачена квитанцію від 30.09.2009р. - а.с. 66 том ІІ). Обставин неможливості пересування пошкодженого авто без допомоги спеціальної техніки відповідачем не доведено, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги та уточнень до неї відхиляються судом апеляційної інстанції.
Оскільки визначена висновком судової автотоварознавчої експертизи сума відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства (з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових), а також приймаючи до уваги наявність доказів надання послуг евакуатора і їх оплати, необхідність застосування коефіцієнту пропорційності, суд апеляційної інстанції вважає, що стягненню підлягає сума в розмірі 76 479,54 грн. ((102 809,64 грн. + 200 грн.) * 0,99 (коефіцієнт пропорційності) - 25 500 грн.).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року підлягає зміні, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для справи. Апеляційна скарга Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» (з врахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги від 18.09.2012р. та від 05.11.2012р.) підлягає задоволенню частково.
Судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, в т.ч. витрати на проведення судової експертизи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-34, 41, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медіт-Сервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011р. у справі № 09/5026/1291/2011 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2011 року у справі № 09/5026/1291/2011 змінити, виклавши резолютивну його частини в наступні редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Медіт-Сервіс» (м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 7, ідентифікаційний код 25211844) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115242) - 76 479,54 грн. частини страхового відшкодування в порядку регресу, 764,80 грн. державного мита та 186,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.».
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115242) на користь приватного підприємства «Медіт-Сервіс» (м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 7, ідентифікаційний код 25211844) 104,35 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1 188,73 грн. витрат за проведення судової експертизи.
4. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
5. В решті задоволення вимог апеляційної скарги відмовити.
6. Матеріали справи № 09/5026/1291/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст складено 07.12.2012р.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Іоннікова І.А.
Михальська Ю.Б.
Судове рішення № 27943985, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 09/5026/1291/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: