Постанова № 27942423, 06.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 5021/887/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., . Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Перемога" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі № 5021/887/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка" до селянського (фермерського) господарства "Перемога" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 184 800 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2011 року № 29 у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з оплати одержаного за договором товару.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.07.2012 року (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 184 800 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року (судді Слободін М.М., Кухар В.І., Шевель О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з його зверненням і направленням матеріалів до слідчих органів не підлягає задоволенню відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 04.05.2011 року № 29, за умовами якого позивач продає, а відповідач купує картоплю насіннєву сорту Агаве в кількості 20 000 кг, за ціною 9,24 грн. за 1 кг, на загальну суму 184 800,00 грн.

Згідно п.п. 1.2, 2.2 договору позивач зобов'язався передати відповідачу товар в строк до 10.05.2011 року, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався здійснити оплату товару в строк до 30.11.2011 року.

На виконання вимог спірного договору позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 184 800 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи накладною від 04.05.2012 року № 1, факт підписання даної накладної не заперечувався керівником відповідача.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар не здійснив.

23.05.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про оплату отриманого товару, яка отримана відповідачем 25.05.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця про стягнення з покупця заборгованості у зв'язку з невиконанням ним обов'язку з оплати одержаного за договором товару.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення заборгованості обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем зобов'язання за спірним договором з оплати одержаного товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у встановлений строк не оплатив позивачу поставлений за спірним договором товар згідно з накладною від 04.05.2012 року № 1 в розмірі 184 800 грн. та ним не доведено обставин отримання зазначеного товару від позивача на виконання усної домовленості про спільну діяльність.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дав належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права та умов договору, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 184 800 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Перемога" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк