Рішення № 27942780, 06.12.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р. Справа № 5010/1275/2012-28/90 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "САВСЕРВІС КАРПАТИ"

вул. Роксоляни, 59, м. Львів, 79055

вул. Шевченка, 335, м. Львів, 79069

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

уч. АДРЕСА_1

про стягнення 6021 грн. 14коп., з яких: 1495 грн. 40 коп. - основний борг,

194 грн. 59 коп. - пеня, 1963 грн. 60 коп. - штраф

та 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367 грн. 55 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Боднар І.В. - представник, (довіреність б/н від 01.11.12 )

від відповідача представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "САВСЕРВІС КАРПАТИ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11071 грн. 14 коп. заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 350/2011 від 18.04.11 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 1495 грн. 40 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 194 грн. 59 коп. пені, 1963 грн. 60 коп. штрафу та 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367 грн. 55 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.11.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.12 розгляд справи відкладено на 20.11.12, у зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача та неподанням витребуваних ухвалою доказів.

07.11.12 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№7348/2012-свх), відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача: 6021 грн. 14коп., з яких: 1495 грн. 40 коп. - основний борг, 194 грн. 59 коп. - пеня, 1963 грн. 60 коп. - штраф та 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367 грн. 55 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.12 заява позивача (вх.№7348/2012-свх від 07.11.12) прийнята судом до розгляду по суті, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача; розгляд справи відкладено на 06.12.12.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 10.10.12, від 01.11.12 та від 20.11.12.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 06.12.12 не надходило.

Вищевикладені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.04.11 між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 350/2011 (надалі - Договір; а.с. 7).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

На виконання умов договору, продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 6545 грн. 40 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

видатковою накладною № 82767988 від 13 червня 2012 року на суму 170 грн .40 коп.

(а.с. 10);

видатковою накладною № 82767989 від 13 червня 2012 року на суму 2138 грн. 89 коп.

(а.с. 11-12);

видатковою накладною № 82797462 від 20 червня 2012 року на суму 1633 грн. 28 коп.

(а.с. 13-14);

видатковою накладною № 82803326 від 21 червня 2012 року на суму 2193 грн. 89 коп.

(а.с. 15);

видатковою накладною № 82833953 від 28 червня 2012 року на суму 608 грн. 94 коп.

(а.с. 16-17).

При дослідженні поданих позивачем документів судом встановлений факт отримання товару відповідачем на суму 6745 грн. 40 коп.

Поставка товару відбулася на підставі договору купівлі-продажу № 350/2011 від 18.04.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та додатковими поясненнями позивача від 29 листопада (вх.№ 8002/2012 свх; а.с. 33).

Порядок розрахунків визначений в розділі 5 Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку №1, який є невід»ємною частиною даного договору. Продавець має право, за погодженням з покупцем, змінити умови розрахунків за товар, шляхом підписання сторонами додатку № 1 у новій редакції.

В додатках №1 від 18.04.11 (а.с. 8) та №1 М-ІФ від 10.11.11 (а.с. 9) сторони погодили, що відповідач оплачує товар на умовах відтермінування платежу в залежності від того, якої торгової марки товар поставлено - протягом 14 або 60 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково в сумі 5050 грн. (докази сплати заборгованості наявні в матеріалах справи а.с. 12). Оплати залишку вартості товару в сумі 1495 грн. 40 коп. відповідачем не здійснено.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1495 грн. 40 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, вимога про стягнення з відповідача 1495 грн. 40 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором купівлі-продажу № 350/2011 від 18.04.11 підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідальність сторін визначена в розділі 7 договору купівлі-продажу № 350/2011 від 18.04.11.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов»язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Пунктом 7.4. договору обумовлено, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необгрунтовано відмовився від оплати товару та зобов»язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені /п.7.1./, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Пунктом 7.4.1. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару , відповідно до ст. 536 та ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець сплачує продавцю за користування чужими коштами 0,5% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування.

Згідно приписів ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем штрафу, пені та 0,5% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування - (а.с. 6); розрахунки позивача є арифметично вірними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором купівлі-продажу № 350/2011 від 18.04.11 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 194 грн. 59 коп. пені, 1963 грн. 60 коп. штрафу, 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367 грн. 55 коп. обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 546, 549, 551. 610, 611, 629, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірнього підприємства "САВСЕРВІС КАРПАТИ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6021 грн. 14коп., з яких: 1495 грн. 40 коп. - основний борг, 194 грн. 59 коп. - пеня, 1963 грн. 60 коп. - штраф та 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367 грн. 55 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "САВСЕРВІС КАРПАТИ" (вул. Роксоляни, 59, м. Львів, 79055; код 30387458) -1495(одна тисяча чотириста дев»яносто п»ять) грн. 40 коп. основного боргу, 194(сто дев»яносто чотири) грн. 59 коп. пені, 1963(одна тисяча дев»ятсот шістдесят три) грн. 60 коп. штрафу, 0,5% за користування чужими коштами в сумі 2367(дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 55 коп. та 1609(одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 10.12.12