Рішення № 27943540, 06.12.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2012 р.Справа № 3/69/5022-914/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ

до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03353590) вул. Київська, 3а, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін від:

Позивача: Пількевич В.В. - головний юрисконсульт, довіреність №14-353 від 16.03.2012р.

Відповідача: Їжак Н.П. - юрисконсульт, доручення №3321/01 від 28.11.2012р.

Суть справи:

Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 166 773 грн. 75 коп. боргу за поставлений природний газ, 11960 грн. 15 коп. пені, 723 грн. 55 коп. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2 876 грн. 08 коп. -3% річних та 11674 грн. 16 коп. -7% штрафу.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, надав суду відзив на позовну заяву №3317/01 від 28.11.2012р. (вх.. №17450(н)) , в якому позовні вимоги визнає частково , а саме позов щодо стягнення заборгованості у розмірі 166 773 грн. 75 коп. визнав повністю , надав при цьому платіжні доручення №4298 від 23.10.2012р. на суму 66773 грн. 75 коп. та №894 від 23.10.2012р. на суму 100000 грн. 00 коп. Щодо стягнення пені в сумі 11960 грн. 15 коп. надав суду клопотання №3377/01 від 06.12.2012р. ( вх.. №17754(н)) про зменшення розміру пені , у зв"язку з важким фінансовим становищем підприємства. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 723 грн. 55 коп. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2 876 грн. 08 коп. -3% річних та 11674 грн. 16 коп. -7% штрафу - заперечує.

Розгляд справи №3/69/5022-914/2012 відкладався на 29.11.2012р. на 10:20 год., на підставі статті 77 ГПК України , про що свідчить ухвала суду від 15.11.2012р.

У відповідності до статті 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06 грудня 2012 року до 12:20 год. , що підтверджується формуляром (протоколом) судового засідання від 29.11.2012р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності , суд встановив:

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" , (як, Продавець) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" ( як, Покупець) укладено договір № 14/2688/11 про купівлю -продаж природного газу , згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії , яка споживається населенням та релігійним організаціями, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати газ на умовах цього Договору . Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. (п.1.1., п.1.2. Договору).

Згідно п.2.1. Договору, Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 422 тис. куб. м. .

Пунктами 3.3. , 3.4. Договору , встановлено , що приймання - передача газу переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця , наступного за місяцем продажу газу , Покупець зобов"язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу , його фактична ціна та вартість . Продавець не пізніше 8-го числа зобов"язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному ) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.5.1., п.5.2., п.5.3. Договору, сторони домовились , ціна на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України . Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування . розподіл і постачання , сторони вносять зміни до пункту 5.2. цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів.

Пунктом 6.1. Договору , передбачено , що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.11.1. Договору , сторони встановили, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року , а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

11.10.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" , (як, Продавець) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, Покупець) укладено додаткову угоду №1 до договору № 14/2688/11 від 30.09.2011р. про купівлю -продаж природного газу про наступне:

1. З 11.10.2011р. викласти пункт 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу , що використовується для виробництва теплової енергії , яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу , що використовується для виробництва теплової енергії , яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ : на газ -0% , на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн. , всього з ПДВ - 1309,20 грн. "

11.01.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" , (як, Продавець) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" ( як, Покупець) укладено додаткову угоду №2 до договору № 14/2688/11 від 30.09.2011р. про купівлю -продаж природного газу про внесення змін п.6.3. Договору.

19.01.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" , (як, Продавець) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" ( як, Покупець) укладено додаткову угоду №3 до договору № 14/2688/11 від 30.09.2011р. про купівлю -продаж природного газу про наступне:

1. З 01.01.2012р. викласти пункт 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу , що використовується для виробництва теплової енергії , яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу , що використовується для виробництва теплової енергії , яка споживається релігійними організаціями становить 1248,08 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1248,08 грн., крім того ПДВ : на газ -0% , на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн. , всього з ПДВ - 1309,20 грн. "

Як вбачається із матеріалів справи , на виконання умов договору протягом з жовтня 2011 року по квітень 2012 року позивач здійснив поставку , а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 166 773 грн. 75 коп.

Факт надання природного газу підтверджено актами передачі - приймання природного газу за жовтень 2011 року по квітень 2012 року , які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб . (знаходяться в матеріалах справи) .

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу , згідно якого та в силу статті 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, як вбачається із матеріалів справи , зокрема із платіжних доручень №4298 від 23.10.2012р. на суму 66773 грн. 75 коп. та №894 від 23.10.2012р. на суму 100000 грн. 00 коп. , відповідачем здійснено оплату основного боргу у розмірі 166773 грн. 75 коп. у добровільному порядку , яка є частиною предмету позовних вимог.

У відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України , господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

З огляду на наведене , суд на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі №3/69/5022-914/2012 в частині стягнення основного боргу в сумі 166 773 грн. 75 коп.

У відповідності до п. 7.1. п.7.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов"язань сторони несуть відповідальність у випадках , передбачених чинним законодавством України , а також цим Договором . У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу , а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги Продавця . У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 11960 грн. 15 коп. та 7% штрафу у розмірі 11674 грн. 16 коп. , що на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Статтями 549, 550 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог статей 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

Крім того, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України , якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) .

Стаття 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Пунктом 3.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. визначено , що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) , господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що відповідачем до клопотання про зменшення розміру пені не додано жодних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про важке фінансове становище підприємства та винятковий випадок , згідно пункту 3 статті 83 ГПК України , а тому суд дійшов до висновку , про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені , як документально не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 11960 грн. 15 коп. та 7% штрафу у рзмірі 11674 грн. 16 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 723 грн. 55 коп. та 3 % річних у розмірі 2876 грн. 08 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене , суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 723 грн. 55 коп. та 3 % річних у розмірі 2876 грн. 08 коп. , документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову , судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, оскільки позивачем, при звернені до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення 194007,69 грн. , згідно платіжного доручення № 9633 від 22.10.2012р., сплатив судовий збір у розмірі 3881 грн. 00 коп. , замість належних 3880 грн. 15 коп. , відповідно зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 грн. 85 коп. підлягає поверненню, на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, п.1-1 ч.1 статті 80 , статтями 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230 , 231, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. В клопотанні Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" щодо зменшення розміру пені , відмовити.

2. Позов задовольнити частково .

3. Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03353590) вул. Київська, 3а, м. Тернопіль на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ - 11960 грн. 15 коп. пені, 11674 грн. 16 коп. -7% штрафу , 723 грн. 55 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2876 грн. 08 коп. 3% річних, 544 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В частині позову щодо стягнення основного боргу у розмірі 166773 грн. 75 коп. - припинити провадження у справі №3/69/5022-914/2012 , в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ з Державного бюджету України судовий збір в сумі 0 грн. 85 коп., сплачений згідно платіжного доручення №9633 від 22.10.2012р., як зайво сплачений. Оригінал платіжного доручення №9633 від 22.10.2012р. знаходиться в матеріалах справи №3/69/5022-914/2012.

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "10" грудня 2012 року, через місцевий господарський суд.

8. Рішення направити сторонам у справі.

Суддя І.М. Турецький