Постанова № 27943950, 05.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2012 р. справа №26/5014/1634/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі:Геза Т.Д. Будко Н.В., Кододова О.В. Бабечко А.Д.за участю представників сторін: від заявника апеляційної скарги (відповідача): від позивача: від третьої особи: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Даниленко Ю.В. довіреність №03/5-544 від 30.12.11р. Кирилюк І.В. довіреність №03/5-561 від 30.12.11р. Попов О.О. довіреність №8-5-55 від 11.10.12р. не з'явився Державного підприємства «Луганськвугілля»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід17.09.2012 року по справі№26/5014/1634/2012 за позовомМіністерства юстиції України в інтересах держави Україна м.Київдо відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: про Державного підприємства «Луганськвугілля»м.Луганськ Державної казначейської служби України м.Київ відшкодування збитків в розмірі 20795976 грн. 13 коп. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.09.2012 року у справі №26/5014/1634/2012 позов Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна м.Київ до Державного підприємства «Луганськвугілля» м.Луганськ задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства „Луганськвугілля", вул.Лермонтова, б.1-В, м.Луганськ, код 32473323, на користь Державного бюджету України, рахунок 31116115700028, код банку 820172, код 37567646, банк отримувача Державна казначейська служба України збитки в сумі 20795976 грн. 13 коп., видати наказ позивачу. Стягнуто з Державного підприємства „Луганськвугілля", вул.Лермонтова, б.1-В, м.Луганськ, код 32473323 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 64380 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. мотивовано тим, що позивачем доведено наявність підстав для відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріалами справи доведено наявність вини Державного підприємства «Луганськвугілля»м.Луганськ у понесенні державою в особі позивача збитків внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 20795976 грн. 13 коп.

Державне підприємство «Луганськвугілля»м.Луганськ (далі по тексту скорочена назва - ДП «Луганськвугілля») звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. у справі №26/5014/1634/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не доведено протипраних дій або бездіяльності відповідача та нанесення шкоди позивачу, що призвило до понесення державою в особі позивача збитків в сумі 20795976 грн. 13 коп. Скаржник також зазначає, що відсутні належні докази визначення розміру суми, що сплачена державним бюджетом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. у справі №26/5014/1634/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Луганськвугілля»залишити без задоволення як безпідставну та необгрунтовану.

Позивач зазначає, що з державного бюджету України за рішенням Європейського суду з прав людини «ТПТК «Кераміст»проти України» на рахунок заявника сплачено 20 795 976,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Вказана сума складається з заборгованостей за рішеннями національних судів стягнутих з ДП «Луганськвугілля»на користь ТПТК «Кераміст». Крім того, позивач звертає увагу на акт звірки заборгованості ДП «Луганськвугілля»за рішеннями господарського суду Луганської області про стягнення коштів на користь ТПТК «Кераміст», відповідно до якого заборгованість складала 20 795 976,13 грн.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Міністерство юстиції України в інтересах держави Україна м.Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ДП «Луганськвугілля»про стягнення з ДП «Луганськвугілля»на користь Державного бюджету України збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 20 795 976,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що рішеннями господарського суду Луганської області:

- від 17.01.2005р. у справі №5/6 про стягнення заборгованості за договором від 15.05.2003р. №61/к (стягнуто 808159,90 грн.);

- від 01.02.2005р. у справі №4/1 про стягнення заборгованості за договором від 11.08.2003р. №587/к щодо виконання робіт ремонту електродвигунів (стягнуто 214698,00 грн.);

- від 24.03.2005р. у справі №3/70 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 01.11.2002р. №222/к (стягнуто 1296122,00 грн.);

- від 24.03.2005р. №5/75 про стягнення боргу за внесені позивачем інвестиції за договором від 01.11.2002р. №222/к (стягнуто 7682512,92 грн.);

- від 24.03.2005р. №6/35 про стягнення заборгованості за договором від 29.05.2003р. №68/к, яка утворилась при розрахунках за поставлену продукцію (стягнуто 5938925,40);

- від 27.04.2006р. у справі №13/133 про стягнення втрат від інфляції та 3% річних за договором від 15.05.2003р. №61/к (стягнуто 145896,76);

- від 13.07.2006р. у справі №2/169 про стягнення інфляційних нарахувань та річних за договором від 11.08.2003р. №587/к (стягнуто 61072,99);

- від 13.07.2006р. у справі №1/201 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за договором від 01.11.2002р. №222/к (стягнуто 880594,45 грн.);

- від 05.10.2006р. у справі №6/334 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за договором від 29.05.2003р. №68/к (стягнуто 2299628,29 грн.);

- від 07.11.2006р. у справі №3/474 про стягнення заборгованості, інфляційні нарахування та 3% річних за договором купівлі-продажу права вимоги від 19.10.2004р. (стягнуто 247375,64 грн.);

- від 07.11.2006р. у справі №3/475 про стягнення заборгованості, індексації суми боргу та відсотки за договором купівлі-продажу права вимоги від 29.10.2004р. (стягнуто 173609,04 грн);

- від 26.07.2007р. у справі №7/497 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за договором від 11.08.2003р. №587/к (стягнуто 1047380,74 грн.),

в яких відповідачами були Державне підприємство „Шахта „Ніканор-Нова" та Державне підприємство „Луганськвугілля", було стягнуто на користь Торгово-промислової транснаціональної корпорації „Кераміст" заборгованість, інфляційні нарахування та 3% річних в загальній сумі 20795976 грн. 13 коп. та видані відповідні накази. Позивач зазначає, що розмір заборгованості, сплаченої на користь ТПТК «Кераміст»підтверджується актом звірки заборгованості ДП «Луганськвугілля»(яке є правонаступником ДП «Шахта «Ніканор-Нова») згідно вказаних рішень господарського суду Луганської області.

З державного бюджету України за рішенням Європейського суду з прав людини «ТПТК «Кераміст»проти України» на рахунок заявника сплачено 20 795 976,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відшкодована сума за рішенням Європейського суду по справі Торгово-промисловій транснаціональній корпорації „Кераміст" проти України з Державного бюджету України у розмірі 20795976 грн. 13 грн. є збитками Державного бюджету України відповідно до п.9 ч.9 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Враховуючи зазначене, Міністерство юстиції України на підставі ст.9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та ст.ст.15-17, 1166, 1191 ЦК України звернулось до господарського суду за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.9 ч.9 розділу VI Бюджетного кодексу України кошти, відшкодовані державою з державного бюджету, вважаються збитками державного бюджету.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва (Міністерства юстиції України).

За приписами чинного законодавства, держава Україна в особі Міністерства юстиції України має право зворотної вимоги з винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Рішеннями господарського суду Луганської області від 17.01.2005 у справі №5/6, від 01.02.2005 у справі №4/1, від 24.03.2005 у справі №3/70, від 24.03.2005 у справі №5/75, від 24.03.2005 у справі №6/35, від 27.04.2006 у справі №13/133, від 23.06.2006 у справі №2/169, від 13.07.2006 у справі №1/201, від 05.10.2006 від 6/334, від 07.11.2006 у справі №3/474, від 07.11.2006 у справі №3/475, від 26.07.2007 у справі №7/497, в яких відповідачами були Державне підприємство „Шахта „Ніканор-Нова" та Державне підприємство „Луганськвугілля", було стягнуто на користь Торгово-промислової транснаціональної корпорації „Кераміст" заборгованість, інфляційні нарахування та 3% річних в загальній сумі 20795976 грн. 13 коп. та видані відповідні накази.

Відповідно до п.15 наказу Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 №236 „Про реорганізацію ДП „Луганська вугільна компанія" встановлено, що Державне підприємство „Луганськвугілля" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства „Шахта „Ніканор-Нова".

Доказів того, що заборгованість 20795976 грн. 13 коп. за вищезазначеними рішеннями господарського суду Луганської області погашена відповідач до матеріалів справи не надав.

Торгово-промислова транснаціональна корпорація „Кераміст" звернулася до Європейського суду із заявою до Уряду України про невиконання вищевказаних судових рішень.

За результатами розгляду Європейським судом справи „ТПТНК „Кераміст" за заявою №6015/08 Урядом України та Торгово-промисловою транснаціональною корпорацією „Кераміст" подано декларації про дружнє врегулювання, відповідно до яких Уряд України зобов'язався виконати судові рішення, які винесені на користь заявника.

Відповідно до ст.46 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка була була підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини позивачем на користь „ТПТНК „Кераміст" було сплачено 20795976 грн. 13 коп., що підтверджено платіжними дорученнями №2680 від 26.12.2011р., №165 від 23.02.2012р., №208 від 28.02.2012р., №235 від 01.03.2012р., №282 від 12.03.2012р., №330 від 15.03.2012р., №417 від 02.04.2012р., №666 від 25.04.2012р., №705 від 07.05.2012р. (том 1 стор.15-19).

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №30444581 від 11.05.2012 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини №6015/08 від 13.12.2011 та зазначено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Заборгованість за рішеннями національних судів, передбачена до виплати Європейським судом з прав людини перерахована стягувачу за платіжними дорученнями.

Доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються доказами матеріалів справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Луганськвугілля»м.Луганськ підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецькій апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганськвугілля»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. у справі №26/5014/1634/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 17.09.12р. у справі №26/5014/1634/2012 за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна м.Київ залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Н.В. Будко

О.В. Кододова

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу (скаржнику)

1. відповідачу

1. третій особі

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду