Постанова № 27942902, 05.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5015/1390/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В.,

СуддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми "Габен"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р.та на ухвалугосподарського суду Львівської області від 09.04.2012 р.у справі№ 5015/1390/12 господарського суду Львівської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю -фірми "Габен"прозобов'язання до вчинення дій та стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника

За участю представників:позивача:ОСОБА_5;відповідача:не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. (суддя: Чорній Л.З.) задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю - фірми "Габен" рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. (судді: Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Мурська Х.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю -фірма "Габен" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу повинна довести необхідність такого забезпечення та його адекватність предмету спору, а суд, забезпечуючи позов, повинен відобразити в ухвалі вищевказані обставини.

Вирішуючи питання, про забезпечення позову, суд повинен врахувати всі докази, надані позивачем, на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При встановлені зазначеної відповідності суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.

Так, господарський суд, накладаючи арешт на рухоме майно не врахував, що це призвело до повної зупинки господарської діяльності відповідача.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що в даному випадку позивач висловив припущення про утруднення чи неможливість виконання рішення суду у майбутньому, але ніяким чином не обґрунтував його.

Господарський суд вживаючи заходи забезпечення позову не навів мотивів з яких він задовольнив клопотання позивача про забезпечення позовних вимог. Водночас, апеляційний господарський суд, перевіряючи законність винесеної ухвали в частині забезпечення позову, також не звернув увагу на недоведеність клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, а відтак оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню.

Відтак, оскаржувані ухвалу та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми "Габен" заловольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. у справі № 5015/1390/12 скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову.

Головуючий суддяС.В. МирошниченкоСуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун