ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.12.12 Справа № 6/5014/2762/2012
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Мироніваський хлібопродукт», м. Миронівка
Київської області в особі Луганської філії, м. Луганськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 28 239 грн. 17 коп.,
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Сараєва Т.М., дов. від 14.11.2012;
від відповідача - не прибув
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 18 338 грн. 42 коп. за договором поставки, пені в сумі 7 731 грн. 14 коп., 30% річних в сумі 2 169 грн. 61 коп.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно реєстрації змін до установчих документів ФОП ОСОБА_1 - відповідач у справі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Виходячи з цього, позовна заява та процесуальні документи по справі були направлені відповідачу за вказаною адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин справу слід розглянути в порядку ст. 75 ГПК України.
В той же час, від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка відповідно до ст. 22 ГПК України розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 18 338 грн. 42 коп., пеню в сумі 1 033 грн. 22 коп., 30% річних в сумі 2 115 грн. 37 коп.
Суд вважає за можливе прийняти вказану заяву до розгляду без повідомлення відповідача, оскільки позивачем фактично зменшена сума позову, а відповідач взагалі не надав заперечень проти позову.
Виходячи з цього, позовними вимогами слід вважати вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18 338 грн. 42 коп., пені в сумі 1 033 грн. 22 коп., 30% річних в сумі 2 115 грн. 37 коп.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Між ПАТ «Миронівський хлібопродукт»- позивачем у справі («Постачальник»), та ФОП ОСОБА_1 - відповідачем у справі («Покупець»), був укладений договір поставки № 348 від 03.01.2012 з додатками.
За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач - зобов'язався прийняти товар на підставі накладних та оплатити його на умовах договору.
На виконання умов договору позивач за відповідними товарно -транспортними накладними та актами прийому - передачі продукції (арк. справи 25-38) поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим за розрахунком позивача залишилась заборгованість в сумі 18 338 грн. 42 коп. З метою отримання зазначеної заборгованості позивач направив відповідачу лист-вимогу від 28.09.2012, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким крім основного боргу просить стягнути 30% річних в сумі 2 115 грн. 37 коп. та пеню в сумі 1 033 грн. 22 коп.
Відповідач позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище, 03.01.2012 між сторонами у справі було укладено договір № 348, за умовами якого «Постачальник»- позивач у справі, зобов'язався поставити відповідний товар, а «Покупець»- відповідач у справі, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору відповідну продукцію.
Згідно п. 1 додатку № 1 договору за позиціями товару під ТМ «Наша Ряба»оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки.
Згідно п. 3.3 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної.
Із матеріалів справи вбачається, що протягом травня 2012 року за товарно-транспортними накладними № № ЛУ 0349157, 0349645, 0350577, 0351194, 051698, 0351759, 0352296 та відповідно до актів приймання - передачі позивач поставив відповідачу певний товар -продукти харчування, який відповідачем в повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на суму 18 338 грн. 90 коп.
Відповідач вказаний факт не оспорив, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач -як боржник.
З метою отримання заборгованості за поставлений товар позивач направив відповідачу лист-вимогу від 28.09.2012, який останнім був отриманий, але залишений без відповіді і задоволення.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Тобто на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар в сумі 18 338 грн. 42 коп.
Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не оспорив.
Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 30% річних за період з 25.05.2012 по 16.10.2012 в сумі 2 115 грн. 37 коп. слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 18 338 грн. 42 коп.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.3 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також несе відповідальність встановлену ст. 625 ЦК України в розмірі 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Тобто, в даному випадку сторони в договорі узгодили інший розмір відсотків, що не суперечить вимогам закону.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з цього слід зазначити, що позивач правомірно нарахував 30% річних в сумі 2 115 грн. 37 коп. і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 055 грн. 22 коп. нарахованої за період з 25.05.2012 по 16.10.2012 слід зазначити, що відповідно до п. 7.3 договору в редакції, що була наведена вище сторони узгодили, певні відповідальність за прострочення платежу.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В даному випадку, розрахунок пені, здійснений позивачем, відповідає наведеним вище нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені (яка не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час прострочення) підлягають задоволенню.
За таких обставин, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача борг - 18 338 грн. 42 коп., пеню -1 055 грн. 22 коп., 30% річних -2 115 грн. 37 коп. (всього 21 509 грн. 01 коп.) з віднесенням витрат по оплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог (в сумі 1 225 грн. 91 коп.). Слід звернути увагу позивача на те, що у випадку зменшення розміру ціни позову судовий збір повертається на підставах Закону України «Про судовий збір»та за рахунок відповідача не відшкодовується.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір»позивачу слід повернути зайво сплачений за платіжним дорученням № 8971 від 16.10.2012 судовий збір в розмірі 67 грн. 50 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1, на користь:
- Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», Київська область, м. Миронівна, вул. Елеваторна, 1 (поштова адреса -м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 158), код 25412361, Луганська філія ПАТ «Миронівський хлібопродукт», м. Луганськ, вул. Комінтерну, 112ж), борг в сумі 18 338 грн. 42 коп., пеню в сумі 1 055 грн. 22 коп., 30% річних в сумі 2 115 грн. 37 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 225 грн. 91 коп.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.12.2012.
Суддя Т.А.Василенко
Судове рішення № 27943780, Господарський суд Луганської області було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/5014/2762/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: